Короткий зміст “Максим Максимович” Лермонтова
Максим Максимович знову зустрічається зі своїм недавнім подорожнім, з яким спілкувався до цього в поїздці. Вони зустрічаються знову на одній станції. Коли зрадівши, що знову зустрілися, разом гарненько пообідали. Після цього вони стояли біля вікна, і тут раптом бачать, як у двір станції в’їжджає красива, і дуже видно дорога карета. Вона виглядає особливо чепурних. Це дивує Максима Максимович, так як він розуміє, що з цієї карети щойно вийшов його знайомий, про який він зовсім недавно розповідав своєму попутнику.
Штабс-капітан дуже радіє, і вже в передчутті від зустрічі. Він жваво кличе слугу, і дізнається, що тільки що новий приїжджий зупиняється тут на ніч. Тоді він велить передати Печоріна, так як він це і є, щоб той прибув до нього в кімнату, щоб поговорити, адже давно вже не бачилися. Максим Максимович, душа відкрита, чекає свого знайомого і приятеля біля воріт, думаючи, що той відразу ж прибіжить. Але приходить вечір, а той так і не з’являється. Тоді Максим Максимович дуже розчаровано йде спати і не може всю вночі заснути. Вранці Печорін збирається їхати, тому слуга кличе штабс-капітана.
Їх зустріч все ж відбувається, але дуже холодно з боку Печоріна. Максим Максимович жахливо розчарований і засмучений. Печорін їде.
Читати короткий зміст глави “Максим Максимович”
Повість починається з розповіді автора про те, як йому довелося чекати в готелі у Владикавказі оказії. Готель був проста, обслуговувало її три людини, і автор приготувався провести в нудьзі час в очікуванні. Але на наступний день приїхала візок з його знайомим, Максимом Максимович, штабс-капітаном. Як виявилося, Максим Максимович розумівся на кухонної мистецтві і зміг приготувати смачного фазана. Пізніше, знайомі сиділи за пляшкою вина і мовчки дивилися на вулицю, тому що говорити їм було особливо нема про що.
Раптом повз проїжджає кілька возів з вірменами, а позаду них їде красива карета, зроблена за останньою модою і явно не призначена для тих доріг. Позаду цієї коляски йшов балувана лакей, у якого автор поцікавився, чи не оказія чи прийшла. Лакей зневажливо глянув і нічого не відповів, на поставлене запитання відповів вірменин, що, так, приїхала оказія.
Барський лакей став вивантажувати речі в готелі і Максим Максимович поцікавився, чия ця коляска. Дізнавшись, що її власником є Григорій Олександрович Печорін, штабс-капітан сильно зрадів, бо вважав його своїм близьким другом. Дізнавшись, що Печорін залишився в гостях у одного полковника, старий попросив лакея доповісти про нього, і, з радістю і надією в серці, він сів на лавку за воротами і став чекати приїзду свого товариша. Прочекавши його весь день, але, так і не дочекавшись, засмучений Максим Максимович повернувся в готель пізно вночі.
На наступний штабс-капітан встав дуже рано, сказавши, що йому потрібно сходити до коменданта, він попросив свого знайомого, послати за ним, якщо приїде Печорін. Через якийсь час, автор побачивши Печоріна, послав слугу за Максим Максимович. Печорін велів лакея збирати речі, а сам він сів на лавку. Автор уважно розглядав прийшов, і зробив висновок, що він як раз тієї зовнішності, яка приваблює жінок. Він підійшов до нього і сказав, що його хотів бачити штабс-капітан. І в цей момент вони побачили, що біжить до них старого. Він був дуже радий Печоріна, хотів було кинутися йому на шию, але той лише байдуже простягнув йому руку. Образа і досада захлиснули бідного Максим Максимович. Трохи поговоривши, Печорін. Старий був розчарований, зол і ображений, віддав автору все замітки свого друга. Коли його знайомий став збиратися, старий їхати відмовився, сказавши, що йому треба закінчити справи, тому що, поспішаючи зустріти Печоріна, він їх не встиг зробити. Знайомий поїхав один, взявши з собою замітки.
У цій повісті головна думка полягає в тому, що не можна нехтувати почуттями інших людей, особливо старшого покоління, тому що їм просто нічим їх замінити, треба ставитися до них з повагою.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)