Короткий переказ – Запорожці у короля – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ
Приїхали запорожці,
Короля вітають.
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.
Сидять собі. В них жупани1
Все кармазинові2,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
“Що 6 їм, – кажуть, – дати їсти?
Даймо їм сметани!”
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:
“Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник3 меду дайте!”
Дали меду запорожцям…
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.
Та й говорять королеві:
“Кажи, ясний пане,
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!”
1 Жупани – старовинний верхній чоловічий одяг.
2 Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно.
3 Щільник (стільник) – лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду.
Коментар
Гумористичний вірш С Руданського “Запорожці у короля” відтворює епізод, коли придворні польського короля вирішили пожартувати над козаками. Вони пригостили їх сметаною й чекали, що запорожці за мастять нею свої вуса, а вони потім посміються над ними. Але не так вийшло. Кмітливі козаки попросили меду, з його допомогою завертіли вуса догори й спокійнісінько поїли сметану, самі посміявшись над “ляхами препоганими”, які в ті часи часто вороже ставилися до українців.
Related posts:
- Скорочено – ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – Дати істи? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні. Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” 1 Жупани – старовинний верхній чоловічий одяг. 2 Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно. Малюнок […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани Все кармазинові1, І самі такі храбренні2, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи-мосціпани3. 1 Кармазиновий – виготовлений з дорогої тканини – кармазину. 2 Храбренный – дуже хоробрий. 3 Ляхи-мосціпани – так українці у давнину називали поляків. “Що б їм, – […]...
- ЗАПОРОЖЦІ У КОРОЛЯ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Приїхали запорожці, Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають. Сидять собі. В них жупани1 Все кармазинові2, І самі такі храбренні, Вуса прездорові. Задивились на ті вуса Ляхи препогані. “Що б їм, – кажуть, – дати їсти? Даймо їм сметани!” Поставили їм сметани, Їсти припрошають, Але наші запорожці Разом відмовляють: “Славная у вас сметана!.. Тілько […]...
- С. Руданський. Співомовки “Запорожці у короля”, “Свиня свинею” Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із біографією письменника С. Руданського та його співомовками, допомогти зрозуміти викривальний пафос цих творів; розвивати навички виразного й усвідомленого читання алегоричних творів, виділяти їхні головні думки, характеризувати героїв та порівнювати їх. Очікувані результати: учні вміють розповідати про основні факти біографії С. Руданського; знають особливості співомовок; пояснюють їхній викривальний зміст; характеризують і […]...
- Короткий переказ – Козак і король – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив1 Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай. Що думати буду? І от тобі цілий […]...
- Степан Руданський. Запорожці у короля, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власного безпорадністю, вміння відстояти свою гідність Мета: продовжити знайомити учнів зі співомовками письменника, допомогти дітям побачити зв’язок гумористичного відображення дійсності із серйозними історичними фактами; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, пошуково-дослідницької роботи, самостійного пошуку інформації; виховувати почуття гумору, спостережливість, допитливість. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет С. Руданського, підручник, репродукція картини І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. […]...
- ЯК ЗАПОРОЖЦІ ПЕРЕХИТРИЛИ ЦАРИЦЮ КАТЕРИНУ – ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ – Українська література – Література для дітей З Нових Кайдаків* поїхала цариця Катерина в Половицю**, а там жили самі запорожці. – Дай, – каже, – посміюся з них. Вибрала десять чоловік найвусатіших, посадила за стіл і каже: – Дайте їм сметани! Поставили дві здоровенні миски. Запорожці морг один на другого, а потім кажуть: – Вели нам, мамо, спершу подати польової сметани, тієї, […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- Короткий переказ – Запорожці – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Над Дніпром у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман (провідник суден) Карпо Летючий. Був він потомком славних запорожців – високий, чорнявий та кучерявий, ще й до того сміливий. Добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем, незважаючи ЦЯ молодість того. Якось приплив до порогів […]...
- Скорочено – КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – 6 КЛАС Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив1 Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки. Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив2 Воєводство3 дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки4, Відгадаєш – тогди5 дам, А як ні – на муки! 1 Збіліти – збліднути.2 Зволити – дозволити. 3 Воєводство – частина землі, яка належала воєводі. 4 Штука – річ, предмет, тут – загадка. 5Тогди – […]...
- Короткий переказ – Свекор – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Своїми сірими суворими очима, поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Як дорослий, він гукав на корову, що зібралася в шкоду, робив зауваження за столом, як хтось накришить хлібом чи розіллє борщ, стягував шапку в хаті будь-кому, забував це зробити, й показував на образи. Щось не сподобається – залазив на піч і […]...
