Короткий переказ – Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА

ПАВЛО ТИЧИНА

Гаї шумлять –

Я слухаю.

Хмарки біжать –

Милуюся.

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

Так весело.

Гей, дзвін гуде –

Іздалеку.

Думки пряде –

Над нивами.

Над нивами-приливами.

Купаючи мене,

Мов ластівку.

Я йду, іду –

Зворушений.

Когось все жду –

Співаючи.

Співаючи-кохаючи

Під тихий шепіт трав голублячий.

Щось мріє гай –

Над річкою.

Ген неба край –

Як золото.

Мов золото – поколото,

Горить-тремтить ріка,

Як музика.

Коментар

Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини “Гаї шумлять…”. Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи – шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

І на завершення – завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск – одна частинка у небі, друга – на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Короткий переказ – Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА