Крістіне Нестлінгер. Конрад, або Дитина з бляшанки. Незвичайність образу Конрада, риси його характеру. Конрад і його становлення у світі

Мета: ознайомити учнів із відомостями про життя і творчість письменниці; допомогти усвідомити зміст і головну думку повісті “Конрад, або дитина бляшанки”, повторити відомості про повість; розвивати навички виразного читання, вміння переказувати основні епізоди твору; сприяти вихованню читацького інтересу до сучасної літератури.

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Біографічна довідка про Крістіне Нестлінгер

Крістіне Нестлінгер (нар. 13 жовтня 1936 року) – австрійська дитяча письменниця.

Автор понад ста книжок для дітей і підлітків, а також книг кулінарних рецептів. Лауреат багатьох престижних мистецьких та літературних гірем|й.

Книжки Нестлінгер перекладені на 38 мов.

Крістіне Нестлінгер закінчила середню Школу з гуманітарним спрямуванням, потім навчалася у Віденській Академії образотворчого мистецтва. У молодості вона ілюструвала книжки для дорослих. Свою першу книжку “Вогненно-руда Фредеріка” Крістіне Нестлінгер написала в 1968 році й сама її проілюструвала (нагадуємо про творчий шлях Туве Янсон, яка також заявила спершу про себе як художник-ілюстратор, а потім проявила свій письменницький талант і була ілюстратором власних творів (всесвітньо відомі мумі-тролі). Книжка вийшла в 1970 році, і Крістіне отримала за неї літературну премію Фрідріха Бедекера.

Нагороди та премії:

Премія імені Г. X. Андерсена (1984 рік);

Австрійська державна премія з європейської літератури;

Німецька премія в галузі дитячої літератури;

Премія міста Цюрих за кращу дитячу книжку;

Премія за кращу перекладану книжку, видану у Великобританії; премія пам’‎яті Астрід Ліндгрен (2003 рік)

Екранізації:

Геть огіркового короля (ФНР, 1974);

Конрад, або Дитина з бляшанки (ФНР, 1982);

Конрад (США, 1985);

Геть огіркового короля (СРСР, 1990).

Первинний етап сприйняття художнього тексту

1. Чи сподобалася вам повість Крістіне Нестлінгер “Конрад, або Дитина з бляшанки”?

2. Чи все було зрозуміло? Які виникли запитання під час читання твору?

3. Де відбувається дія повісті?

4. Назвіть головних героїв твору.

5. Як поводить себе Берта Бартолотті за сніданком? Дорослі зазвичай поводяться так за сніданком? (Вона поводиться як дитина: коли їсть, гойдається у кріслі-гойдалці, стрибає на одній нозі, щоб струсити з себе крихти булочок та хліба, облизує пальці після їжі.)

6. Що ми дізнаємося про Берту з Опису ванної кімнати? (Берта неохайна, забудькувата, у неї у ванній кімнаті повний безлад. Але разом з тим вона догра й співчутлива. “… у ванні плавали золоті рибинки. їх було одинадцять – сім малих і чотири великі. Вона вчора витягла їх з акваріума й перенесла до ванни; бо вважала, що рибі треба змінити воду. Пані Бартолотті міркувала так: кожна людина має відпустку й кудись їде, тільки бідолашні золоті рибинки цілий рік плавають кружка у своїй круглій скляній посудині”.)

7. Що ви дізналися про зовнішність Берти? Які епітети вам одразу спали на думку? (Вона була дуже яскраво нафарбована: “…нафарбувала своє обличчя в рожевий, червоний, чорний, брунатний, зелений і синій кольори”. Перше враження – розфарбований бойовими фарбами індіанець! Але якщо міркувати серйозно, то такий підхід героїні до власної зовнішності свідчить про нестандартність її мислення, про Берту як неформальну особистість, яскраву, різноманітну, нетривіальну, строкату, різнобарвну, кольорову.)

8. Чим заробляє на життя пані Бартолотті? Як її характеризує професія?

(Вона виробляє чудові килими. Берта дуже творча особистість, вона створює красу, вміє її бачити й відчувати.)

9. Чи можна пані Бартолотті назвати практичною? (Берта зовсім непрактична й живе сьогоднішнім днем, не думаючи про майбутнє, не плануючи нічого. Вона не має попередніх планів і вирішує, що їй робити сьогодні, прямо на ходу. Також Берта особливо не переймається грішми. “Торговці килимами й торговці меблями правили за килими утричі більше грошей, ніж самі платили пані Бартолотті, тому килими й були такі дорогі”. Також вона витратила всі свої заощадження, навіть гроші, відкладені на оплату квартири, на речі для Конрада, і в неї не залишилось нічого, щоб нагодувати дитину наступного дня.)