- КОЗАК І КОРОЛЬ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати. А король йому й сказав: “Відгадай три штуки, Відгадаєш – тоді на! А як ні – на муки! Перша штука: скільки зір В небі серед літа? Друга штука: покажи Середину світа! Третя штука: угадай, Що думати буду? І от тобі цілий рік Для […]...
- Славні запорожці (твір-опис за картиною І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”)- ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Славні запорожці (твір-опис за картиною І. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) Яке чудове українське сонце! Які веселі в нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Так, […]...
- Запорожці у короля, Гуменний, Свиня свинею. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися з власної безпорадності, відстояти свою гідність Мета: поглибити знання учнів про творчий доробок Степана Руданського; учити школярів розуміти викривальний пафос співомовок, пояснювати їх, виділяти їхню основну частину; удосконалювати вміння виразно й усвідомлено читати твори, проводити паралелі із сучасним життям; виховувати вміння бачити і чути кмітливе слово; формувати усвідомлення того, що почуття гумору – ознака духовного здоров’я людини. Тип уроку: урок засвоєння […]...
- Короткий переказ – “Ля-ля-ля!” – СТЕПАН ОЛІЙНИК СТЕПАН ОЛІЙНИК Колись Шаляпіна і Гмирю1 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати2 ногами Й варіювати3 “ля-ля-ля!” Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! […]...
- ПАВЛО АПОСТОЛ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Україно-Україно, Що ти за то дала, Що старого Апостола Гетьманом обрала? [2] Україно-Україно, Що ти заплатила, Що до себе та Петрика [3] Ти так прихилила? Україно-Україно, ; Що то з москалями, Що посланці повертають До тебе з дарами? [4] І за ними Лизогуб наш, Чарниш, Жураковський? І чим же так прихилився До них цар московський? […]...
- Короткий переказ – Чудо в черевику – СТЕПАН ОЛІЙНИК СТЕПАН ОЛІЙНИК Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки. Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, […]...
- ПАН ТА ІВАН В ДОРОЗІ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці2, Іван у свитині3… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа4 ошукати5… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- Контрольна робота № 6 (літературний диктант і відповіді на запитання). Леонід Глібов, Степан Руданський, Павло Глазовий Мета: за допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми, закріпити їх; розвивати увагу, спритність, рішучість, кмітливість, вміння акумулювати отримані знання; виховувати інтерес до наслідків власної праці; пунктуальність, раціональність у використанні часу. Тип уроку: урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Обладнання: індивідуальні варіанти карток із завданнями контрольної […]...
- ПРИЙОМ У ЗАПОРОЖЦІ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ – СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ Народні перекази бувають як сумні за змістом (наприклад, про смерть козака), так і жартівливі. У них відтворено мрії українців про справедливість, перемогу добра над злом. У переказах народ наділяв своїх улюбленців богатирською силою, непереможністю, а ця ознака властива казкам і легендам. Мабуть, найбільше до наших днів дійшло переказів про славних запорожців, адже вони вважалися прикладом […]...
- Ми легко стати запорожцем? (За переказом “Прийом у запорожці”) – Зразок твору – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Славні лицарі-запорожці покрили себе вічною славою. Немає, напевно, жодної людини, яка б не знала про відвагу, мужність, сміливість козаків. А майже кожний хлопчисько того часу мріяв податися, за дніпровські пороги й стати одним із відчайдухів. Але не всіх підряд брали козаки у своє товариство. Спочатку бажаючого перевіряли на кмітливість, товариськість, уміння не розгубитися у складній […]...
- ПАН І ІВАН В ДОРОЗІ – Степан Руданський (1834-1873) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують, Разом їдять, розмовляють, Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині, Лиш пан таки у чемерді1, Іван у свитині…2 Ідуть вони дорогою, Стали ночувати. Аж задумав пан поганий Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То що ж? […]...
- РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН (псевд. – Подолянин, Попович та ін.; 07.01.1834, с. Хомутинці, тепер Руданське Калинівського р-ну Вінницької обл. – 04.05.1873, Ялта) – письменник і перекладач, фольклорист. Син священика, формувався в демократичному оточенні та фольклорному “кліматі”. Навчався в Шаргородській бурсі, Кам’янець-Подільській духовній семінари, Петербурзькій медико-хірургічній академії (1855 – 1861). На Поділлі зібрав і уклав два рукописних зошити […]...
