Короткий зміст Кійосакі “Багатий тато, бідний тато”
У цій, що стала бестселером книзі, розповідається не тільки, звичайно, про двох батьків, які і були у автора, але про їх протилежному ставленні до життя, до роботи. Один батько (кровний родич) вчив сина, що потрібно добре вчитися, здобути вищу освіту в престижному університеті, зайняти високу посаду… але в підсумку все життя працювати на “дядю” – на боса. Зірок, звичайно, не схопиш з неба, але зате стабільно і безпечно. Інший тато, який по факту не був родичем, вчив займатися бізнесом, ризикувати, вийти з системи. Бути господарем самому собі, своєму житті, брати на себе відповідальність, вирішувати за себе… Насправді, цей папа виявився набагато багатше справжнього батька. До його порад варто прислухатися! Він і сформував погляди Кіосакі, а й справжній тато теж – показавши, як не потрібно робити.
Ще багач говорив про те, що потрібно постійно вкладати гроші в свій бізнес, в розвиток. Чому багато, навіть зважившись на свою справу, розоряються? Так просто, заробивши грошей, тут же їх витягують з обороту і витрачають. По-людськи балують себе і близьких, купуючи одяг і техніку – все модне і дороге. Багатий тато рекомендував не розмінюватися на спокуси, а вкласти в розвиток кошти.
Кіосакі в своїх спогадах і міркуваннях говорить про “щурячих перегонах”, в яких бере участь більшість. Це знову навчання-робота-пенсія. Але ось останнім під питанням!
Потрібно розуміти, що батьки (хай і бідні) хочуть добра дітям, тому передають їм свій досвід. Але він-то був актуальний раніше! Тепер складно розраховувати на гідну винагороду в старості. І залежність від державних фондів нік чого доброго не веде. Кіосакі нарікає, що дітей вчать всьому, але от тільки не фінансової грамотності. А з цими знаннями люди б не робили таких серйозних фінансових помилок. Вони б, напевно, чи не вкладалися в пасиви (будинок), а тільки в активи – то, що буде приносити ще більше доходу. Також важливо знати податкову сферу, звичайно.
Не завжди революційний Кіосакі. Наприклад, він не заперечує необхідності якісної освіти, але схиляється ні до престижного диплому, а до самоосвіти – постійного і актуального. Також він говорить, що можна офіційно працювати, а бізнесом займатися у вільний час (хоча б на початковому етапі).
Також багато він говорить про “пороках” – про те, що заважає стати багатим. В першу чергу це – лінь, жадібність і страх. До речі, вони можуть маскуватися. Наприклад, ледача людина може навіть працювати ночами. Але справа в тому, що таким чином він може, наприклад, просто йти від проблем в сім’ї. Але така стратегія призводить “трудоголіка” до розлучення, тим більше, дорогого.
Він дає несподіваний рада – спочатку витрачати на себе, свою освіту, а вже після оплачувати рахунки. Справа в тому, що тоді психологічно неоплачені квитанції будуть змушувати знаходити гроші, працювати більше. А ось якщо їх відразу оплатити, то на себе залишиться мало, а то й зовсім нічого.
Багато приділяє уваги автор важливості мотивації, постановці цілей, оцінці реального стану, своїх здібностей. У підсумку, через бізнес Кіосакі пропонує розвивати, в першу чергу, себе – свою особистість. Наприклад, якщо бізнесмен боїться відмов, то автор цієї книги радить йому попрацювати в мережевих продажах, де зарплата не така вже й висока. Зате внесок в свій розвиток буде неоціненний.
Сам Кіосакі ділиться тим, що він ніколи уявити не міг, що стане письменником. Не міг він собі уявити, що напише кілька книг, що вони так добре продаватимуться… Але безцінний досвід спілкування з абсолютно різними його батьками виявився надзвичайно затребуваний.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)