Короткий переказ – Балада про вузлики – ІВАН ДРАЧ
ІВАН ДРАЧ
Була колись у мене баба Корупчиха.
Мені і досі її руки світять.
Була баба Корупчиха темна, неграмотна,
Мені і досі її руки світять.
Пекла баба Корупчиха пироги з калиною,
Мені і досі світ без неї темний.
Хто був голодний – приходив до Корупчихи.
Вона кожного вузликом наділяла.
Хто був холодний – грівся у Корупчихи
І виносив од неї вузлик у пазусі.
Хто був безсовісний, той лишався
Безсовісним.
А вона кожного вузликом наділяла.
Як насняться мені сни чорнющі –
Прийде Корупчиха, розв’яже вузлик,
Як насняться мені сни солодкі з калиною,
Прийде Корупчиха, зав’яже їх у вузлик.
Дуже журиться баба Корупчиха в могилі,
Руки їй склали, не може зв’язати вузлика.
Я не вірю у скатерки-самобранки,
Вірю у вузлики баби Корупчихи.
Сам їх бачив, сам їх розв’язував
І зав’язав їх навіки у пам’яті.
А Корупчиха білою хустиною запиналася,
Вузлика під шию ніколи не зав’язувала,
А сховали її у позиченій хустці,
Бо свої вона у вузлики пов’язала…
Коментар
Баба Корупчиха, героїня вірша І. Драча, все життя прожила для людей – допомагала їм, розраджувала, “в’язала вузлики” з пиріжками для голодних, перебирала на себе болі й турботи тих, хто до неї йшов. Тільки для себе нічого не надбала. Тому й сниться все життя, ліричному героєві балади ця безкорислива жінка, як символ доброти, і її вузлики з пиріжками з калиною здаються йому кращими за їжу казкової “скатерки-самобранки”.
Поезія побудована в епічній, сюжетній манері, сповнена глибокого філософського змісту, роздумів про добро, совість, безкорисливість і сам смисл життя.
Related posts:
- Скорочено – БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ – ІВАН ДРАЧ – 11 КЛАС Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Хто був голодний – приходив до Корупчихи. Вона кожного вузликом наділяла. Хто був холодний – грівся у Корупчихи І […]...
- Балада про вузлики – ІВАН ДРАЧ – скорочено Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного вузликом наділяла. Як […]...
- Короткий переказ – Балада про соняшник – ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ Балада про соняшник Були руки і ноги в соняшника, Було тіло – шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу І в пазуху рвав гнилиці, І купався коло млина, І лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, – […]...
- Короткий переказ – Крила – ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ (Новорічна казка) Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, Кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день […]...
- Балада про соняшник – ІВАН ДРАЧ – скорочено В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, що їхало на […]...
- БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ІВАН ДРАЧ В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, І рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду, І раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце,- […]...
- КАЛИНОВА БАЛАДА – ІВАН ДРАЧ Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й на що мої клекоти дикі спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?). Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю на дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади […]...
- ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ – ІВАН ДРАЧ Ніч розписала небо В синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – І мати примітила зразу Заплямлені солідолом ще путні Сірі штани. Баняк на плиту поставила. Дістала з полиці мило. А місяць у білих споднях З батьком у шахи грав. Далеко овогнене місто На сон голубий мостилось. Смачною була […]...
- Скорочено – БАЛАДА ПРО ГЕНИ – ІВАН ДРАЧ – 11 КЛАС (Уривок) Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість очей завіює. Я в заметілі шалу стою, Всотаний в сіті всоте. Питаю губами згубу свою: “Згубонько, звідки ти, хто ти?” Питаю її, карооку й руду, Модернову красуню достоту, Антикварне доскіпуюсь на біду: “Зрадонько, звідки […]...
- БАЛАДА ПРО ВДОВИННЯ – ІВАН ДРАЧ Сіли удови, крилонька ісклали, Посередині – Вдовиння. Вигнали б через вікно – Рама хрещата, горішана. Вигнали б через двері – Вітер надворі, минувшина. Вигнали б піснею – У Вдовиння слуху нема. Вигнали б рушниками – У Вдовиння очей нема. Вигнали б слізоньками – У Вдовиння дна немає. Сіли удови, крилонька ісклали. А посередині – Вдовиння. […]...
- Балада роду – ІВАН ДРАЧ В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка в сто доріг Розлітається од хати. Сто вітрів мій вік запріг Сиву хату розхитати. Сто скажених сивих бід Тай сушило ж роду вроду, Та не висхне зроду рід Ні в погоду, ні в негоду. Внучок […]...
