Космогонічні міфи Вед. Аналіз одного з них

Мета: дати загальну характеристику Ведам як пам’‎ятці словесної культури та розкрити секрет досконалості уявлень давніх індійців про світ і самих себе; звернути увагу на структуру та смислове навантаження ведичних текстів, їх художні особливості; підготувати учнів до аналітичного осмислення ведичних текстів; сприяти формуванню полікультурного мислення восьмикласників, їх комфортного входження в опанування шедеврів світової літератури.

Обладнання: учнівська слайд-презентація “Веди – пам’‎ятка словесності давніх індійців”, слайд-презентація “Ведичні боги Давньої Індії”, опорно-смислові схеми “Індоєвропейська сім’‎я народів”, презентаційні картки структурних частин Вед.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Інтелектуальна розминка (перевірка засвоєння учнями основних термінів і понять в обсязі вивченого на попередніх уроках матеріалу)

(Клас поділяється на дві групи. Учитель по черзі зачитує запитання, уразі отримання правильної відповіді команда отримує один бал. Якщо відповіді немає, право дати її переходить до команди-суперниці. За допомогою фішок визначається командна перемога та переможець в особистому заліку. Така форма роботи швидко налаштовує учнів на роботу й допомагає їм актуалізувати опорні знання).

– Що таке всесвітній літературний процес?

– Що лежить в основі художньої літератури?

– Як мистецтво слова впливає на людину?

– Чи в усіх країнах розвиток літератури був однаковим? Чому?

– Культуру якої країни вважають основоположною для західноєвропейської культури?

– Що таке літературна епоха (доба)?

– Назвіть літературні роди.

– Який із літературних родів сформувався найраніше? Чому?

– Визначте 2-3 найхарактерніші особливості лірики.

– Визначте 2-3 найхарактерніші особливості епосу.

– Визначте 2-3 найхарактерніші особливості драми.

– Яка культурна доба стала найпершою в зародженні й розвитку західноєвропейської літератури?

– Що стало основою для створення священних книг народів світу?

– Що знайшло відображення у священних книгах народів світу? Назвіть найвідоміші в світі священні книги.

– Яка з них є найбільш популярною в усьому світі?

– Як сприймає людина XXI століття священні книги давніх народів? Чому?

– Чим для нас важливі священні книги різних народів? (Для нас вони важливі як перші взірці літературного мистецтва, як сума морально-філософських знань.)

Акцент учителя: Це дуже важливо! Саме з цієї точки зору ми й розглядаємо в шкільному курсі літератури священні книги. А вже яку релігію сповідуватиме (чи не сповідуватиме) людина – це справа її власного свідомого вибору.

III. Оголошення теми й мети уроку

Ознайомившись з інформаційним матеріалом підручника про Веди, ми маємо здійснити підготовчу роботу до аналітичного дослідження ведичних текстів наступного уроку. Для цього нам потрібно зрозуміти, ким були створювачі Вед, що вони цінували, з чим боролися, що обожнювали, а що ненавиділи, які запитання ставили перед собою й де шукали на них відповіді. Головне для нас – усвідомити роль Вед як пам’‎ятки словесного мистецтва як для народів Індії, так і для всього людства.

Особливу увагу звернемо на художні та смислові сторони Вед. Для нас важливо зрозуміти їх роль не як релігійних текстів, а як своєрідних історико – культурних та морально-етичних джерел.

Фронтальна бесіда за матеріалом статті підручника про Веди з розширенням та уточненням на основі пояснення вчителя

– Що означає слово “веди”?

– Коли виникли Веди як священна книга індуїстів?

– Запишіть композиційну формулу Вед.

Опорно-інформаційна схема “Індоєвропейська сім’‎я народів”

Арії дослівно – “шляхетні люди”. Приблизно чотири тисячі років тому арії завоювали Індію й асимілювалися з місцевим населенням, їхнє світобачення й стало основою для священної книги, відомої під назвою Веди. Історія тисячолітнього правління аріїв у Індії наклала свій відбиток на новітні релігії Індії та її героїчний епос. Індійці ще довго поклонялися ведичним богам, ведичні сюжети стали основою епічних поем індійського народу “Магабгарата” та “Рамаяна”.

