Короткий переказ – На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

Обплетений вітрами ранок

Шугне, мов циганя, з води

І на піску кричить з нестями,

Обсмалений і молодий.

Ріка зміяста з дном співучим,

Хвилясто хльостають вітри,

І день ховає місяць в кручу,

Мов у кишеню гріш старий.

Клюють ліщину співом коси,

Дзвенить, мов мідь, широкий шлях.

Іде розсміяний і босий

Хлопчина з сонцем на плечах.

Коментар

Богдан-Ігop Антонич – майстер незвичайних порівнянь та асоціацій. Ранок у нього – “обсмалений і молодий”, “як циганя”. День ховає місяць у кручу, “мов у кишеню гріш старий”. Чому гріш старий? Мабуть, тому що місяць за ніч відпрацював своє, зблід при денному світлі. І йде, як новий день, хлопчина молодий “із сонцем на плечах”. Ми легко уявляємо собі і ту дорогу, і того хлопчика, і сонце, що сяє у нього за плечима. Поезія кличе в дорогу, говорить про те, що треба сміливо йти назустріч своїй долі, бути оптимістом і намагатися подолати всі труднощі, адже земля така красива, і життя таке прекрасне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Короткий переказ – На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