Короткострокове зобов’язання з плаваючою процентною ставкою
Короткострокове зобов’язання з плаваючою процентною ставкою – цінний папір (як правило, облігація, вексель), купонні платежі по якій змінюються одночасно з короткостроковою купонною ставкою.
Сутність короткострокового зобов’язання з плаваючою процентною ставкою
Найбільше поширення на практиці отримали облігації, що відрізняються змінюється з часом ставкою купона. До таких належать середньо – або довгострокові цінні папери, процентна ставка (купон) яких час від часу підлягає перегляду. Така робота проводиться щорічно. Коригування в ту чи іншу сторону здійснюється з урахуванням зміни ставки прибутковості або кредитної ставки короткострокових активів. При цьому на практиці можливі і інші “опорні точки”, наприклад, індекс вартості на “чорне золото”.
Один з видів таких облігацій – цінний папір, що відрізняється мінливої (корректируемой) прибутковістю. Особливість активу – перегляд купона на підставі довгострокового індексу, а не короткострокового (як це відбувається зазвичай). Назва облігації – “adjustable-rate note”.
Спочатку короткострокові зобов’язання з плаваючою ставкою відсотка виникли в Європі. Першопрохідцем в цій сфері є компанія ENEL, яка перша налагодила випуск подібних активів в 1970-му році. Вже через три роки єврооблігації отримали своє застосування і на території США.
Випуск короткострокових облігацій, що відрізняються корректируемой ставкою відсотка, став логічним етапом розвитку ринку. Це стало актуальним для різних підприємств і банків, які є головними емітентами цінних паперів. При цьому основна частка доходу таких організацій – це як раз і була прибуток за плаваючим купоном. Отже, отримання кредитів під мінливий купонний відсоток призводило до зниження поточних дисбалансів між активами і пасивами.
На цьому тлі єврооблігації з мінливою ставкою відсотка стали чудовою альтернативою стандартним формам кредитування за допомогою синдикованих позик або конверсії прибутку через випуск цінних паперів з фіксованими купонами (для своп операцій). Ось чому зародження єврооблігацій із змінним відсотком стало можливим саме на європейському ринку. Основою для формування нових інструментів стали євродепозити – активи, які також відрізняються плаваючою ставкою.
ЕврооблігацііОсобенность єврооблігацій – своя категорія споживачів (на відміну від активів, що мають фіксований дохід). Короткострокові зобов’язання з плаваючою ставкою відсотка більше цікаві різним фондам короткострокових інструментів, комерційним банківським установам і так далі.
Згодом єврооблігації зайняли свій сектор в сфері міжнародних боргових паперів, який становить 20-40%. Тут багато що залежить від цілого ряду чинників – відношення величини плаваючих і фіксованих ставок в договорах своп, пропозицій за банківськими позиками, ліквідності на вторинному ринку і так далі. На 1998 рік показник частки єврооблігацій становив близько 20%. При цьому в ролі емітентів, як правило, виступали компанії Західної Європи.
Короткострокове зобов’язання з плаваючою процентною ставкою: характеристики, ставка, види
Якщо розглядати найбільш важливі параметри облігацій європейського зразка, то їх два – це процес перегляду ставки купона і використовуваний для цих цілей орієнтир. В ролі базового орієнтира, як правило, застосовуються ставки відсотків на ринку міжбанківських депозитів. До таких можна віднести:
- LIBID – ставка, що характеризує попит; LIBOR – ставка, що характеризує пропозицію; LIMEAN – показник, який обчислюється як середньоарифметичне значення з урахуванням двох описаних вище показників.
Розрахунок таких показників проводиться ВВА з урахуванням діючий котирувань найбільш великих і відомих банківських установ. Контрольний час для розрахунку – 11 години ранку. Не можна не відзначити застосування і інших ставок відсотків, наприклад, по treasury bills (казначейські урядові векселі США).
Важливий момент – обчислення базової ставки. Ця робота, як правило, проводиться за дві доби до моменту дати платежу. Щоб виключити спірні моменти і ризик різночитань щодо процентних ставок, в документації по єврооблігаціях завжди є інформація по джерелу формування базового відсотка. Найчастіше сюди відносяться дані з систем інформування Рейтерс, Dow Jones і так далі. У разі коли визначення ставки відсотка неможливо із застосуванням основного джерела, можливий альтернативний розрахунок даного показника.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)