Арії найбільше вшановували бога вогню Агні. Леся Українка здійснила поетичний переклад українською мовою звертання до бога Агні (з книги звертань до богів):

Агні, візьми прихильно це поліно, мій дарунок,

Спалахни яскраво і розпусти свій священний дим.

Торкнися гривою до самого неба

З’‎єднай з променями сонця.

О володарю богів, віджени від нас ворогів,

Пошли нам з неба дощ,

Подай нам харч невичерпний,

Напий нас досхочу.

– Знайдіть у цьому зверненні підтвердження того, що Агні вважався аріями верховним божеством. (“О володарю богів”)

Перегляд слайд-презентації “Ведичні боги Давньої Індії” з метою ознайомлення учнів з основними богами пантеону давньоіндійських богів, що вміщував понад три тисячі богів і божеств (свідчення створення давньоіндійської міфології та Вед як писемної пам’‎ятки у найдавніші часи: І-ІІ тисячоліття до н. е.)

Компакт-словничок “Найшанованіші боги Вед”

(у текстах Вед йдеться про від 33 до 3339 богів, усього міфологічна модель давніх індійців нараховує понад 3 мільйони богів) (Боги як уособлення природних стихій)

Індра – повелитель грому і блискавок, бог воїнів, цар богів.

Варуна – бог зоряного неба, володар ночі, цар Всесвіту.

Агні – бог вогню.

Сур’‎я – бог сонця.

Рудра (пізніше Шива) – бог буревіїв.

Вішну – бог сонячної енергії (борець зі злом і захисник скривджених).

Самостійна робота учнів з підручником у динамічних групах

(Клас поділяється на 7 динамічних груп, які мають створити презентаційну картку кожної зі складових частин Вед та ведичної літератури за запропонованими позиціями пам’‎ятки).

Пам’‎ятка для складання презентаційної картки

Назва і місце даної частини у складі Вед.

Зміст і форма.

Призначення.

Художні особливості.

Примітки.

(Учні самостійно працюють у групах впродовж 3-5 хвилин і представляють свої презентаційні картки на окремих аркушах.)

Очікувані результати роботи динамічних груп

Група І. Презентаційна картка “Рігведи”.

“Рігведа” – веда гімнів

1028 гімнів, присвячених різним богам (вірші), чверть гімнів присвячена Індрі 10 мандал (частин-кіл)

Призначена для здійснення обрядів жертвоприношення, уславлення різних богів

Примітка: гімн – художня пісня, прославляння

Група II. Презентаційна картка “Самаведи”

“Самаведа” – веда співів

Гімни, що уславлюють різних богів, але виконуються обов’‎язково як мелодія, наспів

Це своєрідні музичні композиції на основі текстів “Рігведи” (вірш + мелодія)

Призначені для здійснення обрядів жертвоприношення

Група III. Презентаційна картка “Яджурведи”

“Яджурведа” – веда жертвоприношень

Збірка жертовних формул-замовлянь Вірші + прозові коментарі для жерців

Використовувалися в обрядах жертвоприношень

Група IV. Презентаційна картка “Атхарваведи”

“Атхарваведа” – веда заклинань, замовлянь

Віршована збірка магічних текстів (замовлянь, заклинань)

Призначена для відвернення злих духів (демонів)

Вірші “Атхарваведи” промовлялися лише головним жерцем

Після представлення карток першими чотирма групами варто провести роботу з аналітичного дослідження фрагментів текстів з “Рігведи” та “Атхарваведи” (учитель може обрати для аналітичної ілюстрації один-два із гімну “До Світової Зорі” (з “Рігведи”)

Гімн “До Світової Зорі”

На сході перше світло знову сходить

Із темряви, усталює порядок.

Хай променями зорі, доньки неба,

Тепер шляхи висвітлюють для людства!

Зійшли на сході зорі різнобарвні,

Немов стовпи, що ставлять при пожертвах,

Оці святі, блискучі й чисті зорі

Ворота в стайні темряви відкрили.

Хай завжди спонукають щедрі зорі

Своїм світанням щедрих на пожертви.

Нехай скупі лишаються без світла,

Не прокидаючись, сплять у пітьмі!..

Богині, добре впряженими кіньми

Ви раптом об’‎їжджаєте всю землю.

О зорі, на нове життя всіх сплячих

Ви будите і дво-, й чотириногих.

Де є й котра стара зоря, що нею

Встановлений річних частин порядок?

Коли розкішні зорі вже знялися

Однакові, не знайдеш, де є перша.

Давали здавна щастя світлі зорі,

Поставши своєчасно за законом.

Тим, хто офірував, співав молитву,

Вони багатство зараз дарували.

Вони всі йдуть однаково зі сходу,

Поширюючись скрізь з одного місця,

Прокинувшись, де закон панує,

Вони однакові, разом виходять,

Забарвлені одноманітно зорі.

Потвору чорну тінями ясними

Вони – блискучі, чисті – покривають.

Дітей без ліку дайте нам, богині!

Небесні дочки, дайте нам багатства!

Прокинувшись у захисті безпечнім,

Батьками станемо синів хоробрих!

Пожертву даючи, до вас звертаюсь,

Блискучі дочки неба, й закликаю:

Славетними зробіть нас серед людства!

Нам це дадуть боги, Земля та Небо.

(Переклад Павла Ріттера)

– Виразно прочитайте фрагмент гімну.

– Хто, по-вашому, звертається до богинь? З якою метою?

Йдуть лавами богині, мов корови.

– Гімн має назву “До Світової Зорі”. Поміркуйте, “Світова Зоря” – це божество одноосібне чи багатоосібне? Підтвердите висновки, спираючись на текст. (“Богині”, “небесні дочки”, “блискучі дочки неба”.)

– Чому змінюється особа тих, хто звертається до богинь у першій і другій строфі фрагмента? (У першій строфі до них звертаються всі чоловіки, що хочуть стати “батьками… синів хоробрих”, а у другій строфі говорить одна людина – це жрець, адже саме жерці були посередниками між людьми і богами в обрядах жертвоприношення й виступали від імені певної групи людей. “Пожертву даючи, до вас звертаюсь” (перша особа однини), “закликаю” (перша особа однини), “славетними робіть нас” (перша особа множини).

– Чому звернення спрямоване до богинь-зірок, а виконавцями їхньої волі мають стати Небо й Земля?

Завдання для аналізу фрагменту гімну “До великої Матері Землі” (з “Атхарваведи”)

– Виразно прочитайте фрагмент, виділивши логічним наголосом та інтонацією адресанта звернення.

– Чи збігаються у цьому фрагменті голос головного жерця та всіх людей, що мають прохання до Землі? Чому?

– Чи можна вважати вислови “звірі дикі ті, що блукають в лісі” та “вся погань” контекстуальними синонімами? Обгрунтуйте свою відповідь.

– Навіщо подається уточнення, які саме звірі – “вся погань”?

– Як цей магічний фрагмент тексту розкриває стосунки людини з дикою природою?

Завдання для аналізу замовляння “До кашлю” (з “Атхарваведи”)

Веда. З “Атхарваведи”

Із замовляння “До кашлю”

Як ті стріли найгостріші,

Що летять далеко й швидко,

Так лети і ти, о кашлю,

Згинь, щоб сліду не лишилось!

Переклад Павла Ріттера

– Виразно прочитайте фрагмент.

– Це замовляння до кашлю більше схоже на прохання чи наказ? Аргументуйте.

– Які проблеми людського життя знайшли втілення у цьому фрагменті? (Людські хвороби і страждання. викликані ними, та бажання якнайшвидше позбавитися їх.)

