Короткий зміст казки “Дюймовочка” (Г. Х. Андерсен)

Жила-була жінка, яка дуже хотіла дитину. Одного разу вона вирушила до чаклунки. Вона дала їй насіння, з якого виріс заповітну квітку. З квітки, що розпустилася з’явилася маленька дівчинка – Дюймовочка, адже її зростання становило всього один дюйм.

В одну ніч вкрала горіхову шкаралупу, в якій спала Дюймовочка, противна жаба. Вона зраділа, що знайшла дружину свого такого ж противному синові. Коли Дюймовочка прокинулась, вона злякалася і заплакала, адже виявилася в незнайомому місці, де несподівано дізнається про власне весілля з потворної жабою. Рибки пошкодували дівчинку: вони перегризли стебло латаття, щоб полонянка змогла відплисти.

По дорозі їй зустрівся метелик. Поясом прив’язала вона його до аркуша, і помчала латаття швидше. Тільки Дюймовочка зраділа, що їй вдалося поплисти від жаби, як раптом її схопив хрущ і полетів невідомо куди. Ніхто не міг їй допомогти, навіть метелик. Все жучки-панянки почали говорити про те, як вона потворна. Так і самому травневого жука разонравилась Дюймовочка, і він вирішив від неї позбутися, посадивши на ромашку.

Ціле літо і осінь провела бідолаха на самоті. Справа початок наближатися до зими. Зовсім замерзла Дюймовочка, нічого стало їй їсти. Якось натрапила вона на будинок польової миші і попросила шматочок ячмінного зерна у господині. Мишка пошкодувала завмерла дівчинку і пустила всередину. Гостя сподобалася господині, і тоді та запропонувала їй перезимувати разом. Але за умови, що квартирантка допомагатиме по господарству і розповідати їй казки. І Дюймовочка, звичайно ж, погодилася.

Якось раз розповіла мишка про завидному нареченого – крота. Коли він прийшов в гості до мишки, Дюймовочка заспівала йому дві пісеньки, і кріт одразу закохався в неї, але виду не подав, адже він – солідний пан. А героїні сліпий наречений припав зовсім не до смаку: він не любив сонце, природу, навіть не бачив її. Дозволив кріт мишці і дівчинці гуляти по галереї, яку він викопав зовсім недавно. Але тільки кріт просив не лякатися мертвої ластівки і не звертати на неї уваги. Добре серце Дюймовочки не витримало, і вночі вона вкрила птицю теплим килимом і обклала її пухом. Виявилося, що пташка заклякла від холоду, вона зовсім не мертва. Всю зиму доглядала дівчинка за ластівкою, приховуючи це від крота і польової миші.

Навесні ластівка полетіла в зелений ліс, а Дюймовочка вирішила не кидати стару миша. Крот посватався до дівчинки, і все літо вона готувала собі придане. Перед весіллям вийшла Дюймовочка на вулицю, щоб попрощатися з сонцем, квітами і свіжою травою. Раптом зустрічає вона ту саму ластівку, і відлітають вони в теплі краї. У тих місцях не тільки жили ластівки, а й маленькі ельфи, розміром точь-в-точь як Дюймовочка. Зустріла крихта прекрасного принца, який зараз в неї закохався. І стала вона королевою квітів і ельфів. Попрощалася дівчинка з ластівкою, і полетіла вона в Данію, де і розповіла цю дивну історію автору.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Короткий зміст казки “Дюймовочка” (Г. Х. Андерсен)