Короткий переказ “Євгеній Онєгін”
Перші рядки знайомлять читача з головним героєм – Євгеній Онєгін, молодим дворянином, які доглядають за вмираючим дядьком, який зробив його спадкоємцем свого майна.
Батько героя змарнував свій стан. Коли Онєгін почав виходити в світ, його прийняли радо – він знав французьку, відмінно танцював, умів підтримувати світську розмову. Особливо він славився вмінням зваблювати жінок, залишаючись хорошим другом для їхніх чоловіків і шанувальників.
Євген приділяв особливу увагу своїй зовнішності. З балів герой повертався під ранок, спав до обіду, потім отримував чергове запрошення на бал.
Поступово таке життя йому набридла. Йому стало нудно, їм заволоділа “російська хандра”. Він навіть пробує почати писати романи, але нічого не виходить через відсутність терпіння і посидючості. Онєгін перетворюється в жовчного молодої людини, здатного на жорстокі жарти і глузування.
В цей час з Євгеном знайомиться оповідач. Вони планують покинути Петербург, але цього не дає збутися смерть батька героя. За батьківські борги Онєгін віддає все стан. Але померлий ще до приїзду племінника дядько Євгенія залишає йому в спадок маєток – ліси, заводи, землі.
Глава 2
Євген оселився в селі, його будиночок на березі річки оточував мальовничий сад. Заради втіхи він замінив панщину оброком, в зв’язку з чим сусіди-дворяни вважали його небезпечним диваком. Сам він уникав знайомства з ними.
В одне з сусідніх селищ з Європи повернувся молодий романтик Володимир Ленський. Він поет, який мріє осягнути таємниці буття. Поступово молоді люди стали хорошими друзями.
Ленський обговорював з одним свої вірші, філософствував про мету життя. Онєгін з поблажливою посмішкою вислуховував спекотні мови приятеля, але намагався не переконувати його захопленості. Володимир одного разу зізнався, що закоханий в Ольгу Ларіну, подругу дитинства.
Ольга була дівчиною веселою, легковажною, досить миловидної. Зовсім іншою була її старша сестра Тетяна: мовчазна, боязка дівчина, яка читає серйозні романи європейських просвітителів Руссо і Річардсона.
Глава 3
Ленський щовечора знаходився у Ларіним. Онєгін не розумів, що його могло зацікавити в простій сільській родині, де всі говорять тільки про господарські справи. Якось Євген попросив одного познайомити його з Ольгою. Ленський запросив його поїхати з ним.
На зворотному шляху Онєгін зізнався мрійливому поетові, що сім’я йому сподобалася, але цікавіше для нього була Ольга, а Тетяна, спокійна і мовчазна, як Світлана з поеми Жуковського. Приїзд Онєгіна поклав початок пліткам про заручини Тетяни і Євгенія. Дівчина розуміє, що і справді закохалася в столичного дворянина. Вона являє героєм всіх прочитаних романів, мріє про нього, гуляючи по саду з книгою віршів про кохання.
Одного разу вона просить няню розповісти про свою молодість і любові. Але та розповідає, що заміж вона вийшла в 13 років за десятирічного хлопчика. Тому що таке любов, вона не знає. Дівчина сумно вдивляється в місяць. Їй спадає на думку написати лист коханій людині на французькій мові.
Вона повідомляє про те, що не наважилася б відкритися, якби точно знала, що зможе хоч зрідка з ним бачитися. Вона відчуває, що вся її життя була націлена на зустріч з ним, що вона з дитинства бачила його уві сні. Тетяна довіряє йому свою долю, зізнаючись у любові.
Вранці дівчина просить няню віднести лист Онєгіна. Два дня чекала вона відповіді. Нарешті він завдає їм візит. Тетяна, злякавшись, ховається в саду. Ледве упокоривши хвилювання, вона виходить в алею і бачить там похмурого Євгенія.
Глава 4
Онєгін, що розчарувався в світських красунь, був зворушений щирим листом Тетяни. Йому не хотілося обдурити довірливість і наївність дівчата. Юнак дякує Ларіну за відвертість і звітує перед нею свою сповідь. Він зізнається, що якби хотів одружитися, то не шукав би кращої дружини, ніж вона. Але йому не судилося бути щасливим. Він пропонує їй братську любов і в кінці своєї промови наставляє дівчину: бажає їй мати більше самовладання, тому що на його місці міг опинитися той, хто погубив би її репутацію назавжди.
Після розмови з Онєгіним, Тетяна стала ще більш сумно через нерозділене кохання. Навколо вже говорили, що їй пора виходити заміж. Ольга і Ленський були щасливі.