Завдання для аналізу гімну “До Ночі” (з “Рігведи”) С. 15

Гімн “До ночі”

Ніч зійшла й оглядає

Все навкруг чарівним зором,

Закосичившись в оздоби.

Простяглася на весь простір –

По долинах та по горах.

Пітьму геть жене зірками.

Світла Ніч коли настала,

Світло денне заступила.

Хай від неї морок згине!

Наша будь з тієї хвилі,

Як зібралися ми спати,

Ніби птаство на дерева.

Всі оселі вже поснули,

Всі пташки, і всі тварини,

І орли, лишивши здобич.

Злодія жени далеко,

Наче вовка чи вовчицю,-

Заночувати гарно.

Пітьма нас перемагає,

І заковує нас морок,

А зоря своє вже візьме.

Шлю пісні я, мов корови,

Вибирай же, донько неба,

Гімн собі, як на змаганні!

Переклад Павла Ріттера

– Прочитайте гімн мовчки, підготуйтеся до його виразного читання вголос.

– Визначте, яким настроєм сповнений гімн. Свою відповідь обгрунтуйте, спираючись на текст.

– Чи сприймається текст цього гімну як тільки релігійно-обрядовий? Обгрунтуйте.

– Чиїми очима зображена картина ночі? Чому слово “Ніч” написано з великої літери?

– У чому полягає головне прохання людини до Ночі? (“Дай заночувати гарно”.)

– Виділіть з тексту гімну головні характеристики Ночі. Прокоментуйте їх.

– Чому людині потрібна саме “світла Ніч”?

– Чому “Ніч постає у гімні “донькою неба”, а не землі?

– Чи відчуває співець страх перед Ніччю? Доведіть, що у цьому гімні відобразилася одна із головних ідей індуїзму – єдність Людини і Природи (Всесвіту), а не протистояння.

– Порівняйте стосунки з богами давніх греків і давніх індійців. (Давні індійці вже сприймали світ на рівні Космосу (Всесвіту) й відчували себе його органічною часткою; давні греки ділили землю між богами та людьми. Олімп знаходиться на землі, хоча й вище від тих місць, де живуть люди. У стосунках давніх індійців з божествами простежується єдність. Крім того, ведичні боги чітко розподілені за принципом добра і зла. Добрі допомагають людині, захищають її, а демонічні (злі) шкодять їй. У греків боги відмежовані від людей, вони зверхні, самодостатні. Грецькі боги є одночасно носіями і доброго, й злого. Тому людина не знає, чого очікувати від божеств. У давньогрецькому світосприйнятті люди й боги протиставлені, незважаючи на те, що людина все ж усвідомлює себе часткою природи, але все незрозуміле (обожествлене) здебільшого сприймається як вороже.)

– Чому людина пропонує Ночі, “Доньці неба”, у якості жертвоприношення і корів, і пісні та просить її самостійно зробити вибір пожертви? Як ви гадаєте, яка з пожертв є вагомішою? (Пісні, тому що це жертвоприношення зі сфери духовної, а корови – матеріальна жертва.)

Представлення презентаційних карток 5, 6 та 7 груп

Група V. Презентаційна картка “Брахманів”

“Брахмани” – докладні коментарі до кожної з чотирьох частин Вед

Перша група “Брахманів”

Створені жерцями як настанови для проведення релігійних обрядів.

Примітка: таких коментарів бракувало у Ведах, лише частково вони є у “Яджурведі”.

Друга група брахманічних текстів – оповіді про життя давньоіндійського суспільства.

Група VI. Презентаційна картка “Араньяків”

“Араньяки” – лісові книги.

Збірка правил поведінки для відлюдників, що зреклися мирського заради служіння богам та розмірковували про сенс життя.

Група VII. Презентаційна картка “Упанішад”

“Упанішади” (з санскриту) – сидіти біля ніг учителя, одержуючи знання.

Таємне вчення – збірка філософських текстів релігійного змісту.

“Упанішади” – найпослідовніший виклад ведичного Уявлення про світ, богів та призначення людини.

