Home ⇒ 👍Історія ⇒ Кримське ханство

Кримське ханство

Кримське ханство – державне утворення, яке проіснувало з 1441 по 1783 роки.

Утворилося Кримське ханство в результаті дроблення Золотої Орди. Як повністю незалежна ні від кого держава, Кримське ханство проіснувало недовго.

Уже в 1478 великий сусід ханства – Османська імперія зробила військовий похід на територію Криму. Його результатом стало встановлення васальної залежності кримського хана від османського імператора.

Історія утворення Кримського ханства

Золота Орда в XV столітті перебувала на межі розпаду і Кримське ханство вже досить міцно осіло на території півострова. У 1420 р ханство вже практично від’єдналось від Золотої Орди і стало майже незалежною державою.

Після смерті хана Золотої Орди в 1420 році в ханстві почалася боротьба за владу і виграв її майбутній засновник династії – Хаджі I Гірей. Уже в 1427 році Гірей оголосив себе правителем ханства. І тільки у 1441 році народ оголосив його ханом, після чого Хаджі Гірей сів на престол.

Золота Орда настільки ослабла, що вже не була здатна виставити війська проти повсталого Кримського ханства. 1441 рік вважається початком існування нової держави, коли правити став повноправний кримський хан.

Розквіт Кримського ханства

У 1480 року татари захоплюють Київ, сильно руйнують місто і грабують його, чим заслуговують достаток московського князя Івана III. Між Московським царством і ханством встановлюються дипломатичні і торгові відносини. В кінці 70-х років татари атакують візантійське князівство Феодоро – останній оплот імперії. Під їх натиском князівство було зруйновано, а землі включили до складу ханства.

У XV столітті Кримське ханство досягає піку своєї могутності. Хани проводять активну зовнішню політику, орієнтовану за завойовницькі війни і чисельні грабіжницькі набіги, в основному на Польщу і Російське царство. Головною метою набігів був не просто видобуток, а живі люди, яких звертали на рабів. Хани везли рабів в невільниче місто Кафу, звідки їх продавали в більшості випадків в Османську імперію.

Видобуток рабів був важливим економічним заняттям для будь-якого татарського воїна. У самому Кримському ханстві рабство було сильно обмежено, їх відпускали через шість років на свободу за звичаями.

У 1571 року ханство набрало військову міць і, незважаючи на договір з Московією, вчинило зухвалий похід, нагородою ж була столиця держави – Москва. Татари захопили Москву, після чого пограбували і спалили її. Крім того, татари вбили близько сотні тисяч жителів, взяли п’ятдесят тисяч в полон. Для Москви це був серйозний удар. Через рік царство взяло реванш, але все одно щороку виплачувала татарам велику данину, аж до вступу на престол молодого Петра I.

В середині XVII століття татари допомагають Богдану Хмельницькому у війні проти Речі Посполитої.

Під час походів вони захоплюють велику здобич і полонених. Однак у вирішальний момент татари зраджують козаків і повертаються додому, що стало причиною поразки національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. До кінця століття татари разом з османами беруть участь в серії воєн проти Речі Посполитої (вдало) і Московського царства (менш вдало).

Під час Північної війни між Москвою і Швецією татари стають на бік Швеції і козаків, які були союзниками шведського короля. Під час Полтавської битви татарам було заборонено йти війною на Москву, але вже в 1711 році вони з великою армією направляються грабувати російські міста.

Молодий цар Петро I спробував розбити армію татар, але ті оточують царя, і Петро мало не потрапляє в полон. Московський цар був змушений платити великий викуп і укласти невигідний для своєї держави мир з татарами. Це був останній зліт Кримського ханства – в наступні роки Петро I підготує армію нового типу і створить потужну династію, яка знищить ханство.

