Короткий зміст Сартр “Нудота”
Головний герой твору Антуан Рокантен веде щоденник, за допомогою якого він сподівається докопатися до істини, розібратися в змінах, що відбуваються в світі і в ньому самому. Усвідомлення світу дається героєві нелегко, його постійно переслідує нудота. Це реакція на оточуючих людей і місто, в якому він мешкає. Рокантен не вважає себе частиною соціуму, він часто спостерігає за людьми, бачить їх порожніми і жалюгідними. Про себе він не кращої думки. Антуан думає про людей, які поспішають на роботу, а самому йому поспішати нікуди: у нього немає ні графіка, ні розкладу. Він вільний, але ця свобода його пригнічує, мучить. Він заздрить страждає від горя жінці, тому що та відчуває справжні почуття. Особа ж Антуана не виражає нічого, воно позбавлене емоцій.
Рокантен мріє про справжню, сповнене пригод життя. Кілька років тому він побував у багатьох країнах, а потім оселився у французькому містечку Бувіль, щоб написати книгу про одне історичного персонажа. У бібліотеці Бувіля зберігаються документи, що містять відомості про маркіза, а також його листи і щоденники. Однак напади нудоти заважають йому зосередитися над своїм твором. Колись персона маркіза де Рольбена цілком поглинула Антуана, але з часом маркіз йому набрид. Все частіше на нього накочує нудота. Незабаром залишилося мало місць, де Антуан може сховатися від неприємних відчуттів, які його переслідують. Від нудоти рятує тільки улюблена музика в кафе, яке він часто відвідує.
Головний герой мало спілкується з людьми, йому нема з ким поговорити, ні з ким поділитися своїми думками. Все це приносить Антуану страждання, проте він не поспішає обзавестися друзями, а оберігає свою самотність. Одного разу в бібліотеці Антуан познайомився з Самоучкою, який вирішив прочитати всі книги за алфавітом. Але їх погляди на життя зовсім протилежні. Самоучка бачить сенс життя в любові до людей, він обожнює все людство, Антуан же вважає життя позбавленою будь-якого сенсу. Від гарячих суперечок на цю тему Рокантена ще більше долає нудота. Незабаром самоучка з ганьбою виганяють з бібліотеки за докучання до гімназистів.
З тих пір як Антуан почав відчувати напади нудоти, його часто відвідували думки про Анни, його колишньої любові. Вони не бачилися багато років, і раптом Анни призначає йому зустріч в Парижі. Лист коханої жінки кілька схвилювало Рокантена, він з нетерпінням чекає побачення. Але Анни сильно змінилася, і Антуан з тугою і розчаруванням усвідомлює, що минулого вже не повернути. Герой сподівався врятуватися за допомогою коханої, але виявилося, що рятувати треба її саму. І хоча вони обидва вважають себе “живими мерцями”, відновити відносини не виходить. Тим більше, що у Анни є інший чоловік. Рокантен страждає від самотності ще більше, його знову мучать приступи нудоти. Він має намір назавжди переїхати в Париж.
Згодом Антуан приходить до висновку, що він зайвий на цій планеті, він не потрібен і всерйоз замислюється про самогубство. Але смерть зайвої людини неминуче призведе до появи зайвої трупа. Вихід з глухого кута приходить несподівано. Перед від’їздом до Парижа Антуан відвідує кафе і просить поставити улюблену пісню. Вона навіває ніжність, і Рокантен розуміє, що він повинен написати роман, створити щось приголомшливе. Якщо читачі будуть відчувати таку ж ніжність до його твору, значить, в його житті був сенс. Замість нудною біографії історичного персонажа, він напише роман про маркіза де Рольбоне, прекрасний і гармонійний.
Книга вчить тому, що людське життя може бути повна абсурду, страху, відчаю і безвиході, але з усім цим людина може впоратися. Не слід жити минулим. Життя має сенс і дуже важливо його знайти. Щоб стати по-справжньому вільним і щасливим, потрібно діяти, потрібно творити.