КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ
Мета: сприяти розширенню кругозору учнів щодо періоду козаччини; дати елементарні знання про умови життя козаків; поглиблювати знання про звичаї, обряди, атрибути, пов’язані з козацькою минульщиною; продовжувати збагачувати знання про історичне минуле нашої країни, вдосконалювати вміння самостійно здобувати знання, працювати в парах; вдосконалювати навички виразного продуктивного читання; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, робити висновки; виховувати повагу до козаків, бажання стати спадкоємцями козаків, почуття патріотизму.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слухання аудіозапису пісні “Ми – нащадки козаків”
– Про кого йдеться в пісні?
2. Гра “Склади прислів’я” (запис на дошці)
Нема роду переводу Козацькому (Козацькому роду нема переводу.)
– Як ви розумієте це прислів’я?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
– Ви – нащадки славних козаків, маєте знати свою історію.
Отже, сьогодні на уроці ми будемо читати про звичаї, обряди, атрибути, пов’язані з козацькою минульщиною.
IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
– Славна добрими і героїчними традиціями Українська земля.
Її сини – запорозькі козаки – навіки увійшли до скарбниці пам’яті українського народу. Ми, її нащадки, маємо свято шанувати і примножувати козацьку славу.
2. Читання в парах. Прийом “Взаємні запитання”
Учні одночасно читають перший абзац нового для них тексту (мовчки), а потім зупиняються. Один з учнів ставить іншому запитання за прочитаним уривком, той відповідає. Далі – наступний абзац, і діти міняються ролями. Замість одночасного самостійного читання можна запропонувати учням читати напівголосно одне для одного: один читає і ставить запитання, другий – слухає і відповідає, потім вони міняються ролями.
Понад 500 років тому в українських степах за Дніпровськими порогами оселилися перші козаки. Близько 300 років охороняли вони Україну від турків, татар та інших ворогів. Багато славних синів увійшли в історію. Це й Петро Сагайдачний, і Іван Підкова, і Северин Наливайко, і, звісно, Богдан Хмельницький.
Багато цікавих описів, звісток про козаків залишили мандрівники із різних країн світу. Серед них – австрійський посланець Еріх Лясота.
Він пише: “Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім’я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні і не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі і хоробрі… Мова козаків є слов’янською. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та надзвичайно витончених зворотів”.
– Хто ж такі козаки?
– Які риси характеру були притаманні козакам?
– Козакам були властиві добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби. Особливо цінували вони особисту свободу.
3. Читання в парах. Складання короткого переказу
Учитель ділить текст на частини, а кожен учень самостійно читає частину тексту, потім вони виконують у парі різні ролі. Один з них – доповідач – переказує прочитане партнерові, котрий виступає в ролі того, хто слухає і запитує. Після такого обговорення учні читають наступну частину тексту і міняються ролями під час її обговорення.
14 жовтня відзначається свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що ікона Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.
Учитель демонструє ікону “Покров Пресвятої Богородиці”.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як день українського козацтва.
– Що ви можете розказати про свято 14 жовтня?
4. Цікаво знати, що…
Уважають, що слово “козак” походить від слова “коза”. Козаки були спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним голосом.
Кажуть, що слово “козак” пішло від слова “коса”. Люди, які йшли у бій з татарами, були озброєні косами, серпами.
5. Фізкультхвилинка для очей
6. Індивідуальне читання. Гра “Слідопити”
– Знайдіть відповідь на запитання словами тексту (вибіркове читання).
Учитель читає початок (кінцівку) речення, учні повинні відшукати початок
(кінцівку) цього речення і прочитати.
– Напевно, вам буде цікаво знати, де жили запорозькі козаки.
1) Мовчазне індивідуальне читання тексту.
Столицею козаків, місцем, куди вони зверталися своїм серцем і помислами, була Запорізька Січ. Знаходилася вона на острові Хортиця на Дніпрі. Давно це було. Споконвіку жив український народ на своїй рідній землі: сіяв хліб, будував міста, боронив Україну від ворогів. Називалась тоді наша держава Київська Русь. Були в нашій державі багаті і бідні люди. Бідні селяни працювали на панів, і все, що заробляли, змушені були віддавати панові. Багато людей залишали свої хати і тікали від пана аж за Дніпро, за пороги (звідки і назва пішла – Запоріжжя).
А ще не давали жити українцям татари. Вони грабували міста і села, вбивали старих людей і малих дітей, молодих людей забирали в неволю. Все це змушувало тікати з рідних місць на південь у вільні степи, які у народі називали Диким полем. Тут не було ані селищ, ані міст, ані якоїсь влади – лише безлюдний неозорий степ з буйними травами. Тільки де-не-де можна було натрапити на острівці лісів. Саме тут утікачі і знаходили собі притулок. Мандруючи по степах, самотня людина ризикувала загинути від голоду або стати жертвою хижаків. Та найнебезпечнішою була зустріч з татарами.
