КРАСА І МИЛОЗВУЧНІСТЬ ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА
Мета: поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Робота над висловами
– Прочитайте вислови (запис на дошці).
– Мова – як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.
– Слово до слова – зложиться мова.
– Як ви розумієте значення цих слів?
– З чим порівнюється мова?
– З чого складається наша мова?
2. Технологія “Кошик знань”
– Якими можуть бути слова?
– Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.
– А чи кожен з нас досконало володіє рідною мовою?
– Що може навчити правильної мови?
– Красі, співучості, правильності, виразності мови нас учить майстерність поетів, письменників, художні твори яких ми вивчаємо на уроках і читаємо самостійно.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
– Існують речі, здатні поліпшити настрій і викликати велику порцію позитивних емоцій.
Одна із них – це поезія.
Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості українського поета Дмитра Васильовича Павличка.
IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з виставкою книг
– Хто автор книг?
– Прочитайте їх назви.
– Які книжки ви прочитали?
– Про що писав Д. Павличко?
– Які твори вам найбільше запам’яталися?
– Які плануєте прочитати?
2. Вікторина “За рядочками віршів Д. Павличка”
Уривки читають заздалегідь підготовлені учні.
– Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій. (“Школа”)
– Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки. (“Небеса прозорі”)
– Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
Сонце посміхнулося здаля:
– Правда, все я бачу з висоти,
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти! (“Де найкраще місце на землі”)
– Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука. (“Весна”)
– Ще вчора не було,
Найбільше диво – пуп’янок.
А нині відкривається,
Як полум’я, зело… (“Квітка”)
– Як виросту – збудую хату,
На хаті колесо приб’ю,
А там я поселю крилату
Лелечу клекітну сім’ю. (“Мрія”)
3. Розповідь учителя
– Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стоп – чатові (Польська Республіка, нині – Івано-Франківська обл.) у бідній сільській сім’ї.
З дитинства око хлопчика милували його рідні Карпати.
Справедливо говорять, що біографія поета – в його віршах. З поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про його життєвий шлях.
Доля судилася Дмитрові така, як і всім українцям, та ще бідакам: злидні, тяжка праця, бідненька освіта – до того ж чужою мовою. Такий шлях і слався сину лісоруба. Кпини та знущання за рідну мову, за босі ноги…
Невеликі поезії він почав писати ще в дитинстві.
Проріс, як пагінець із землі,- й забуяв поетичний талант, народилися перші вірші, а далі й книжки.
У віршах поета – любов до України, до рідного народу, його історії, його мови.
У дитячому серці жила Україна –
Материнські веселі і журні пісні…
Подорожі по світу (Куба, Канада, Америка), глибоке ознайомлення зі світовою літературою не тільки розширили його уявлення про світ, але й наблизили до нього поезію Заходу і Сходу, збагатили художню палітру. Так, він блискуче оволодів такою складною віршовою формою, як сонет, зробив чималий внесок у його цікавий різновид – білий сонет, увів в українську літературу поширені в близькосхідній ліриці рубаї, відродив у сучасній поезії жанр притчі.
Багато його віршів покладено на музику і стали відомими піснями. Одна з славнозвісних пісень “Два кольори” дуже популярна серед українців.
Дмитро Павличко – один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов’янських мов.
Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з’явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видавництво “Дніпро”, 1986р.).
З жовтня 1995 до травня 1998 р. Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.
Павличко був також Послом України в Республіці Польща у період з весни 1999 р. по лютий 2002 р. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави за півкілометра від знаменитих Варшавських Лазенок в березні 2002 р. було споруджено пам’ятник Тарасові Шевченку.
4. Читання й обговорення творів Дмитра Павличка
1) Опрацювання вірша “Обруч”.
Самостійне читання вірша технікою “Бджілка”
Біжить хлопчик, білий чубчик,
Мов курча,
Підганяє паличкою обруча.