10. Як жителі міста сприймають пані Бартолотті, як вони до неї ставляться? Чому оточуючі вважали Берту дивною?

11. Що ми дізнаємося про минуле Берти? Як це пов’‎язано з її теперішнім? Чому Берта називає себе дитино моя”? (“Пані Бартолотті звикла виконувати доручення й накази тільки після того, як прчує “дитино моя”. Але мати, давно померла, а пан Бартолотті давно пішов від неї – чому пішов, нас не стосується, це її, приватна справа”. Ми усвідомлюємо, що Берта самотня. Можливо, вона сумує за тим часом, коли була дитиною, а можливо, вона в душі так і залишилося маленькою дівчинкою, тому постійно й звертається до себе “дитино моя”, і ще одна дуже важлива річ: коли вона ще жила з чоловіком, то хотіла мати дитину.)

12. Чому автор дає Берті саме таке прізвище? (Палац баронів Бартолотті Партенфельд – це одна з двох барокових споруд, що знаходяться на вулиці Грабен у Відні. Усі інші споруди на цій вулиці належать до стилю неокласицизму.

Перші три поверхи палацу баронів Бартолотті Партенфельд прикрашені наріжними гіпсовими фор-мами, на фасаді першого поверху встановлена статуя Мадонни.

Це унікальні споруди, яких на цій вулиці збереглося всього дві. Берта також унікальна, вона відрізняється від усіх жителів свого міста. Вона така ж яскрава й оригінальна, химерна й непередбачувана, як архітектура бароко. (Лексичне значення слова “бароко” – перлина неправильної форми.)

Скульптура Мадонни в споруді, Бартолотті – це символ матері. І Берта може стати гарною матір’‎ю, вона має добре серце й щиру душу.)

13. З ким зазвичай спілкується Берта? Чому саме з паном Егоном? (“Пан Егон і сам був чоловік у розквіті сил. Він мав п’‎ятдесят п’‎ять років. І двічі на тиждень приятелював із пані Бартолотті. Раз на тиждень він приходив у гості до неї, а раз на тиждень вона йшла в гості до нього. Вони разом вирушали в кіно чи до театру, потім ішли кудись вечеряти, далі йшли кудись випити вина, а наостанці – випити.)

– Як Берта відреагувала на появу Конрада? Що ми дізнаємося про її ставлення до людей, про характер з цього епізоду? (Берта дуже здивувалася, але Конрад їй сподобався. Вона намагалася

Зробити все, щоб йому було зручно й він не почувався зайвим. Вона відчуває його настрій і переживання. Берта дуже чутлива й добра людина.)

– Чому автор так детально описує заощадження Берти? (Вона дуже щедра й непрактична людина. Берта витратила на Конрада всі свої гроші, навіть ті, що відклала на оплату квартири, й ті, що були сховані на “чорний” день. Берта вирішила, Конрада і є ті надзвичайні обставинні.)

– Який одяг купила Берта для хлопчика? Чому вона вибрала саме такий одяг? (“Пані Бартолотті годину ходила по місту. За цей час вона витратила чотири тисячі шилінгів і накупила дев’‎ять пластмасових торбин дитячого одягу: штанців, шкарпеток, вибивних і вишиваних пуловерів, двоє штанів, вельветові і шкіряні, пасок та індійську шовкову сорочку. Купила також три пари черевиків – рожевих, із бузкового кольору з пряжками, тридцятий, тридцять перший і тридцять другий розміри. Котрась пара та прийдеться, міркувала вона. А ще купила чудернацьку шапку з блакитної шкіри, 3 вишитим срібними й золотими нитками візерунком і з золотим дзвоником посередині. і курточку, пошиту з барвистих клаптиків”.

Одяг був дуже яскравий, незвичний для широкого загалу. Такий же яскравий, як сама Берта. Вона купила те, що подобається їй, не дізнавшись про уподобання Конрада, тобто вирішила за нього, Можливо, тому, що жила сама й не звикла дбати про інших, враховуючи їхню думку. І цього їй ще треба навчитися.)

-Що ще купила Берта для хлопчика? Як ці речі розкривають внутрішній світ Берти? Навіщо вона купила ляльку? (Вона купила “велику коробку будівельних кубиків, ведмедика, книжку з малюнками, плигавку. пластмасовий пістояет, ляльку, що вміла казати”мамо”, блазня й танцюриста на ниточці”.

