Короткий зміст “Повчання Володимира Мономаха”
Володимир Мономах звертається до власних дітей і всім іншим, хто буде читати послання. Заклик його заснований на добрі, шанування Бога. Адже людське життя дуже швидкоплинна, а вмирати, не зробивши каяття за свої гріхи, страшно. Людини фарбують добрі справи – сльози, покаяння і милостиня.
У Посланні Князя звучать заклики до дітям не бути ледачими і постійно пам’ятати про милість Божу, яку можна придбати не тільки будучи затворником або ченцем. Її можна знайти, завдяки здійсненню невеликих справ, які зроблені щиро з бажанням допомогти своєму ближньому. Це зарахується людині Богом, якщо навіть хтось прийме хоч половину зі сказаного в посланні. Людина буде помилуваний Богом. Православна людина не повинен забувати про слабких і немічних. При першій-ліпшій можливості слід допомогти і погодувати їх. Вдова і сирота не підлягають осуду, вони не повинні бути ображені сильними. Ще Князь у своєму посланні каже про те, не можна вбити людину, навіть якщо він винен і заслужив смерті. Не варто клястися від імені Бога. Поклявшись і поцілувавши хрест, треба добре подумати, щоб не порушити клятви слово і разом з цим не погубити свою душу.
Закликає Князь в Посланні з повагою ставитися до єпископів, священиків, ігуменам монастирів, просить проявляти до них турботу. У відповідь вони завжди будуть молитися за всіх людей. Гординя – один з найстрашніших людських пороків, з якої треба вести боротьбу. Її треба виганяти з серця і розуму. Все людей чекає смерть і все, що дається Богом, то це на деякий час. У Повчаннях приділено багато уваги про шанування літньої людини, як свого батька. До молодого потрібно ставитися як до брата.
Звертаючись до дітей, Князь просить їх завжди думати про молитву, де б вони не знаходилися і щоб не робили. Разом з тим, він просить їх займатися навчанням і здобувати нові знання. У приклад, Князь призводить свого батька, який знав п’ять мов. Мономах вселяє дітям основи моральності, з якої нерозривна християнська віра. У своїх практичних радах, Князь говорить про шанування старших. Під час військових дій не покладатися тільки на воєвод, а самим бути дисциплінованими і строго дотримуватися встановленого порядку. Будучи воїнами, завжди бути зі зброєю і не розлучатися з ним, особливо, в неспокійні роки – адже від безпечності можна загинути. Слуги не повинні завдавати шкоди простому народу, коли їх господар об’їжджає свої володіння. Не можна, щоб народ потім проклинав.
Писав він і про те, що приїхавши в нові місця, потрібно подати бідному на їжу. Гостя, що прийшов до вас, необхідно шанувати незалежно від його статусу і стану. Якщо немає можливості обдарувати подарунками гостя, то обов’язково його треба нагодувати і напоїти. Адже гість потім рознесе по всій землі чутку про господаря, скаже, яким він є насправді. Хворого родича або близької людини потрібно частіше провідувати, а померлого – гідно провести в останню путь. Зустрічаючи будь-якої людини, вести потрібно себе доброзичливо, не варто соромитися хороших слів при зустрічі.
Чоловік повинен любити дружину, при цьому не допускати, щоб вона панувала над чоловіком. Не можна ніколи забувати все зроблене корисне для людини. Завжди потрібно вчитися тому, чого не знаєш. Повчання рекомендують не бути лінивим для того, щоб завжди бути готовим зробити добру справу.
Князь в своїх Повчаннях рекомендує обов’язково відвідувати церкву і проводити час в постійних молитвах. Так робили предки, найкращі люди і нащадки. Помолившись вранці і воздав хвалу Богу, слід братися за виконання справ.
Закінчуючи свою розповідь, автор висловлює надію, що він не буде засуджений дітьми. Він не хоче хвалитися перед своїми людьми незвичайної заповзятістю і відвагою. Прославлення Бога і його Милість – це головна тема Повчань. Бог завжди з автором, нехай грішним, але він і оберігав його від усіляких напастей. Ще Князь просив спокійно ставитися до смерті і не боятися її. Людина вмирає тільки в той момент, коли настане на це воля Бога.
Князь просив завжди творити добро і робити справу так це дасть Бог.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)