Короткий зміст “Бенкет” Платон
Апполодор зустрічається зі своїм товаришем і той просить його розповісти про бенкет, що проходив в будинку поета. Бенкет це було вже дуже давно, близько 15 років тому. Велися на ньому бесіди про бога Ерота і про любов. Ні один, ні інший, самі там не були присутні, але Апполодор чув про цих бесідах від іншого свого знайомого.
Господар будинку, де проходило бенкет – поет Агафон. Запрошений їм був туди Сократ і багато інших. Зайшли мови про Ероті.
Першим висловився Федр. У своїй промові назвав він Ерота найдавнішим з богів і джерелом всіх насолод і благ. Говорить про те, що почуття, що надає їм людям, робить їх благородними, здатними на все. А на підтвердження своїх слів говорить про помсту Ахілла за вбивство свого друга.
Далі, естафета слова переходить до Павсвнію. Він поділяє любов на два її прояви: божественну і низинну. І, відповідно до цього, говорить про те, що і Ерота існує два. Один дає людям почуття вульгарне, а інший – високе і гідне. Це – любов до юнака. Чоловік вище і краще жінки. І почуття до нього є благородство, дающееся не заради тілесного задоволення, а заради душі і розуму. І робить він людину мудрою і досконалим.
Ериксимах – лікар. Він погоджується з підрозділом почуттів і самого бога. Каже, що це вірно і має враховуватися всюди: і в лікуванні, і в поезії. Адже Ерот живе всюди. Він знаходиться і в людській душі, і в природі. А підтримка балансу двох Ерота, двох начал людини, – суть всього його існування. А всі здійснювані людиною за свою жизнь акти – це ні що інше, як єднання його з богами.
Мова переходить до комедіографові Аристофану. Він придумав міф про перших людей. За його словами, були вони одночасно і жіночої статі, і чоловічого. Представляли вони небезпека для богів, так як були досить сильні. Ось вони і розділили їх навпіл. З тих пір і існують окремо жіноче начало і чоловіче. А спогад про те в підсвідомості залишилося, звідси і тяга до протилежної.
Далі переходить мова до самого господаря. Він оспівує бога любові. Називає його уособленням справедливості та всіх інших кращих якостей. Сказано все це було в поетичному запалі. Гості в захваті від пафосу і схвалюють його слова.
Схвалено вони були і Сократом. Але, це лише видимість. Він, вміло ведучи бесіду, змушує Агафона відмовитися від щойно їм обговорені. А потім малює перед усіма Ерота, постійно прагне до блага і повноти буття, так як не має він цього. Називає його не Бог, а сполучною ланкою між людським світом і божественним.
А далі каже він про те, що закохавшись в тіло – зовнішню оболонку, людина, з часом, все більше починає любити душу. А це породжує в ньому прагнення до вдосконалення. А потім він починає прагнути до знань і розвитку самого головного свого гідності – розуму.
Тут в будинок вривається Алківіад. Дізнавшись коротко про що йде мова, він повністю погодився з Сократом. А так як з приводу Ерота йому додати більше було нічого, то він виголошує промову в його честь. Його устами малює Платон образ генія, який прагне до самовдосконалення і розвитку.
У сократовских промовах і полягає головна ідея діалогу: почуття любові спонукає людину прагнути до вищого, удосконалюючи його.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)