Козацькі літописи – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть
Існує три літописи, в яких зображені події з життя українського козацтва, а літописцями виступили теж козаки. Це літописи Самовидця, Самійла Величка та Григорія Грабянки.
“Літопис Самовидця” охоплює події 1648-1702 pp., а також подає стислий огляд історії України 1703-1784 pp. Більш докладна оповідь міститься у літописі про Чорну Раду під Ніжином у 1663 році. Автор подає детальний опис ворогуючих таборів Сомка та Брюховецького і розправу останнього над своїм суперником та його прихильниками.
Чотиритомний “Літопис Самійла Величка” охоплює історичні події періоду 1648-1700 pp., доповнені народними переказами та легендами про Богдана Хмельницького.
Самійло Величко був високоосвіченою людиною, закінчив Києво-Могилянську академію і вільно володів шістьма мовами. Тому цей твір можна поставити в один ряд з найвидатнішими творами того часу.
Провідною темою літопису є гетмансько-старшинські усобиці. Лейтмотивом “Літопису Самійла Величка” є заклик до порятунку України. Величко тяжко переживав лихоліття України і висловлював з цього приводу свої думки та почуття. На думку автора, лихоліття мало б минутися, коли всі почнуть дбати про державні інтереси, а не про свої власні.
Мова літопису багата на образність та такі стилістичні фігури, як анафора, повтор, інверсія, містить багато риторичних запитань тощо. Оповідь часто переривається діалогами і монологами драматичного характеру. Стиль “Літопису Самійла Величка” героїко-патріотичний, піднесений.
“Літопис Григорія Грабянки” описує історію з часів виникнення козацтва і до 1709 року. У тексті літопису подається багато державних документів, гетьманських універсалів, актів, грамот. Твір написано тогочасною українською мовою, і автор щедро використовує вірші й панегірики (твір, в якому щось або когось прославляють).
Особливе місце в історичній прозі цього періоду посідає анонімний твір “Історія русів”. Цей твір пронизаний патріотизмом і вільнодумством, він проголошує ідею національної самостійності України. Цей твір був спрямований на посилення національної самосвідомості української інтелігенції.
Related posts:
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом […]...
- ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ. “ІСТОРІЯ РУСІВ” 1. Письменник, що видав у своїй друкарні рукопис “Літопису Самовидця”. А Є. Гребінка. Б Т. Шевченко. В П. Куліш. Г І. Нечуй-Левицький. 2. Автором “Літопису Самовидця” вважають… А В. Кочубея. Б К. Зіновієва. В І. Биховця. Г Невідому особу. 3. Події, які охоплені у змісті твору. А Від давніх часів до 1769 р. Б Від […]...
- Скорочено – КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА – УКРАЇНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА XI-XV cт. – 9 КЛАС Козацькі літописи об’єднані однією тематикою – зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив. Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне козацьке військо і що авторами […]...
- Козацькі літописи: тематика та значення – твір з української літератури Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей. Запорозька Січ – феноменальне утворення. Це був осередок вільних та мужніх людей, які самі визначали плин свого […]...
- Козацькі літописи – Історично-мемуарна проза – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Історично-мемуарна проза Козацькі літописи Козацькі літописи – умовна назва історичних творів другої половини XVII – початку XVIII століття, присвячених козацьким війнам. Від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються, зокрема виразною авторською позицією. ВІДОМІ три найвизначніші козацькі літописи – Самовидця (про події 1648-1702 років, вірогідний автор – Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб’янки (1710; про події від […]...
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ Й ДОБИ БАРОКО – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Літописання було характерне для літератури періоду Київської Русі. Цей вид творчості розвивався й пізніше, зокрема в добу Хмельниччини – героїчного часу в житті українського народу. Козацькі літописи – це твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Вони належать до історично-мемуарної прози – творів, у […]...
- Козацькі літописи Козацькі літописи – історико-літературні твори кінця XVII-XVIII ст., в яких висвітлювалася історія України, козацтва. В їх основі – бурхливі політичні події другої половини XVII – початку XVIII ст., війна українського народу 1648-54 під проводом Б. Хмельницького, які мали надзвичайно великий вплив на кристалізацію національної свідомості українського народу. Автори К. л. (переважно військові канцеляристи, освічені вищі […]...
- Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка). “Історія русів” (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту Мета: ознайомити учнів з козацькими літописами, їхньою роллю у відтворенні історичного минулого України; допомогти учням усвідомити цінність “Історії русів”; розповісти про історію виникнення твору; розвивати навички коментування фрагментів твору; вчити учнів давати оцінку постатям Б. Хмельницького, І. Мазепи, зображеним у творі; виховувати повагу до козаків-оборонців України. Обладнання: портрети Б. Хмельницького, І. Мазепи, фото козацьких літописів, […]...
- ЛІТОПИСИ – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Особливе місце в розвитку літератури займало літописання. Літописання – це літературне явище, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи – це історичні твори, у яких розповідь велася за роками (“літами”). В літописи увійшли не тільки лаконічні записи, а й цілі новели, народні перекази, історичні пісні, легенди, у яких подавались згадки про окремі історичні події. […]...
- Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та воєнного союзу України з Росією Український народ завжди був працьовитим і волелюбним, а тому завжди прославляв працьовитих, сміливих і мужніх людей. Війна 1648-1654 років під проводом Б. Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Добу Хмельниччини найточніше відображено в козацьких літописах, бо їх авторами були козаки. Козацькі літописи – це історія козацтва, вони відзначаються образною мовою, […]...
- Історичні умови XIV-XVІІІ століть – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Соціально-економічний розвиток Русі у цей період був надзвичайно складним. Татаро-монгольська навала, розорення Подніпров’я і встановлення васальної залежності руських князівств від татар завдали сильних ударів по розвитку Південно-Західної Русі. Галицько-Волинське князівство через свою територіальну віддаленість мало змогу довший час чинити опір татарам. Але йому доводилось також чинити опір й іншим загарбникам – угорським, німецьким, польським. Через […]...
- Розвиток культури XIV-XVI століть – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці (філософії, мовознавстві, математиці, астрономії, […]...
- Літопис Самійла Величка – Перлини доби Бароко – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Народився Самійло Величко (1670-1728) на Полтавщині в козацькій родині. Його батько був освіченою людиною, родина мала як на той час численну бібліотеку, тому закономірно, що основи наук хлопець опановував удома. У Києво-Могилянській академії, де С. Величко продовжив навчання, він здобув грунтовну освіту, вивчив кілька мов, засвоїв правила риторики й поетики На початку 1705 р. С. […]...
- Літопис Григорія Грабянки – Перлини доби Бароко – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Літопис Григорія Грабянки (початок 1670-х-1738) із середини XVIII ст. за популярністю затьмарив літопис Самовидця. Світогляд Г. Грабянки сформувався під час його навчання в Києво-Могилянському колегіумі. Хоробрий козак набував бойового досвіду в багатьох військових походах. Коли ж на Лівобережжі Росія почала наступати на козацькі вольності, він у складі делегації на чолі з гетьманом Павлом Полуботком подавав […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна (у літописі яскраво змальована хоробрість князя Данила […]...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. “Повість минулих літ” – це перший літопис, який дійшов до […]...
- Розвиток віршованої літератури – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з […]...
- Поетична спадщина Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературна спадщина Григорія Савича Сковороди порівняно невелика. Вона представлена збіркою ” Сад божественних пісень “, куди увійшли 30 пісень, створених упродовж 1753-1785 років, кількох віршованих творів, перекладів та переспівів, переважно римських поетів, та збірки “Басни Харьковскіе”. Найбільшу цінність становлять пісні та байки, написані прозою. Світ інтимних думок та почуттів Сковороди найбільш безпосередньо представлений у збірці […]...
- ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) (1670, Полтавщина – після 1728, с. Жуки Полтавської обл.) – письменник – історіограф. Відомостей про життя та діяльність С. Величка дійшло до наших днів дуже мало. Народився в козацькій родині. Навчався, ймовірно, в Києво-Могилянській колегії, служив у військовій канцелярії, був писарем В. Кочубея. За власним свідченням, брав участь у військових походах. 1708 […]...
- Іван Вишенський – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Про життя Івана Вишенського існує небагато відомостей: невідомо, хто його батьки, коли він народився і де вчився. Родом він був з Судової Вишні, містечка біля Перемишля, але сам себе нерідко називав “Іоанн, інок з Вишні”. Приблизна дата народження Івана Вишенського у різних наукових дослідженнях визначається десь між 1538-1550 pp. У 70-х роках XVI століття він […]...
- Історично-мемуарна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Літописання було характерне для літератури періоду Київської Русі. Цей вид творчості розвивався й пізніше, зокрема в добу Хмельниччини – героїчний час у житті українського народу. Козацькі літописи – це твори, у яких подано характеристики видатних діячів, описи важливих подій у хронологічній послідовності, тлумачення окремих періодів політичного життя. Козацькі літописи належать до історично-мемуарної прози – творів, […]...
- Розвиток драматургії – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського. У драмі “Володимир” розповідається про життя й діяльність князя Володимира Великого, у “Милості Божій” прославляється Богдан Хмельницький, а у “Воскресінні […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-громадська діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на складний час суспільного життя не лише Росії, а й Західної Європи – період занепаду феодалізму і становлення капіталізму. Визначальною рисою цього періоду було посилення інтересу до всього національного; побуту, мови, фольклору. Сковорода у своїх творах теж милується рідною природою, турбується долею народу, захоплюється його ватажками (наприклад, Богданом Хмельницьким). […]...
- Скорочено – ІСТОРІЯ РУСІВ – КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ (Уривки) Гетьман Хмельницький, чуючи свою близьку кончину, зібрав у себе в Чигирині урядників од війська і урядів і товариство з найзначнішими козаками. Він віддав належне їхній мужності і злагоді, які допомогли йому здолати всі напасті, перемогти у тяжких війнах. На порозі смерті гетьман радив своїм соратникам триматися одностайної згоди і братерства. Висловивши подяку їм за […]...
- Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і події, постає картина життя феодальної Русі напередодні страшної катастрофи – татарської навали XIII століття. У цей складний час літописець вбачає порятунок в […]...
- Творчі роботи наших користувачів – ВЕЛИЧКО – ВЕЛИКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ – Українська література – шкільна програма 12 класів – учнівські твори Творчі роботи наших відвідувачів Величко Самійло ВЕЛИЧКО – ВЕЛИКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ Величко – один із трьох найвідоміших в Україні літописців. Після Самовидця та Грабянки перед нами постають в хронологічній послідовності історичні події періоду національно-визвольної війни проти польської шляхти і до початку XVIIIст., відтворені Величком у чотирьох великих томах. Відомо. Що літописець певний час перебував на посаді […]...
- Світова слава Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода мав міцні творчі зв’язки з культурою та літературою інших народів. Його філософські погляди грунтувались на глибокому знанні праць античних філософів (Епікур, Сократ) та французьких просвітителів та енциклопедистів Ж.-Ж. Руссо, ПІ. Монтеск’є, К.-А. Гельвеція та інших. Певну паралель можна провести між М. В. Ломоносовим і Г. С Сковородою, якого ще за життя називали […]...
- Прекрасне в житті і мистецтві – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-естетичні погляди Г. С Сковороди розкриваються як в літературно-художніх творах, так і в філософських. “В певному розумінні можна сказати, що його філософія за своєю суттю естетична, а мистецькі твори – філософічні “3. Про це свідчать життєві принципи філософа, його прагнення зробити життя кращим, поєднавши в ньому істину, добро і красу. Корені естетичної програми Сковороди слід […]...
- Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста (в селищі Бабаї) Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як […]...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО – ХУДОЖНІ ТВОРИ – ПАМ’ЯТКИ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ – ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Як хочеться розсунути межі літопису… Побачити, що там! Та ми до кінця не освоїли ще й цього материка нашої першоісторії, тому кожне нове його прочитання має розглядатися як наближення до вичерпнішого знання початків нашої великої історії… Павло Загребельний ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО – ХУДОЖНІ ТВОРИ Оригінальна література Київської Русі X – середини ХІІІ століття є органічною […]...
- Щастя як основна категорія етики Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода своє етичне вчення спрямовував на практичні поради, які вкажуть людині шлях до щастя. Саме проблеми щастя займають центральне місце у творчості мислителя. Цій темі присвячено значну частину збірки “Басни Харьковскіе” і цикл філософських праць: “Разговор пяти путников о истинном счастії в жизни”, “Кольцо”, “Розмова, звана алфавит, чи Буквар світу”. Сковорода пов’язує щастя […]...
- Шкільний твір на тему – Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVII-XVIII століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVII-XVIII ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (від часів Київської Русі до XVIII ст.) ДАВНЯ українська література бере свій початок від часів давньоруської феодальної держави – Київської Русі. За вісім століть своєї історії пройшла кілька якісних етапів розвитку. Перший – становлення і розквіт літератури часів Київської Русі, або давньоруської літератури. Виникла вона на грунті усної народної словесності, слов’янської міфології, засвоєння (після запровадження 988 р. християнства) візантійсько-болгарського літературного досвіду. До […]...
- Літописи крайові Літописи крайові – жанрові різновиди літописання, історичні літературні пам’ятки, в яких ширше відтворені різноманітні події конкретної місцевості в їх органічній єдності із загальноукраїнськими, а через них – із міжнародними. Л. к. як політично-культурний чинник формування української нації поширюються у XV ст., особливого розквіту набувають в XVII-XVIII ст., продовжуючи традиції доби України-Руси (Чернігівський, Переяславський, Галицько-Волинський). За […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ КЛАСИКА ЄВРЕЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX-XX СТОЛІТЬ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА. ТЕМАТИКА ТА ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРУ ТЕВ’Є-МОЛОЧАР – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТОЛІТЬ Мета: ознайомити учнів з біографією Шолом-Алейхема, історією створення повісті “Тев’є-молочар”, схарактеризувати оповідну систему твору, його жанр, сформулювати тему повісті та теми її частин; розвивати навички аналізу епічного твору, критичне мислення, літературознавчі компетентності, розширювати історичний світогляд; прищеплювати інтерес до особистості та творчості письменника, повагу до національних традицій інших народів. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розповідати […]...
- Літопис Самовидця – Перлини доби Бароко – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література Коли до рук двадцятиоднорічному юнакові Пантелеймону Кулішу, майбутньому відомому українському письменнику, потрапив текст невідомого літопису, він зрозумів, що текст “не має нічого рівного собі серед українських джерел”, і доклав зусиль, щоб у 1846 р. його було надруковано. Первісно рукопис не мав титульної сторінки, тому П. Куліш дав назву твору й ім’я авторові – Самовидець. Письменник […]...
- “Поученіє” Володимира Мономаха – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі (жив наприкінці XI – на початку XII століття), який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його […]...
- Пантелеймон Куліш – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював дрібним чиновником. Одночасно […]...
- ІСТОРІЯ РУСІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія русів” – це розповідь про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 р. Виклад подій виразно тенденційний. Вони осмислюються з позиції українського патріотизму. Основна увага приділяється змалюванню самовідданої боротьби українців з чужоземними загарбниками. У творі особливе місце […]...