Короткий опис біографії Нечуй-Левицького

Український письменник Іван Нечуй-Левицький навік залишив свій відбиток в українській літературі. Його пам’ятають за повість “Кайдашева сім’я”, де розкривається питання суспільного ладу, за історичну драму “Маруся Богуславка” про важкі часи козацтва, та багато інших цікавих розповідей. Наш сьогоднішній герой, однозначно, заслуговує на те, щоб про нього дізналось якомога більше українських учнів. Давайте попробуємо посприяти цьому, склавши невелику біографічну картину.

Навчання та робота

Дата народження І. Левицького: 25.11.1838 р. Виріс майбутній письменник у скромній сім’ї сільського священика, яка проживала на території Київської Губернії (м. Стеблів).

Юні роки пройшли у місцевій сільській школі. По її завершенню, хлопець вирушає до свого першого навчального закладу духовної направленості. Вибір пав на Богуславське училище (1847-1853). Наступним місцем накопичення знань, майбутній письменник-публіцист, обирає Київську духовну семінарію. Після навчального курсу (1859), через хворобу був вимушений вернутись додому. Одужавши та відновивши сили влаштовується на роботу викладачем в духовному училищі. Працював там не довго.

Третім по рахунку навчальним закладом для Левицького (окрім школи) стає Київська духовна академія (1861-1865). Отримавши призначення – відправляється до Полтави, та починає працювати вчителем в місцевій духовній семінарії. Але і тут він довго не затримався, змінивши роботу, ще, як мінімум, 3 рази.

Інші гімназії, в яких Іван Левицький займав посаду вчителя російської словесності:

    1866-1867рр. – в Каліші; 1867-1872 рр. – в Седлеці; З 1873 року – в Кишеневі.

Іван Левицький був переконаним українофілом, тому під час праці у Кишенівській гімназії очолював збори прогресивно налаштованих вчителів-однодумців. Через це потрапив під нагляд жандармерії.

Залишок життя

Пропрацювавши ще 12 років Нечуй-Левицький перебирається у столицю, де повністю присвячує свій час літературній праці. До кінця життя письменник жив бідно. За час відставки написав твори:

    “Сучасна часопис на мова в Україні”; “Українські гумористи й штукарі”; “Над Чорним морем”; “Граматика української мови”.

До інших важливих розповідей, написаних автором раніше, можна віднести “Дві московки”, “Бурлачка” і т. д. Всі вони в тій чи іншій мірі вплинули як на особистий досвід автора, так і на українську літературу цілком.

Залишок життя провів у “шпиталі для одиноких людей” (Дегтярівка). Там і помер. Похований на території Байкового кладовища.

Дата смерті: 02.04.1918.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий опис біографії Нечуй-Левицького