“Вона зайшла до крамниці й вибрала дитяче ліжко. Червоне дитяче ліжко з зеленим матрацом, на якому був вибитий білий слон. Червоне ліжко було найдорожче в крамниці. І зелений матрац також був найдорожчий”.

“Уже майже біля свого будинку пані Бартолотті згадала, що Конрадові треба купити солодощів і морозива. Вона витягла з торби гаманця й купила в пекаря пакуночок горіхових цукерків, пакуночок смаженого мигдалю, велику, на цілу родину, коробку малинового морозива і два десятки жувальних гумок двох Гатунків”.

Берта витратила усі свої гроші на речі для Конрада: різноманітні іграшки, яскраве ліжко, не зважаючи на те, що воно було найдорожче, – але для неї головне, що воно було яскраве.

Берта Дуже здивувалася, коли Конрад сказав, що хлопчики не граються ляльками, адже вона була недосвідчена у вихованні дітей. Пані Бартолотті купила ляльку, тому що вона була дуже гарна, не думаючи про те, чи сподобається вона Конраду й чи потрібна йому, тому що не мала Досвіду спілкування 3 дітьми й не знала, як про них дбати. А головне – спрацювали її особисті уподобання та мрії!)

– Чому Берта не поцілувала Конрада, коли їй цього захотілося? Як це її характеризує? (Берта не знала, як вітатися з дитиною, чи треба поцілувати його, чи обняти, чи Поплескати по плечі, бо не знала, як поводитися з семирічними дітьми, вона не знала, чи він хоче, щоб його цілували, хоча Берта була дуже чутлива до інших людей.)

– Чи сподобалися Конраду речі, які купила Берта? Чому він відмовився від пропозиції купити йому інші, модні речі? Чи можна сказати, що так відповіла б кожна дитина? (Конрад відмовився, щоб не марнувати гроші. Це була відповідь не Дитини, а дорослої людини.)

– Як Берта відреагувала на слова Конрада про стандартний одяг усіх хлопчиків на вулиці? Що вона говорить про людей, які носять однакові речі? Як це її характеризує? (“-Це тому, що люди страшенно нудні, – сказала пані Бартолотті. – Тому, що вони не мають фантазії і завжди всі хочуть того самого, не зважуються на щось інше!

Пані Бартолотті стукнула себе кулаком у груди там, де на її бавовняному пуловері було намальоване велике золоте сонце, рожевий олень і зелений кіт.

– Глянь-но, я також убрана в таке, чого інші люди не носять, – сказала вона! – Сонце, оленя й кота я намалювала фарбами. Такого пуловера, крім мене. Не має ніхто в цілому світі, і я пишаюся цим! Гарний, правда ж?”

Берта не хоче бути схожою на інших, вона хоче відрізнятися, бути самою собою, а не підлаштовуватися під події життя оточення. У неї свої поняття про красу, вона любить яскраві незвичайні речі і не соромиться їх носити їй нудно бути сірою мишею.)

– Чому Конрад не захотів їсти морозива? ВИ б відмовилися від морозива? (“- Я взагалі не знаю, що можна семирічному хлопцеві, а чого не можна! – в розпачі вигукнула пані Бартолотті.

Ну, то я сьогодні не їстиму морозива, – сказав Конрад, – а до завтра ви довідаєтесь, коли його їсти, добре?”

Конрад поводиться, як доросла людина. Йому потрібно знати, чи можна дитині їсти морозиво натще-серце, тому що він не може чинити неправильно, так його навчили на фабриці.)

– Чому Конрад ставить Берті так багато запитань? Чи легко їй на них відповідати? (Конрад намагається зрозуміти все, що його оточує, він вчиться, І разом з ним вчиться Берта, тому що вона до появи хлопчика мала піклуватися тільки про себе, а тепер має вчитися виховувати дитину. Вона не знає відповідей на багато запитань, тому що ніколи над цим не замислювалася або не стикалася з подібними ситуаціями.)

– Прокоментуйте епізод з вибором куточка для ігор? Як поводяться Берта й Конрад? Який простір обирають герої? (Берта вважала, що Конрад може гратися будь-де, без обмежень простору, а Конрад хотів мати певний обмежений простір для ігор. Тому він обирає куток між вікном і дверима до передпокою. Вікно й двері – це місця, які пов’‎язані Із виходом у інший простір. Через вікно можна бачити вулицю, а через двері потрапити в новий простір – передпокій, що веде на вулицю.