- Короткий переказ – Іван Підкова – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТАРАС ШЕВЧЕНКО Було колись в Україні, що запорожці панували, добуваючи славу та свободу. Тепер минули ті часи, тільки вітер нишком у полі з вітром говорить про волю. Було колись добре жити на Вкраїні, згадаєш – і серце спочине. Чорна хмара вкриває небо й сонце. Синє море звірюкою стогне і виє. Козаки на байдаках виходять у […]...
- ПАВЛО ПОЛУБОТОК – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Полуботку-Полуботку, Наказний гетьмане! А хто ж тобі гетьманськую Булаву дістане? Полуботку-Полуботку, Голубе-соколю! А як же ж ти підіймешся За козацьку волю? Полуботку-Полуботку, Рідная дитино! А як же ж ти ізійдешся З вражим Вельяміном? [2] Не питайте, хто Павлові Булаву добуде, Є у нього Україна, Є у нього люди. І пішли вже Семен Рубець І Василь […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. У Степана було троє братів: Григорій, Олександр та Юхим. Усі вони виростали разом із селянськими дітьми, говорили їхньою мовою, співали їхніх пісень, засвоювали їхні звичаї. Батько всіма силами намагався вивести дітей в люди. […]...
- Руданський Степан Васильович (1834 – 1873) СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Додаткова біографія Народився С. В. Руданський в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834р. у родині сільського священника. Після початкової науки в дяка майбутній поет вчився у Шаргородській бурсі (1842 – 1849) та Подільській духовній семінарії (1849 – 1855). Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт […]...
- СПІВОМОВКИ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Невеликий обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту називається співомовкою. Цей жанр ліро-епесу виник на основі віршової обробки народних анекдотів, казок, приказок. Особливості змісту й композиції, характерні для народних анекдотів, бачимо й у співомовках : тут описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка несподівана, часом – вражаюча; основних дійових осіб – […]...
- НАУКА – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: “Нехай, сину мій, Ми працюємо, Нехай цілий вік Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться,- Та не всі ж. як ми, В землі риються,- Може, є такі, Що і миються; […]...
- Над колискою – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Спи, дитя моє, ти життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. А я, бідная, над колискою Цілу ніч не здрімаю, Про життя твоє нещасливеє Тобі пісню співаю. Спи, дитя моє, ти життя моє! Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі та неволі! […]...
- ПОНИЗИВ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ П’є-гуляє у неділю На коршомці Гарасим; З Гарасимом п’є-гуляє І сусід його Трохим. А обидва стрільці жваві. От перечка і пішла… Далі Трохим розходився, Підійнявся з-за стола: “То ти кажеш, що ти луччий? Що ти гаспидний стрілець? Збий же мені з чуба шапку: Тоді будеш молодець!” “Кажеш, може, що не зіб’ю?” – “А ти кажеш, […]...
- Вовки – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Вовки “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з тобою. .. Сто вовків!.. Та б село почуло…” – Та вірно пак і не сто, А п’ятдесят було. “Та й п’ятдесят диво в нас… Де б їх стільки взялось?” – Ну, Іванцю! нехай так, […]...
- Засідатель – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Засідатель Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б’ються соцькі й розсильнії, Б’ються й рибаки, Водять шнури край пролому, Ості і гаки. Але йде жидок убогий, Пейсами потряс: “Гирсти! Гирсти? – став питати. Що таке у вас?” “Засідатель утопився, Господи прости!.. Ходи, жидку, хоч поможеш Шнура завести”. “Гирсти! – […]...
- Степан Руданський. Коротко про письменника. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовій культурі. Добре торгувалось Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю С. Руданського, співомовкою як літературним жанром; розкрити різноманітність тематики творів С. Руданського та їхні художні особливості, виробляти вміння характеризувати героїв і порівнювати їх; розвивати культуру мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; формувати навички виразного читання; виховувати любов до поетичного народного слова, гумору як ознаки духовного здоров’я людини. Тип уроку: урок […]...
- СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Пригадай! Чи відомі тобі твори С. Руданського? Чим вони прикметні? Що ти знаєш з історії та з прочитаних творів про звичаї, побут, характер запорозького козака? Який він був? Чи мав почуття власної гідності, як її захищав? Степан Руданський (1834-1873) – поет, фольклорист. Народився у с. Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, семінарію, […]...
- ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,- Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди чумак заходить […]...
- Степан Руданський, Історія української літератури XIX ст. століття СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) “Був це перший, може, по Шевченкові поет на Україні, якому сила поетичного таланту давала надію на велику й корисну діяльність для рідного краю”,- писав про Степана Руданського один з істориків літератури 1. Потужний талант поета виявився, однак, в цілому незатребуваний його часом; діяльність свою в силу різних причин змушений він був згорнути […]...