За ним сонце, наче мати,- навздогін:
Щоб не впав, бува, та не побився він!
По долині, по стежині, біля круч
Біжить сонце, білий чубчик та й обруч.
І нема, немає в світі далини,
Де спинилися б невтомні бігуни.
Ах, обруч! Куди, куди він так жене
По стежині через поле весняне?
Я питаюсь, бо ж то я – оте хлоп’я,
А те сонце – то матусенька моя.
2) Бесіда за змістом.
– Чому присвячений вірш?
– Які почуття викликає?
– Про що згадує поет?
– Як поет описує себе у дитинстві?
– Як він називає матусю? Чому?
– Про що піклується матуся-сонечко у вірші?
3) Опрацювання вірша “Дядько Дощ”.
Читання вірша технікою “Земля – небо”
Дядько Дощ стоїть над лісом,
Неба велетень сяга.
Він сміється, мов залізом
Дудонить: – Га-га! Га-га!
Одягнувся, мов на свята,
Запорозький в нього шик:
Тучі шапка сивувата,
Блискавки червоний шлик.
Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвіва.
І тремтить пшениця руса,
І втіка за горб трава!
2) Бесіда за змістом з елементами вибіркового читання.
– Про яке явище природи розповідає поет?
– Яким побачив дощ поет? Прочитайте.
– Чи подобається вам таке порівняння?
– Назвіть елементи звуконаслідування.
– Навіщо їх використовує поет?
– Які образні вирази використовує поет для зображення дощу?
– Які ілюстрації ви намалювали б до цього вірша?
5. Фізкультхвилинка
6. Опрацювання вірша “Розмова” за народними мотивами
1) Первинне читання вірша “Розмова” учнями мовчки.
– Де ти, киценько, була?
– Я була аж край села.
– Що ти, кицю, там робила?
– Хвостом жито молотила.
– А може, то був овес?
– Ні, овес молотив пес.
– Що за працю ти дістала?
– А дістала кусень сала.
– Де те сало, покажи ж?!
– А те сало з’їла миш.
– Де та миш, моя кицютко?
– В нірочку забігла хутко.
– Де та нірочка?
– В траві,
У шовковій мураві.
– Де ж та мурава шовкова?
– Випасла ряба корова.
– Де корова та ряба?
– В стайні коло жолоба.
– Де та стайня, кицю мила?
– Блискавка її спалила.
– Де та блискавка лиха?
– В тучах доню колиха.
– А куди поділись тучі?
– Порвав вітер на онучі.
– А де ж він, скажи мені?
– В димарі співа пісні.
– Де ж димар?
– Там, де на хаті Хвилі диму волохаті.
– А куди подівся дим?
– Не дивилась я за ним.
– А чому ж ти не гляділа?
– Бо на хаті не сиділа.
2) Бесіда.
– У формі чого написано вірш? (У формі діалогу)
– Чому вірш визиває посмішку?
– Кого згадує автор?
– На що схожий за жанром вірш? (Забавлянки, потішки)
3) Робота в парах. Читання вірша за особами.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ
Тестування
1. Хто є головним героєм вірша “Обруч”?
А) Школяр;
Б) маленький автор;
В) немовля.
2. З ким Д. Павличко порівнює дощ у вірші “Дядько Дощ”?
А) З козаком;
Б) з солдатом;
В) з хліборобом.
3. З ким відбувається розмова у вірші “Розмова”?
А) З цуценям;
Б) з горобчиком;
В) з кицею.
4. Дмитро Павличко – це:
А) поет, композитор, письменник;
Б) перекладач, поет, посол;
В) архітектор, художник, поет.
Відповіді: 1б; 2а; 3в; 4б.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
– Чим сподобався?
– Що цікавого дізналися?
– З якими творами ознайомилися?
– Які твори Дмитра Павличка хотіли б прочитати самостійно?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Т. Г. Шевченко – великий співець України”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)