Передпокій – приміщення, яке має безпосередній вихід на сходову клітку, коридор загального користування, тамбур тощо.

Берта, хоча й має квартиру (обмежений простір), але не звикла регламентувати свій простір для певних дій. Тому в її квартирі панує такий безлад. А Конрад любить порядок. Але все ж таки він обирає місце, яке дає можливість виходу в інший простір, більш широкий (вулиця). Тобто підсвідомо у нього виникає бажання не бути замкненим і обмеженим.)

– Які слова не любила Берта? Чому? А вам вони подобаються? Хто зазвичай вживає такі слова? (“- Як слід, як слід, – буркнула пані Бартолотті, йдучи до кухні, а коли впевнилась, що Конрад її вже не почує, додала: “- Терпіти не можу цих слів! Вони такі самі гидкі, як і “сумлінно”, “щоденно”, “ввічливо”. Тьху, хай їм біс!

Пані Бартолотті взагалі не любила багатьох слів: Крім “порядно”, “ввічливо”, “сумлінно” й “щоденно”, вона не зносила ще слів “доцільно”, “розважно”, “неухильно”, повчально”, “Пристоймо”, “чемно вихована”, “по-господарському”, “Личить” і “належить”. Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.)

– У чому полягає, основний життєвий принцип Берти? Чи завжди це добре? (“- Конраде, хлопче мій! Запам’‎ятай одне. Це куди важливіше, ніж багато чого в житті. Не треба думати про те, що скажуть інші люди! – Пані Бартолотті знов ткнула солодцеву паличку в тунцеву підливу і, замислено помішуючи її, Повела далі: – Якщо ти завжди думатимеш про те, що роблять інші, і робитимеш те, що роблять інші, то зрештою станеш такий самий, як вони, і сам Собі остогиднеш”. Берті не подобається сірість, буденність, необхідність щось робити за регламентом. У неї свій розпорядок дня, вона не знає, ідо зробить наступної хвилини, й тому вона часто сідає в крісло й обмірковує свій наступний крок. Тому вона має творчу професію, яка дає їй можливість виразити себе. Але не завжди добре, коли людина неорганізована, коли вона не думає про наслідки. (Так сталося, коли Берта витратила всі заощадження й не мала навіть грошей, щоб нагодувати Конрада, тому змушена була просити їх у пана Егона.)

– Чому Конрад не захотів іти гуляти у вихідний? Що на його місім зробила б інша дитина? (“- Я хотів би сьогодні підготуватися до школи. Я вже вмію рахувати, писати й читати. В нас був добрий підготовчий курс. Але, звичайно, я не знаю, що встигли засвоїти діти мого віку в тутешній школі. – І він попросив пані Бартолотті: – Підіть, будь ласка, до якогось семирічного школяра й позичте в нього шкільні підручники, щоб я зміг їх переглянути”.

Інша дитина залюбки пішла би погуляти, але Конрад поводився як дорослий. Для нього навчання й обов’язок були пріоритетом.)

– Що нового дізнався Конрад з читанки? З якою метою автор вводить цей епізод? (“У читанці Конрад знайшов такі речі, про які немає ніякого уявлення. Він не знав, що таке проліски, не знав, хто такі святий Миколай і маленький Ісус, які на вигляд троянди, а які гвоздики. Про церкву він також нічого не чув”.

Конрад не знає, що можна насолоджуватися красою, тому що його цього не навчали на фабриці. Цього він вчиться від Берти.)

– Чому пан Егон одразу знайшов спільну мову з Конрадом? (“- Такого чудового хлопця я зроду не бачив! Якби всі діти були такі, я б давно завів собі сина чи дочку! Такий вихований, ласкавий, гречний, чемний семирічний хлопчик – просто скарб!”

Конрад – ідеальна дитина з точки зору дорослих. Таким його створили, так його навчали на фабриці. Він діє й поводиться так, як доросла людина, тобто за поведінкою й сприйняттям довкілля належить до світу дорослих.)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Як порозумітися дорослим і дітям? (Потрібно навчатися один я одного, як вчилися Берта й Конрад, мати бажання спілкуватися, намагатися комфортно почуватися в нових життєвих обставинах, знаходити спільну мову з членами родини, враховувати інтереси кожного з них.)