Отак, тікаючи від одного ворога, людина ризикувала потрапити до рук іншого. Щоб вижити в таких умовах, утікачі змушені були озброюватися і гуртуватися у самоврядні громади. Їх зброєю були списи, луки, сокири та шаблі.
Вільні люди влаштовували тимчасове житло, вели спільне господарство: збирали мед диких бджіл, вичиняли шкури, в’ялили м’ясо та рибу. На початку зими втікачі крадькома поверталися до своїх домівок. А потім знов поверталися на Січ.
У степах козакам не раз доводилося вступати в бій з татарами. Багато козаків гинуло. Але й козацькі ватаги побивали татар, відбирали худобу та зброю. Здобич ділили між собою. Жили козаки на Запорізькій Січі в куренях.
2) Гра “Слідопити”.
Столицею козаків…
Знаходилася вона…
Споконвіку жив…
Бідні селяни…
Багато людей…
…називали Диким полем.
…за пороги (звідки і назва пішла – Запоріжжя).
…стати жертвою хижаків.
Та найнебезпечнішою…
Щоб вижити…
Вільні люди…
…в куренях.
7. Розповідь учителя
– Козак Мамай (козак-бродяга) – легендарний український козак, який ходить по світу і допомагає людям у біді, бореться за правду і карає кривдників. Узагальнений образ козака та українців узагалі в Україні за часів козаччини. Його образи можна було зустріти в багатьох хатах, поряд з образами святих (іконами). З іменем Мамая тісно пов’язано стародавнє поняття “мамаювати” (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), “ходити на мамая” (іти навмання, куди очі дивляться).
8. Робота за репродукцією картини невідомого художника “Козак Мамай”
– Сміливі й волелюбні козаки стали гордістю України.
Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин.
– Хто зображений на передньому плані картини? (На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.)
– Які предмети лежать поруч з козаком? (Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи.)
– Опишіть одежу козака. (Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.)
Степ мовчить, тихо навкруги – козак думу думає. А налетить вітер, зворухне оселедцем на козачій голові, розгорне пишні вуса. Стрепенеться Мамай і заграє на своїй бандурі:
Надія в мене певна – мушкет-сіромаха,
Та ще не заржавіла шабля – моя сваха.
– Ніякий ворог не міг злякати його, бо був він, як оповідають легенди, ні для кого не зборимим. Тільки свисне його шабля – так і покотяться голови нападників.
Історія свідчить, що саме цього козака на Запоріжжі ніколи не було. Але були тисячі до нього подібних.
У Мамаї відтворено збірний образ козацької України. Такі картини були здавна популярними в народі, ними прикрашали селянські хати.
9. Опрацювання легенди “Козак Мамай”
1) Читання легенди учнями “ланцюжком”.
2) Бесіда за змістом з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте, що сказано про зовнішність козака.
– Які дива трапилися завдяки Мамаю? Зачитайте.
– Чи звичайною була шабля козака?
– Що означає вислів “люлька не проста”? Зачитайте.
– Чи звичайний кінь був у Мамая?
– Про які пригоди розповідав Мамай?
10. Колективна робота. Складання розповіді про Мамая
11. Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ
Козацька вікторина
1. Хто такі козаки? (Вільні, озброєні люди, стражі)
2. Що таке курінь? (Житло козаків)
3. Що таке Січ? (Оборонне укріплення)
4. Де знаходилась козацька Січ? (За порогами Дніпра)
5. Як називалися козацькі судна? (Чайки)
6. Символ гетьманської влади. (Булава)
7. Козаки голили голови, залишаючи довге пасмо на тім’ї, яке закладали за вухо. Як воно називалось? (Оселедець)
8. Якої віри були козаки? (Православної)
9. Хто вважався Покровителькою та заступницею Січі? (Пресвята Богородиця Покрова)
10. Який народний танець є і бойовим мистецтвом козаків? (Гопак)
11. Назвіть фірмові страви козаків. (Куліш, вареники, галушки, узвар, мед, квас, борщ)
12. Яку назву в давнину мала ріка Дніпро? (Борисфен, Славутич)
13. З чого виготовляли козацькі човни – чайки? (З липи, дуба, верби)
14. Скільки козаків сідало в одну чайку? (50-70)
15. Що означає слово “козак”? (Вільний воїн)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Що вам сподобалось на уроці?
– Бажаю, щоб у вашому серці оселилися козацькі розум, відвага, сила, доброта, братерство, які б допомагали вам вирости гідними нашої славної України.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Без верби і калини нема України” (українські казки і легенди про вербу і калину).
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)