Онєгін уникає суспільства, читає книги. Зимовим ввечері приїжджає Ленський. Він розпитує одного про сестер Ларіним. У Володимира і Ольги призначена весілля через два тижні. А Онєгіна запросили на іменини старшої сестри.
Глава 5
Тетяна Ларіна любила російські хрещенські гадання. Одного разу, лягаючи спати, вона поклала під подушку дзеркальце. Їй привиділося уві сні, що вона бреде по заметах в повній темряві. Попереду річка і крихкий, хиткий місток над нею. Дівчина боїться йти по містку, але ведмідь на іншому березі допомагає їй. Вона тікає від звіра, але той переслідує її. Тоді знесилена дівчина падає. Ведмідь несе її в курінь до свого кума. За дверима стоїть шум, схожий на крики як на похоронах. Заглянувши за двері, вона побачила чудовиськ, яких очолював Онєгін. Молода людина відганяє чудовиськ від дівчини, сідає з нею на лаву і схиляє їй на плече голову. Входять Володимир і Ольга. Онєгін свариться на них, потім встромляє ніж в Ленського. Тетяна прокидається.
Настає день іменин Тетяни. З’їжджаються гості, серед них Ленський і Онєгін. Євгенія посадили навпроти героїні торжества. Вона не піднімає очей, на які навертаються сльози. Бачачи це, Онєгін розсердився на Ленського, який запросив його, і вирішив йому помститися. Він весь вечір танцює з Ольгою, змушуючи одного ревнувати. В результаті Володимир викликає приятеля на дуель і їде.
Глава 6
Після від’їзду Ленського, Онєгін перестає навіть помічати Ольгу. Незабаром повертається додому. Вранці йому приносять записку із запрошенням на дуель. Євген погоджується, хоча і звинувачує себе в злий жарт над поетом. Дуель повинна відбутися на світанку біля млина.
Перед смертельної зустріччю Володимир приїжджає до Ольги, бажаючи збентежити її. Але вона так рада йому, що ревнощі залишає серце юнака. Весь день проходить для Ленського як в тумані. Увечері він готує пістолети і пише для Ольги передсмертні вірші з проханням відвідати його могилу.
Євген спізнюється на дуель. Противники сходяться. Онєгін піднімає пістолет першим і стріляє. Ленський убитий. Онєгін в розпачі дивиться на його бездиханне тіло.
Поховали поета у струмка в тіні розлогого дерева.
Глава 7
Ольга скоро забула нареченого і вийшла за улана. Тетяна ж продовжувала любити Євгенія. Одного разу під ча прогулянки вона вийшла до його дому. Слуги впустили її, і вона уважно вивчила обстановку кімнат. З тих пір вона стала приходити туди часто, вникала в книги, які читав Онєгін, намагалася розпізнати, що він за людина.
У родині Ларіним почалися спроби видати Тетяну заміж. Її везуть до Москви на “ярмарок наречених”. Дівчина байдуже підкоряється волі рідних. Зрештою на неї звертає увагу “товстий генерал”.
Глава 8
На одному світському балу читач знову зустрічається з Онєгіним. Зараз йому 26 років, він до цих пір не одружений, раніше нудьгує. Євген багато років подорожував, це йому також набридло.
Раут відвідує великосвітська дама під руку з генералом, яка привертає увагу всіх присутніх. У ній Онєгін дізнається Тетяну. Коли Онєгіна підводять до неї для знайомства, вона жодним рухом не видає свого трепету. Онєгін ж в розгубленості: йому не віриться, що перед ним та сама наївна Тетяна, яка писала йому листа.
Вранці Онєгіна запрошує в гості князь N – чоловік Тані. Онєгін поспішає побачити княгиню, яка ніби не помічає його. У розпачі він пише їй лист, де відкриває свою любов. Але відповіді він не отримує. Євген пише ще кілька послань. Їм знову заволодіває хандра, він багато читає, думає про “преданьях старовини глибокої”.
Одним весняним днем молода людина без запрошення їде до Тетяни. Він застає її ридаючій над його запискою. Він падає їй в ноги. Тетяна благає його піднятися і просить вислухати на цей раз її настанови. Вона зізнається, що любила його, але він був суворий. Хоча їй ні в чому його звинувачувати, тому що надійшов він з нею благородно. Зараз же йому цікава не вона, а та дама, в яку вона перетворилася. Тетяна каже, що любов ще живе в її серці, але вона віддана іншому і не зрадить його ніколи.
Княгиня йде. Євген, приголомшений, зустрічає на порозі чоловіка коханої.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)