Корпоративні компоненти політичної системи США
Високий рівень розвитку громадянського суспільства в США обумовлює широке поширення організацій, які є виразниками різних групових інтересів.
Профспілковий рух в США переживає складні часи. Станом на 2011 рік членами профспілок в США є 14,7 мільйонів чоловік, або 11,8% всіх працевлаштованих. У 2007 році цей показник становив 15,7 мільйонів чоловік, або 12,1% американських трудящих. Пік профспілкового руху в США припав на період з кінця 1940-х до початку 1970-х років, коли членство в профспілках коливалося в межах 25-30% зайнятого населення. Загальна кількість профспілок і об’єднань в США перевищує 2,5 тисячі. На сьогоднішній день найбільшим профспілковим центром в США є АФТ-КПП (AFL-CIO), що утворився в 1955 році після злиття Американської федерації праці (заснована в 1886 році) і Конгресу виробничих профспілок (1935 рік). АФТ-КПП об’єднує 56 галузевих профспілок та понад 10 млн членів. Другим за величиною профспілковим об’єднанням в США є федерація “Зміни в ім’я перемоги” (Change to Win), що відкололася в 2005 році від АФТ-КПП. Федерація “Зміни в ім’я перемоги” включає 7 галузевих профспілок та понад 5,5 мільйонів членів. У порівнянні з АФТ-КПП “Зміни в ім’я перемоги” виступають з більш активної соціально-економічною програмою і висувають гасло відродження профспілкового руху через масову організацію неюніонізірованних робітників.
Головним опонентом профспілкового руху зі світу бізнесу є організації підприємців. В першу чергу це Національна асоціація промисловців (заснована в 1895 році) і Торгова палата США (створена в 1912 році), що об’єднують найбільших американських виробників, промисловців і підприємців, а також активно співпрацюють з дрібним і середнім бізнесом. У Національну асоціацію промисловців і Торгову палату входять десятки тисяч підприємств і тисячі місцевих об’єднань підприємців. Якщо традиційно профспілки орієнтуються на Демократичну партію, то організовані ділові кола тяжіють до республіканців.
У США широкого поширення набули професійні асоціації та товариства, що включають 25 тисяч загальнонаціональних організацій і 53 тисячі об’єднань на місцях. Найбільш важливі з них – Асоціація американських юристів (1878 рік; 400 тисяч членів), Американська медична асоціація (1847 рік; 240 тисяч), Американська лікарняна асоціація (1899 рік; 5 тисяч колективних і 37 тисяч індивідуальних членів), Національна асоціація працівників освіти ( 1857 рік; 3,2 мільйона), Асоціація американських істориків (1884 рік; 14 тисячі індивідуальних і 3 тисячі колективних членів). Вищими науковими організаціями США є три національні академії: Національна академія наук (1863 рік; 2,5 тисячі академіків), Національна інженерна академія (1964 рік; 2,4 тисячі академіків), Інститут медицини (1970; 1,7 тисячі академіків) і функціонує при них Національна дослідницька рада (1916 рік; 6 тисяч штатних і позаштатних співробітників).
Важливу роль в політичному житті США відіграють об’єднання, які відстоюють інтереси різних категорій населення. Провідними організаціями, які захищають права афроамериканців, є Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення (1909 рік; 360 тисяч членів і співчуваючих) і Національна міська ліга (1910 рік; 50 тисяч членів). Найбільшим правозахисним об’єднанням є Американський союз захисту громадянських свобод (1920 рік; 500 тисяч членів). Громадянський форум “Спільна справа” (1970 рік; 350 тисяч членів) виступає за підзвітність влади, відкритість і демократизацію процесу прийняття політичних рішень. Група “Соціально активний громадянин” (1971 рік, 150 тисяч членів) займається в першу чергу захистом прав споживачів. “Центр по забезпеченню чесності і моралі в державних установах” (1989 рік, 6 тисяч членів) веде журналістські розслідування політичних махінацій. Захистом прав жінок займаються Національна організація жінок (1966 рік; 500 тисяч членів) і Ліга жінок-виборниць (1920 рік; 150 тисяч членів). Національна стрілецька асоціація (1871 рік; більше 4 мільйонів членів) відстоює право громадян на володіння вогнепальною зброєю, що гарантується 2-ю поправкою до конституції.
Значну активність виявляють благодійні корпоративні фонди, такі як Фонд Карнегі за міжнародний мир (1910 рік), Корпорація Карнегі (1911 рік), Фонд Рокфеллера (1913 рік), Фонд Форда (1936 рік), щорічно виділяють сотні мільйонів доларів на підтримку наукових і освітніх проектів, а також на розвиток міжнародного співробітництва.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)