Підрив могутності ханства

У 1735-1738 роках кримський хан разом з військом був відсутній, і російська армія скористалася цією ситуація – Крим був повністю розграбований, і хан повернувся на попелище. В 1736 російська армія нападає на Бахчисарай і спалює його, а всіх жителів, які не встигли втекти вбивають. Після першого походу в Криму панував голод і хвороби і лише вони стали причинами того, що російська армія відмовилася йти в ще один похід.

У період з 1736 до 1738 роки економіка ханства була практично повністю зруйнованою – величезна частина населення була винищена, а інша перебувала під загрозою смерті від холери. Найбільш важливі для держави міста також лежали в руїнах.

У 1768 року Кримське ханство разом з Османською Портою ведуть війну проти Російської імперії, якою в той момент вже править амбітна Катерина II. В ході бойових дій татари зазнають нищівної поразки, яка ставить під сумнів взагалі існування держави. Однак Катерина по ряду причин не побажала повністю ліквідувати ханство, а лише зажадала, щоб Османська імперія відмовилася від васалітету над кримським ханом.

Під час війни територія ханства була в черговий раз розграбована, а міста спалені. Крім того, південна частина півострова перейшла під володіння Османської імперії, яка більше не була союзником ханства.

Правителі

Найбільш відомими ханами були:

Хаджі I Герай – засновник Кримського ханства і родоначальник династії, зумів створити сильну державу; Менглі I Герай – в період його правління ханство зав’язали тісні відносини з Османською імперією, був дідом Сулеймана Пишного; Сахіб I Герай – під час свого правління побудував майбутню столицю держави – Бахчисарай; Іслям III Герай – брав участь в національно-визвольній війні Богдана Хмельницького за незалежність Запорізьких вольностей проти Речі Посполитої.

Культура Кримського ханства

З самого початку існування кримські татари були віруючими ісламу. Однак в більшості ногайських племен, які також були в складі ханства, ще залишалися старі язичницькі традиції, в тому числі і шаманізм. Попри те, що татар вважали виключно кочовим народом, вони все ж таки будували міста і оборонні фортеці.

Татари хоч і любили жити посеред відкритого поля, де вони займалися скотарством, багато хто все ж таки воліли жити в містах, де їх захищали стіни. Татари активно займалися виноробством, плавили залізо і виготовляли якісні шаблі. Жінки ткали, вишивали, шили.

Будучи глибоко віруючими, хани зводили величезну кількість мечетей. Тільки на території Криму до XVIII століття було побудовано понад півтори тисячі мечетей.

Війни Кримського ханства

У Кримському ханстві війна була способом виживання, тому військовозобов’язаними були абсолютно всі представники чоловічої статі: від дрібних до великих феодалів. Великий проміжок часу Кримське ханство не створювало регулярний військ. Під час бойових дій кримський хан закликав на війну все чоловіче населення ханства і з величезною армією ополчення йшов на війну.

Вчитися військовому ремеслу мав кожен хлопчик з раннього віку. Найбільш важливим пунктом його навчання була їзда на коні, адже татари воювали в кінному строю. Кримські татари рідко нападали на регулярні армії першими, а лише робили набіги на сусідні території і лише в тому випадку, якщо були впевнені, що набіг закінчиться успішно.

Вирушати в похід охоче прагнули бідні люди, адже видобуток, який отримують під час бойових дії відходив до них самих, за винятком п’ятої частини награбованого – її забирав хан. Битися татари любили в легких обладунках і зброї. На коня надягали легке сідло або просто шкуру. Захищалися або звичайним одягом, або ж носили легкі обладунки.

Улюблена зброя татар – шабля.

Також кожен татарський воїн мав лук зі стрілами. Незамінні в поході були мотузки, ними татари пов’язували полонених. Знатні татарські воїни могли дозволити собі кольчугу. У бойових походах татари навіть не брали з собою наметів. Джерела свідчать, що спали вони прямо під відкритим небом.

Битися татари могли тільки у відкритому полі, де можна було використовувати свою Перевагу в кавалерії і чисельну перевагу.