Короткий зміст Домбровський “Факультет непотрібних речей”

Звичайний непоказний тридцятирічний чоловік Георгій Зибін. Він історик в краєзнавчому музеї. Він вирішив змінити себе ще більше, на його думку, стати правильніше, для нього це означає стати ще непомітніше, щоб нікому не завдавати незручності. Загалом, стати ще більше сірою мишкою. У нього по суті все нормально, люди які його оточують, присутній і улюблена жінка. Але все-таки спокійно жити йому не вдається.

Весь час виникають конфлікти з людьми з світського суспільства. А все через те що він пише невеликі статті в газети, як йому здається абсолютно нешкідливі. Наприклад: написав замітку, що рідкісних книг приділили занадто мало уваги, а це негайно розцінили як докір в бік бібліотекарів. А тут йому ще й заманулося заступитися за Потапова, якого брали за німецького шпигуна. Зибіна навіть хотіли звільнити з роботи з музею, але все ж пошкодували і поки залишили. Він знаходиться в замішанні і не може взяти в толк, звідки стільки злості, цей державний тоталітаризм, арешти та інші жахи того часу.

Його починають долати кошмарні сни, в яких він розмовляє зі Сталіним. І в бреду цих кошмарів, він зневірився в таких якостях людей як совість, честь, гуманізм. І починає серйозно думати про те, що майбутнє і правда за насильством, зброєю, обмеженнями. Тобто хто сильніший той і правий.

Але ось, як-то раз знаходить він історично цінні, золоті бляшки. І тут бляшки зникають. Зибіна бере під арешт НКВС. Ніяких доказів, які були б, проти нього немає. Але їх можна запросто вибити. Арештант, який знаходиться, в камері разом з Георгієм радить йому визнати провину. Адже звідти ще ніхто не повертався. Але Зибін іншої думки, визнати – значить обмовити себе. І коли на нього починають тиснути, він відчуває тільки лють, що дат йому сили. За слідству проходить велика кількість людей, які виправдовують Зибіна і які обумовлюють. Так у Георгія і не виходить спокійне життя, про яку він так мріяв. Система не дає.

І все-таки доля дала Зибін встояти, і він виходить на свободу. З НКВД виходить він не сам, а з новими вірними друзями – свідком і інформатором. І хоч життя спокійна не вдалася, він гордий за себе, адже він вистояв проти системи. Таку картину в парку написав художник.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий зміст Домбровський “Факультет непотрібних речей”