Загальні висновки щодо ведичної літератури.

Зміст ведичної літератури спрямований здебільшого до внутрішнього світу людини. Центр нових релігійних книг – вчення про сансару, карму та дхарму (Своєрідний кодекс морально-етичних норм поведінки особистості та суспільства, вдосконалення людини).

Ведичне багатобожжя трансформувалося в “індуїстську трійцю” – Брахма, Вішну, Шива.

– Поміркуйте, чому саме боги Брахма (творення). Вішну (збереження) та Шива (руйнування) склали основну релігійну єдність індуїзму (Тримурті)?

Тлумачний словник невідомих слів, назв та термінів

Веди – знання.

Брахма – душа Всесвіту, вічна і безкінечна субстанція. Бог – творець світу, один з трьох найвищих богів індуїзму. Зображується червоним, лотосооким, з 4 обличчями, 4 тілами, 8 руками.

Вішну – вищий бог індуїзму з тріади Брахма – Вішну – Шива, уособлення творчої космічної енергії, бог збереження і розвитку.

Шива – (дає щастя) – один із богів Тримурті. Найвищий бог, що все знищує і відроджує все існуюче. Зображувався людиною з п’‎ятьма або чотирма обличчями, що танцює у вогняному колі.

Сур’‎я – Сонце, бог сонця, уособлення життєдайного тепла, світове Око.

Агні – (від давньоінд., буквально – вогонь) – ведичний бог вогню, домашнього і жертовного багаття.

Індра – бог грому і блискавки, бог-воїн, покровитель царської влади, часто виступав у тісному зв’‎язку з Шивою.

Культові гімни – урочисті пісні, в яких прославляються боги, їхня велич і могутність та діяння.

Хвалебні гімни – розвинулися з культових, виконувались на честь героїв, правителів, видатних державних діячів під час великих свят.

Літургійні гімни – з’‎явились у середньовічній Європі з утвердженням християнства, супроводжували церковні богослужіння. Оповідали про муки святих, містили звертання до Господа та Божої Матері.

Арії (шляхетні люди) – давні племена, які кочували степами між Дунаєм і Волгою на початку II тисячоліття до н. е. Були вогнепоклонниками, найбільше шанували бога вогню Агні. Споріднені з більшістю народів, що заселяють сучасну Європу. У першій половині II тисячоліття до н. е. вторглися в Індію, заселену темношкірими народами неарійського походження, що перебували на досить високому культурному рівні. Асиміляція аріїв з корінним населенням Індії дала світові одну із найдавніших і найбагатших культур, основою якої стали Веди та ведична література.

Аналіз фрагменту “Космогонія” з “Рігведи” (з Пур-Вед)

(Звучить медитативна індійська музика, що допоможе створити на уроці належний морально-психологічний фон).

Звернімося до уривка “Космогонія” з Пур-Вед, що оповідає про творення світу й усього сущого на Землі з точки зору давніх індійців.

Учитель виразно читає фрагмент “Космогонія” у перекладі Павла Ріттера.

Буття і небуття тоді не було –

Повітря не було й склепіння неба.

Що покривало? Де? Що захищало?

Була вода? Глибокая безодня?

І смерті не було, безсмертя – також,

Між днем і ніччю не було відміни,

Те дихало саме, одне, без вітру.

І більш нічого не було, крім того.

Вкривала пітьма пітьму споконвіку,

Цей всесвіт ввесь – мов океан без світла,

Той зародок, що хаосом був вкритий,

Один від сили спеки народився.

Любов спочатку виникла від нього,

Що стала першим для думок насінням;

Знайшли зв’‎язок між сущим і несущим,

У серці стежачи думками, мудрі.

Думок тих промінь наскрізь простягнувся.

Що нагорі було? І що зісподу?

Там сім’‎яносці, тут же – їх сприймання.

Зусилля знизу, зверху поривання.

І хто це знає, й хто про це повіда?

Звідкіль цей всесвіт народивсь та виник?

Боги пізніш за нього народились?

А як оце створилося, хто знає?

