КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ – СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Матеріал уроку. Володимир Сосюра “Дзвін табель”. Марія Пригара “Козак Голота”. Іван Гнатюк “Козацький дуб”.
Мета. Поглиблювати уявлення учнів про період запорозького козацтва; показати, яким мужніми, стійкими, сміливими були наші предки; розвивати вміння орієнтуватися у структурі твору, ділити текст на частини та добирати заголовки; навчати давати елементарну характеристику героєві твору; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати патріотичні почуття, любов до рідної землі.
Обладнання. Книги Марії Пригари, картки для словникової роботи, тлумачні словники, картки зі словами.
Хід уроку
І. Вдосконалення читацьких навичок.
1. Вправляння у читанні прислів’їв, змінюючи смисловий (логічний) наголос.
Козацькому роду нема переводу.
Козацькому Роду нема переводу.
Козацькому роду Нема переводу.
Козацькому роду нема Переводу.
2. Гра “Відновіть вірш”.
На дошці записані рядочки з вірша Володимира Сосюри. Учні “відновлюють” його.
Воля соколина, | (3) |
Ясні зорі – | (5) |
Пісні, походи, | (2) |
Дзвін табель, | (1) |
Тихі води, | (4) |
Моя Україна… | (6) |
Відновлений вірш учні вчаться читати з різною інтонацією.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Цей вірш наше відображає одну зі сторінок історії України – боротьбу нашого народу проти турецьких загарбників. Рядки оповідання Марії Пригари “Козак Голота”, яке прочитаємо на уроці, теж перенесуть нас у XVI-XVII століття. У ті часи татарські й турецькі військові загони були справжнім лихом для українців. Вони зненацька нападали на міста й села, грабували та руйнували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але народ відстоював свою незалежність, мужньо захищав власні землі. Найважливішою силою в цій боротьбі стало козацтво, яке не лише відбивало напади неприятелів, але й саме нападало на ворогів у Криму та Туреччині, звільняючи в’язнів. Так, у творі “Козак Голота” змальовується перемога козака над татарином. А козак названий Голотою тому, що він убогий.
III. Опрацювання частини твору Марії Пригари “Козак Голота” від початку твору і до слів “Золота ж узяти ніде!” (с. 45-47).
1. Словникова робота.
А) Читання “пірамідок” слів.
Степ | Люта |
Золоті | Звістка |
Козацька | Необачне |
Полювання | Запорожець |
Потолоченій | Позмагатися |
– Прочитайте найдовше слово; те, яке має найбільше складів; усі прикметники.
– Доберіть синоніми до слів “потолоченій” (Потоптаній, подавленій, почавленій, потовченій), “люта” (Безжальний, жорстокий, безсердечний, нещадний), “звістка” (Повідомлення, інформація, оповіщення, чутка).
– Доберіть спільнокореневі до слів “козацька”, “золоті”.
– Поясніть значення слова “необачне”.
Б) Пояснення значень малозрозумілих слів (робота в парі на картках).
Діти на картках повинні з ‘єднати слово з його тлумачення. При потребі діти можуть звернутися до тлумачного словника. Виконана робота перевіряється фронтально.
Зразок картки.
Бранці | – | – | Круглий головний убір, обшитий хутром. |
Мурза | – | – | Розірваний на шматки. |
Ясир | – | – | Селище татар. |
Улус | – | – | Полонені. |
Шлик | – | – | Шкіра, оброблена жировими речовинами. |
Розпанаханий | – | – | Необачно, необдумано. |
Зопалу | – | – | Бранці, яких захоплювали турки і татари під час нападів на українські землі. |
Цехіни | – | – | Багатій, великий пан у татар. |
Сириця | – | – | Старовинна золота монета. |
2. Читання частини комбінованим способом.
А) Читання вголос ланцюжком (до слів “…за ясир золоті цехіни”),
– Де відбуваються описані події? У які часи?
Б) Читання частини “буксиром” (за учителем) (до слів “…визволяти свого побратима”).
– Хто скакав по шляху степом?
– Куди їхав козак із Січі Запорізької?
В) Читання частини мовчки (до слів “…Золота ж узяти ніде!”).
– Де пропав побратим козака Голоти?
– Скільки часу не було чутки про козака Максима?
– Де його бачили?
3. Аналіз змісту. Вибіркове читання.
– За чим приходили татари до Дніпра?
– Яка доля очікувала українських бранців? Прочитайте.
– Хто одиноко їхав по степу? Якою, на вашу думку, була ця поїздка?
– Які небезпеки підстерігали козака на дорозі?
– Куди їхав-козак?
– Чому козака називали Голотою? Доведіть рядками з тексту.
– Що у запорожця було добрим та справним?
– Прочитайте, як побратим пропав.
– Скільки викупу хотів мурза Гасанбей за бранця?
– Чому Голота сам поїхав до Кілії?
4. Вправа на розвиток швидкості читання.
Гра “Найшвидший читач”.
– Позмагайтеся, хто швидше знайде і прочитає речення з такими висловами: “срібнопері лебеді”, “здоровезний тур”, “ординський шлях”, “продадуть на ринку”, “задрімала сторожа”, “зброя справна”, “на полюванні одбивсь”, “у потолоченій траві”, “тяжкий викуп”, “продасть бранця”.
