Короткий переказ – Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою.

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає.

– Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

Чрез чотири неділеньки

Додому вертайся!

– Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі.

Бо хто знає, чи жив вернусь.

Чи ляжу у полі!

– Яка ж би то, мій синочку,

Година настала.

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі…

Коментар

Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня по будована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Короткий переказ – Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