Кримська війна 1853-1856

Для того, щоб розширити свої державні кордони і таким чином зміцнити свій політичний вплив у світі більшість європейських країн, в тому числі і Російська Імперії прагнули до поділу турецьких земель.

Причини Кримської війни
Головними причинами розв’язки Кримської війни стало зіткнення політичних інтересів Англії, Росії, Австрії та Франції на Балканах та Близькому сході. Зі свого боку, турки хотіли взяти реванш за всі свої попередні поразки у військових конфліктах з Росією.

Проводом до початку бойових дії послужив перегляд у Лондонській конвенції правового режиму перетину російських судів протоки Босфор, що викликало обурення з боку Російської Імперії, так як вона значно ущемляє в правах.

Ще однією причиною для початку військових дій стала передача ключів від Віфлеємського храму в руки католиків, що викликало протест Миколи I, який у формі ультиматуму почав вимагати їх повернення православному духовенству.

Щоб не допустити посилення впливу Росії, в 1853 році Францією і Англією був укладений таємний договір, метою якого було протистояння інтересам Російської корони, яке полягала в дипломатичній блокаді. Російська Імперія розірвала всі дипломатичні відносини з Туреччиною, на початку жовтня 1853 почалися бойові дії.

Військові дії в Кримській війні: перші перемоги
Протягом перших півроку військових дій, Російська Імперія отримала ряд приголомшуючих перемог: ескадра адмірала Нахімова фактично повністю знищила турецький флот, взяла в облогу Сілістрію, припинили спроби турецьких військ захопити Закавказзі.

Побоюючись того, що Російська імперія може на протязі місяця захопити Османську Імперію, у війну вступили Франція і Англія. Вони хотіли здійснити спробу морської блокади, направивши свою флотилію на великі російські порти: Одесу і Петропавловськ – на – Камчатці, проте їх план не увінчався бажаним успіхом.

У вересні 1854 році, консолідувавши свої сили, англійські війська зробили спробу захопити Севастополь. Перша битва за місто на річці Альмі була невдалою для російських військ. Наприкінці вересня почалася героїчна оборона міста, яка тривала цілий рік.

Європейці мали значний переважно перед Росією – це парові суду, в той час як російський флот був представлений вітрильниками. У битвах за Севастополь брали участь знаменитий хірург М. І. Пирогов і письменник Л. М. Толстой.

Багато учасників цієї битви увійшли в історію як національні герої – це С. Хрульов, П. Кішка, Е. Тотлебен. Незважаючи на героїзм російської армії, Севастополь вона відстояти не змогла. Війська Російської імперії змушені були покинути місто.

Наслідки Кримської війни
У березні 1856 року, Росія підписала Паризький мирний договір з європейськими країнами та Туреччиною. Російська Імперія втратила свій вплив на Чорному Морі, воно було визнане нейтральним. Кримська війна завдала величезної шкоди економіці країни.

Прорахунок Миколи I полягав у тому, що феодально-кріпосницька Імперія на той момент не мала шансів перемогти сильні європейські країни, які мали значні технічні переваги. Поразка у війні стало основною причиною початку проведення новим російським Імператором Олександром II ряду соціальних, політичних та економічних реформ.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кримська війна 1853-1856