Короткий зміст твору Г.-Х. Андерсена “Дівчинка з сірниками”

Це сталося перед Новим роком, в самий останній вечір в році. Від холоду цокотіли зуби. За сирої темної вулиці брела самотня дівчинка, боса, маленька, без єдиного гроша, з непокритою головою. Її маленькі ніжки замерзли, почервоніли від ходіння по вулицях. У вікнах сяяв світло, всюди розносився запах святкових смажених гусей. Вона змерзла, її хотілося їсти. У самотньому кишені свого фартуха дівчинка несла кілька пачок звичайних сірчаних сірників. По плечах струмували білі локони. Різьблені сніжинки, що летять з неба, акуратно лягали на голову малятка. Вона повільно підійшла до будинку, дістала сірник, черкнула нею по стіні і побачила дивне видовище: все поруч освітилося, і перед нею постала бабуся. Її покійна бабуся, добра, лагідна, улюблена. Побачивши це, дівчинка миттю дістала з кишені відразу все сірники і знову черкнула ними по стіні. Стало сліпуче світло, нібито настав день. Бабуся підняла внучку, і вони полетіли до Бога.

Наступного ранку виявилося не менш морозним. Проходив люди побачили за рогом будинку замерзле тіло дівчинки. Поруч були розсипані згорілі сірники. Люди вирішили, що дівчинка намагалася зігрітися. І ніхто не уявляв, що за чудеса побачила вона разом з бабусею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Короткий зміст твору Г.-Х. Андерсена “Дівчинка з сірниками”