Визначте, в чому полягає основний конфлікт у творі. (Зазвичай ми спостерігали в раніше вивчених творах, що за наявності протиставлення художнього світу дорослих і дітей головний конфлікт також формується як конфлікт дітей і дорослих. ї творі ж Крістіне Нестлінгер він вирішуєтеся нетрадиційно. Це конфлікт, що ставить по різні боки Конрада й інших дітей.)

Висновок. Основний конфлікт в повісті Крістіне Нестлінгер – це конфлікт Конрада з його однокласниками.

З’ясуємо причини. Чому в Конрада виник конфлікт з однокласниками? (Конрад відрізнявся від них поведінкою, вони бачили, що в нього інші пріоритети й цінності Він чинить як доросла людина, для якої на першому місці виконання обов’язків. Він хотів би поводитися як інші діти, але щось не дозволяло йому цього зробити.)

– Чому в Кіті немає з ним конфлікту? (Конрад усе їй розказав про себе, й вона не видала цей секрет. Конрад їй подобався, вона бачила, що він хороша людина.)

– Визначте роль Кіті в творі? (Кіті виконує роль зв’‎язкового між світом дітей і світом дорослих. Вона допомагає Конраду наблизитися до світу дітей.)

Конрад був змушений кардинально змінитися Йому було дуже важко це зробити, він доклав максимум зусиль і зміг показати себе таким, щоб люди з фабрики й батьки, які за ним прийшли, не захотіли його забирати, тому що він не відповідав їхнім вимогам. Але він не відчував насолоди від цих змін.

– Як ви розумієте останню репліку Кіті в повісті? (Невідомо, чи стане Конрад таким, як інші діти, чи залишиться дорослою дитиною. Повість має відкритий фінал.)

– Як ви вважаєте, чи потрібно Конраду настільки змінюватись? (Змінюючись, потрібно знайти “золоту середину Діти не ідеальні, вони й не можуть бути ідеальними, Вони розвиваються, вчаться, пізнають світ. Це робить і Конрад. Добре, якщо людина вміє сприймати світ з дитячою безпосередністю. Але Конраду не потрібно бути злим, жорстоким”.)

– Які настанови дав пан Егон Берті? Чому вони усю ніч їй снилися? (“Ти повинна обтесатисй, Стати зовсім іншою, поважнішою, як і личить матері!

Ти повинна дбати про свій вигляд, не гасати більше по місту в такому чудернацькому вбранні!

Ти повинна відтепер прибирати в помешканні, щоденно готувати їсти, зважувати кожне своє слово, казати тільки те, що можна перед семирічним хлопцем, що йому корисно почути!

Ти повинна, ти повинна, ти повинна…”

Берті не подобається слоро “повинна”, вона раніше не жила за принципом, що вона щось для когось повинна робити, тому це її тривожить.)

Схарактеризуйте стосунки Берти и пана Егона до появи Конрада? Чому пан Егон почав дратувати Берту? (Пан Егон почав вимагати від Берти змінити стиль життя, її погляди, він вказував, що їй робили, Поводився як голова родини, й це її дратувало. Крім того, Берті не подобалося, що пан Егон заявляв про свої права на Конрада, втручався в їхні стосунки й критикував її дії.)

– Чому вони не хотіли повертати Конрада на фабрику? (Вони його полюбили.)

– Як ви вважаєте, чому Конрад з’являється саме в Берти? (Берта дуже добра людина, чутлива до інших, але вона не практична й не організована; Конрад і Берта вчаться один у одного. Конрад вчиться сприймати світ у кольорах і відтінках, відчувати красу. А Берта вчиться піклуватися про інших, думати про завтрашній день, відчувати відповідальність за когось.)

– Поясніть, як вплинула на життя та особистість Берти й пана Егона поява Конрада? Аргументуйте прикладами з тексту. (Поява Конрада змусила Берту та пана Егона поступово змінюватися. Це складний процес. І він тільки починається. їм ще потрібно буде багато що змінити в собі. Крім того, завдяки Конраду Берта і пан Егон отримують шанс створити родину, адже вони самотні й відчувають потребу щось змінити у своєму житті, але не наважуються це зробити. Вони мають змінитися, щоб пристосуватися до спільного життя, тому що мати родину – це важка праця.)

– Визначте роль художнього часу в долі головних героїв твору. (Минуле у всіх різне, але завдяки появі Конрада в них з’явилося спільне теперішнє і шанс на спільне майбутнє.)

VI. Підсумок.

VII. Домашнє завдання.

Прочитати “Людина-амфібія” Олександра Бєляєва.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)