Світобудова ця звідкіль взялася?

Чи створено її було, чи інакше?

В найвищім небі хто її пильнує,

Той, певно, зна чи, може, й він не знає?

Переклад Павла Ріттера

Завдання і запитання для аналітичного дослідження тексту:

– Яке враження залишається після прочитання цього фрагменту? (Урочистість, доторкання до глибинних таємниць людського буття, усвідомлення себе часткою Всесвітнього Розуму, величезна естетична насолода від образності та виразності мови. Геніальне не має віку, не залежить від давності створення! Вічне завжди прекрасне!)

– Працюючи з таблицею “Священні книги народів світу”, ми зазначили, що основою ведичної релігії було прагнення до знань, до пізнання істини, до опанування мудрості одвічної, до таємниць світобудови. Ви прослухали уривок з Пур-Вед “Космогонія” про виникнення життя і всього на землі. Скажіть, у якій формі його написано? (Цей фрагмент створено у формі діалогу між людиною, що намагається опанувати світобудову, та Вічним Знанням, Вічною Істиною, вічною Мудрістю.)

– Людина ставить запитання. Прочитаймо їх ще раз. Що цікавить людину? Дайте оцінку характеру звертань і запитань. (Обов’‎язково потребують відповіді, містять у собі альтернативу, сумнів.)

– Як Істина проголошує, що нічого не було? З якою метою використовується деталізація? (Перелік усього, чого не було. Щоб потім точно знати, що саме було створено. Таким чином досягається надзвичайна виразність мови, поетичність звучання.)

– Визначте художні засоби, що надають тексту поетичності. (Використання інверсії (перестановка слів, їх непрямий порядок) та наявність зворотів і відокремлень створює величність тембру. Завдяки цьому в читацькій уяві виникає велична картина творення життя із Зародка, що був захований в глибинах Мороку-Океану без світла. Тільки спрямувавши свій погляд у Вічність, людина наближається до опанування таємниці буття.)

– Чи є, по-вашому, відповідь на запитання “Звідкіль цей всесвіт народивсь та виник? (…) Світобудова ця звідкіль взялася?”?

IV. Рефлексія

– На прикладах ведичних гімнів доведіть, що гімн – це пісня-славень. Хто і за що уславлений у ведичних гімнах?

– Як у ведичних гімнах відобразилась уява давніх індійців про створення світу? На прикладі текстів з “Рігведи” “Космогонія” (переклад П. Ріттера), “Гімн до найвищого духа Ргатаїпла” (переклад Л. Українки) та перекладу фрагмента з Пур-Вед О. Блаватської прослідкуйте за процесом творення буття. Які сили вважалися найбільш творчими?

– Як ви розумієте, хто ж був на початку всього, хто був поза часом, хто був Незмінним, хто є Божественною Вічністю? (“О мысль бесконечная!” – РОЗУМ – ось та сила, що ще до появи богів почала творити з нічого, ось хто пізнав таємницю і провістив її.) Який із варіантів перекладу цього ведичного тексту допоміг вам зробити цей висновок?

– Чому всі перекладачі використали різні назви цього уривка з Вед? Що означає “Космогонія” (переклад П. Ріттера)? Чому Леся Українка дала назву цьому фрагменту “Гімн до найвищого духа Ргатаіта”? Який сенс використання у назві жанрової ознаки “гімн”?

– Які боги найбільше шанувалися давніми індійцями? Чому?

– Які моральні цінності, актуальні й для сьогодення, вкарбувалися у ведичних текстах?

– Доведіть на прикладах текстів ведичних гімнів, що в них представлений єдиний світ природи і людини.

– Яке місце, по-вашому, у ведичних текстах займає сама людина? Обгрунтуйте відповіді.

– Основи якої релігії закладені у Веди?

– Схарактеризуйте роль Ведичної літератури.

V. Домашнє завдання:

Опрацювати С. 17-21, створити презентацію “Створення світу в живописі”*

(1 votes, average: 5.00 out of 5)