- БАЛАДА ТВОРЧОСТІ – ІВАН ДРАЧ Скульпторові Теодозії Бриж Сприймати світ всерйоз – твоя тяжка повинність І лущити зерно з цупких його одеж, Тож знову руш в заміс, в тягучу погодинність, У святі самоти за пульсом глини стеж. Таж з глини – вся земля, таж з глини – вся людина, Невже її, плитку, перемісити всю? Хай в корчах корчиться тверда лобата […]...
- БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ – ІВАН ДРАЧ Хата у серці світитися мусить, Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом’яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в мелодіях кропу, В мелодіях гички зеленоросої, Призьба тече у вогненну шопу З-під вашого пензля з сипучого проса. В проваллях чекає розсипчаста глина Рук ваших чорних, звітрілих, гречаних. І мліє палітра на згорблених спинах, Розведена потом […]...
- “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) – Іван Драч (1936) – Українська література другої половини XX століття Особливості творчої манери. Іван Драч – поет-модерніст. У тісних рамках “естетичного традиціоналізму” (Юрій Івакін) він уже не міг повністю себе виявити, тож звернувся до “мускулястого” метафоричного стилю, до асоціативного письма, тобто прийому перенесення і поєднання різнорідних понять, явищ, образів, щоб художньо осмислити світ у найрізноманітніших зв’язках. Поняття універсальності – одне з головних в естетиці поета, […]...
- Короткий переказ – Балада повернення – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Коли мандрівник повернувся додому, Ступив за ворота, зійшов на поріг, Здійнявши на плечі дорогу і втому, – Всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку з […]...
- ТЕСТ 27. Іван Драч (“Балада про соняшник”). Василь Стус (“Як добре те, що смерті не боюсь я”, “О земле втрачена, явися!..”) 1. Укажіть на особливість поетичного стилю Івана Драча: А наскрізний ліризм, ніжність Б постійний, безупинний рух, змінність, розвиток В монотонність розповіді, надзвичайний спокій, статичність Г надмірне захоплення пейзажними замальовками 2. “Балада про соняшник” Івана Драча – це роздум про А глибинний зв’язок ліричного героя зі своїм народом Б самоаналіз власної душі і долі В суть […]...
- Короткий переказ – Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН ФРАНКО Під безхмарним небом у синьому морі височить зелена Афонська гора. Здається, що вона спить: не оживляють її ні спів, ні сміх, ні розмови. Лише тричі на день лунають сумні дзвони монастирів. “Ті ридання металеві – знак, що хтось розставсь із світом”, і це “щоденна новина”. Хто б не покинув світ – скитник, чернець, […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) – Українська література другої половини XX століття Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до експериментаторства. Мистецьке обдаровання і здатність реформувати поезію, співвіднести її з науково – технічними досягненнями […]...
- Короткий переказ – Чого являєшся мені – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні. Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне. Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала. Моє ти […]...
- Короткий переказ – Запорожці – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Над Дніпром у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман (провідник суден) Карпо Летючий. Був він потомком славних запорожців – високий, чорнявий та кучерявий, ще й до того сміливий. Добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем, незважаючи ЦЯ молодість того. Якось приплив до порогів […]...
- Короткий переказ – Українське альфреско – ЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕНКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. […]...
- ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936 р., Теліжинці, Київська обл.) – поет, представник “шістдесятництва”, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. √ “Балада про соняшник” (1962 р., збірка “Соняшник”, верлібр) – приклад філософської лірики, за жанром може розглядатися і як балада, і як притча з елементами балади (олюднюються образи соняшника і сонця). √ Темою […]...
- Короткий переказ – Наталка Полтавка – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Іван Котляревський І дія З хати виходить дівчина Наталка з відрами і, підійшовши до річки, співає пісню “Віють вітри, віють буйні”, яку закінчує словами: “Петре! Вернися до мого серця!” До неї підходить возний Тетерваковський і починає залицятися, освідчуючись їй канцелярською мовою. Наталка йому відмовляє, говорячи, що він пан, а вона сирота, він багатий, а вона […]...
- Короткий переказ – Безмежнеє поле в сніжному завою. – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Безмежнеє поле в сніжному завою. Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю. Як вихор, що тутка гуляє, А чень утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває. Коментар У вірші “Безмежнеє поле…” І. […]...
- Короткий переказ – Легенда про вічне життя – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО 1 Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдоволить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч […]...
- Короткий переказ – Мойсей – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Автор звертається у пролозі до свого замученого, розбитого народу, який стоїть на роздоріжжі й не знає, куди йти. Саме його майбутнім і тривожиться поет, не вірить, що судилося йому “в сусідів бути гноєм”, що його долею буде “укрита злість, облудлива покірність”. Невже ж! задармо стільки серць горіло… найсвятішою любов’ю”, невже “задармо край твій […]...
