Короткий переказ – Я… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

Він дивився на мене тупо

Очицями, повними блекоти:

– Дарма ти себе уявляєш пупом,

На світі безліч таких, як ти. –

Він гримів одержимо і люто,

І кривилося гнівом лице рябе,

Він ладен був мене розіпнути

За те, що я поважаю себе.

Не стала навколішки гордість моя.

Ліниво тяглася отара хвилин…

На світі безліч таких, як я,

Та я, їй-Богу, один.

У кожного “Я” є своє ім’я,

На всіх не нагримаєш грізно,

Ми – не безліч стандартних “я”,

А безліч всесвітів різних.

Ми – це народу одвічне лоно,

Ми – океанна вселюдська сім’я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони “я”.

Коментар

Вірш В. Симоненка – лірична сповідь поета про своє “я” – горде, безкомпромісне, гідне звання людини. Бездушне чиновництво намагалося зробити з народу “сіру слухняну масу”, бездумного “гвинтика” великої машини, що їде у якесь міфічне “світле майбутнє”. Кращі представники нації протестували проти цього, боролися, бо кожна людина – неповторна, і “Ми – не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних”. То ж треба навчитися поважати себе, тому що “тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони “я”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий переказ – Я… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО