Короткий переказ – Щука – ЛЕОНІД ГЛІБОВ

ЛЕОНІД ГЛІБОВ

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцімби вона такеє виробляла.

Що у ставку ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці1

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

На той раз суддями були

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа –

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого2, як завсігди годиться.

Була приставлена Лисиця…

А чутка у гаю була така.

Що ніби Щука та частенько.

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле – то щупачка3,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких…

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!), –

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди ніде діти.

Кінців не можна поховать…

Не довго думали – рішили –

І Щуку на вербі повісити звеліли.

– Дозвольте і мені, панове, річ держать, –

Тут обізвалася Лисиця. –

Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, –

У річці вражу Щуку утопити!

– Розумна річ! – всі зачали гукать.

Послухали Лисичку

І Щуку кинули – у річку.

1Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини.

2 Стряпчий – адвокат, захисник обвинуваченого в суді.

3 Щупачок, щупак – самець щуки.

Коментар

Байка “Щука” Л. Глібова – гостра сатира на несправедливий суд, у якому нікчемні судді могли засудити безневинну людину. Такі шахраї, як лисичка, за хабарі вміють повернути справу на користі кривдника, ввести в оману суддів. І донині часто користуються крилатим висловом із байки – “І щуку кинули у річку”, – коли хочуть сказати, що замість заслуженого покарання хтось потрапив у свою рідну стихію, у звичну обстановку й уникнув відповідальності за свої ганебні вчинки, за злочини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий переказ – Щука – ЛЕОНІД ГЛІБОВ