- МАНАЙЛОВА ВИСТАВКА – ІВАН ДРАЧ Варіація на тему “Скорбота” (1940) Був собі тато, була собі мама, Було собі я. Тато сиділи собі на ослоні. Тато робили мені вітряка, А мама кашу мені варила, А киця Мурка гралась собі з хвостом. А прийшли дядьки, кричали на тата, І мама мене зачинила у хаті, І киця кричала на мене без мами. Кричала […]...
- Короткий переказ – Сто тисяч – КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Дія І Невідомий приїжджає до Герасима Никодимовича Калитки, багатого селянина, й намагається улаштувати одну вигідну для себе справу, яку придумав сам. Син Калитки Роман розмовляє з наймичкою Мотрею про їхнє одруження восени, на яке дав згоду батько. Герасим радіє, що вдало купив землю: “Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! Як радісно тебе […]...
- Короткий переказ – Кайдашева сім’я – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І Недалеко від міста Богуслава, біля річки Росі, розкинулося село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Одного літнього дня старий Кайдаш сидів у повітці й майстрував. Його сини, Карпо і Лаврін, готували тік для нового врожаю і розмовляли про дівчат. Лаврін пропонував старшому брату […]...
- Короткий переказ – Тигролови – ІВАН БАГРЯНИЙ – З ЛІТЕРАТУРИ XX СТ Іван Багряний Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за свого мужнього товариша. […]...
- Короткий переказ – Гімн – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані. Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ […]...
- Короткий переказ – Мартин Боруля – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ КАРПЕНКО-КАРИЙ ІВАН Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “Дворянскоє депутатскоє собраніє” зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і по дає на затвердження до Сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий його, “уродзоного шляхтича”, назвав бидлом, […]...
- Короткий переказ – Пан та Іван в дорозі – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці1, Іван у свитині2… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа3 ошукати4… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти!..” “То […]...
- Короткий переказ – Енеїда – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Іван Котляревський І Греки спалили Трою, і Еней з ватагою троянців, зробивши човни, попливли морем. Це побачила Юнона, яка дуже не любила Енея, сина Венери, і побігла до бога вітрів Еола, щоб той здійняв бурю на морі й потопив троянців. За це вона обіцяла йому “дівку чорноброву”. Еол розпустив свої вітри й зробив страшну бурю. […]...
- Короткий переказ – Іван Підкова – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТАРАС ШЕВЧЕНКО Було колись в Україні, що запорожці панували, добуваючи славу та свободу. Тепер минули ті часи, тільки вітер нишком у полі з вітром говорить про волю. Було колись добре жити на Вкраїні, згадаєш – і серце спочине. Чорна хмара вкриває небо й сонце. Синє море звірюкою стогне і виє. Козаки на байдаках виходять у […]...
- Короткий переказ – Із янголом на плечі – ІВАН МАЛКОВИЧ – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ІВАН МАЛКОВИЧ Старосвітська балада Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину Сірий маятник життя, – Щоб не вештав уночі При Господній при свічі, Щоб по світі не тинявся Із янголом на плечі. Віє […]...
- Короткий переказ – Іван Іванович – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Колись Івана Івановича було вигнано з третього курсу юридичного факультету за “вольтер’янство” (вільнодумство, філософствування). Тепер він живе на чистій і світлій асфальтованій вулиці Томаса Мора в хмарочосі, збудованому два роки рому, і його пролетарське сходження не підлягає ніякому сумніву. Дружина Івана Івановича (партійна кличка “Жан”) Марфа Галактіонівна (партійна кличка товаришка Галакта”) – надзвичайно […]...
- Короткий переказ – Фарбований лис – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ІВАН ФРАНКО Жив собі в одному лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на нього не полювали, він завжди втікав, оминав пастки, ще й товаришів застерігав від небезпеки. Надзвичайне везіння та хитрість зробили Лиса страшенно гордим. Він похвалився перед друзями, що серед білого дня вкраде на базарі курку. Сказав – треба зробити. Непомітно пробрався городами до […]...
- Короткий переказ – Близнята – Липа Іван – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Липа Іван В однієї бідної жінки народилися сини-близнята. Якось уночі мати сиділа над колискою дітей і думала про їхню долю. Раптом біля неї з’явилася людська тінь і сказала, щоб жінка попросила у Долі для своїх дітей усе, що хоче. Мати побажала, щоб діти не знали бідності, були щасливими й принесли щастя іншим: один – сучасним […]...
- Короткий переказ – Сойчине крило (Із записок відлюдка) – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Оповідач говорить, що завтра Новий рік і сорок років із дня його народження. Він хотів би зустріти це свято спокійно, з гідністю, як робіт це вже два роки поспіль. Раніше він теж зустрічав Новий рік у великії веселій і шумній компанії. Але тепер такого не хоче. Він послухає улюблену музику, почитає журнали, помилується […]...