IV. Опрацювання частини твору Марії Пригари “Козак Голота” від слів “…А вже ген-ген…” до “…без жалю періщить коня важкою нагайкою” (с. 47-48).
1. Словникова робота.
А) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.
Б) Вправа на миттєве сприймання слів.
Читання слів із карток-блискавок.
– Прочитайте слова. Назвіть корені у кожній групі слів.
Слова на картках: Дим, димок; козак, козацький, орді, ординець, ординський, голова, безголів’я.
2. Читання частини комбінованим способом.
А) Читання за лідером (лідер голосніше читає, решта учнів – напівголосно). Читають до слів “… чого ще треба подорожньому!”.
Б) Читання “буксиром” (за учителем). Читають до слів “…кулак під чубату голову”.
В) Читання мовчки (до кінця частини). Гра “Губи” (учні щільно стискають губи, притуливши до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).
3. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Прочитайте, яка картина відкрилася перед очима козака на під’їзді до Кілії.
– Для чого Голота заліз на дуб?
– Що спало на думку козакові? Прочитайте.
– Поясніть вислови “зігнутися в три погибелі”, “козак не в тім’я битий”, “на нього чигає лихо”, “накинув його оком”, “серце заграло”.
– Яке лихо підстерігало козака Голоту?
– Як мурза запримітив чоловіка? Що хотів з ним зробити? Прочитайте.
4. Вправа на розвиток швидкості читання.
– Прочитайте з правильною інтонацією усі окличні речення.
– Прочитайте з відповідною інтонацією речення, які теж могли б бути окличними.
5. Творча робота на основі прочитаного.
– Як можуть далі розгорнутися події у тексті? Розкажіть.
V. Опрацювання частини твору Марії Пригари “Козак Голота” від слів “Може б, і пропав козак…” і до кінця твору (с. 49-50).
1. Словникова робота.
Тренування у правильному читанні складних слів.
Стрепенувся | Вп’ялася | Заплатиш |
Намірився | Нагледівши | Сподобило |
Татарський | Оббиваючись | Прив’язав |
2. Читання вголос (по абзацах).
– Хто розбудив козака?
– Чи вдалося мурзі захопити Голоту в полон?
3. Аналіз змісту і вибіркове читання.
– Прочитайте, як вірний кінь врятував козака.
– Як мурза погрожував запорожцю?
– Які слова козака свідчать про те, що він не злякався татарина?
– Прочитайте, як Голота відбивався від стріл.
– Чому козак не вбив відразу мурзу?
– Прочитайте пісню, яку завів козак. Про що у ній йдеться?
4. Вправа на розвиток швидкості читання.
Гра “Засічка-кидок”.
VI. Підсумковий аналіз змісту твору.
1. Поділ твору на частини. Складання плану (робота в групах).
– На скільки самостійних частин можна поділити текст? Складіть план твору.
Орієнтовний план
1. Походи татар до Дніпра-Славути.
2. Козак Голота сам-один скаче до Дунаю.
3. Полон побратима Максима.
4. Козак розглядає з дуба передмістя Кілії.
5. Мурза Гасанбей хоче полонити Голоту.
6. Сутичка із татарином.
7. Мурза у полоні.
2. Складання характеристики персонажів твору.
Гра “Два-чотири-усі разом”.
Діти добирають риси характеру, які притаманні козаку Голоті та мурзі Гасанбею. Кожну рису доводять цитатою чи міркуванням.
3. Творча робота на основі прочитаного (робота в групах).
Група 1. Скласти продовження твору.
Група 2. Що було б, якби мурза Гасанбей не помітив козака Голоту? Придумайте іншу кінцівку.
Група 3. Що було б, якби мурза Гасанбей захопив козака Голоту в полон. Придумайте іншу кінцівку, але щоб вона була щасливою.
4. Стислий переказ твору.
5. Висновки.
– Яка тема твору? А яка – головна думка?
– Який момент в оповіданні був, по-вашому, найбільш напруженим?
– Як по-іншому можна назвати козака?
– Доберіть свій заголовок твору.
– Чого можна навчитися у козака Голоти?
VII. Опрацювання вірша Івана Гнатюка “Козацький дуб”.
1. Читання вірша вчителем.
– Де росте дуб?
– З ким автор порівнює дерево?
2. Словникова робота.
Вправа “Кут зору”. Пояснення значення кожного слова.
Хуга
З а в і я
Н а в к р у г и
К о з а р л ю г а
С т а р о ж и л и
Г а й в о р о н н я
3. Повторне читання вірша (мовчки).
– Який за віком цей дуб?
4. Робота над змістом і образними засобами.
– Які слова засвідчують силу дуба? А його давнину?
– Поясніть вислів “навіть вусом не веде”, “закутаний в сніги”.
– Хто, за переказами старожилів, посадив цей дуб?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Хто швидше?”.
– Доберіть до іменників прикметники із вірша: дуб (Закутаний, старий), хуга (Люта), завії (Не страшні), козаки (Запорозькі).
– Знайдіть у вірші “зимові” слова. (Сніги, хуга, завії, завірюхи.)
Б) Знайдіть рими, які є у вірші.
В) Гра “Я тобі, ти мені”.
Читання в парі. Перший учень читає перший рядок, а другий учень – наступний. І так далі, до кінця вірша.
6. Виразне читання вірша.
VIII. Підсумок уроку.
1. Бесіда.
2. Робота в зошитах (с. 20-22, завд. 1-6).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)