Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича)

29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині,

1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван.

1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі.

1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та “благонравие”.

1860 Починає працювати писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у Бобринецькій ратуші (міській управі).

1862-1863 Знайомство з М. Кропивницьким, перші виступи в бобринецькому театральному гуртку.

1564 Працює канцеляристом у Бобринецькому повітовому суді. Був “писцем” кріпосних справ і столоначальником кримінальної частини.

1865 Переїздить до Єлисаветграда, де працює на посаді столоначальника повітового поліцейського управління.

1866 Працює секретарем Єлисаветградського міського поліцейського управління. Займається громадською та аматорською театральною діяльністю.

1868-1869 Робота секретарем Херсонського міського поліцейського управління, потім знову Єлисаветградського.

1869 Одружився з Надією Карлівною Тарковською.

1877 Заклав хутір Надія на честь дружини.

1887 Дружина померла від туберкульозу, залишивши чотирьох дітей: Назара, Юрія, Галину, Ірину.

1869-1883 Активна громадсько-політична і театральна діяльність в Єлисаветграді. Очолює нелегальний політичний гурток місцевої передової інтелігенції. Допомагає учасникам революційного руху. Перші літературні проби. Співробітництво в газеті “Елисаветградский вестник”, переклади з російської мови повістей Г. Успенського та Ф. Решетнікова, створення оповідання “Новобранець”. Робота над п’єсами “Чабан” (“Бурлака”), “Хто винен?” (“Безталанна”), “Підпанки”.

1883 В альманасі М. Старицького “Рада” опубліковане оповідання “Новобранець” за підписом Гнат Карий. Звільнений з посади секретаря поліції. Під псевдонімом Карпенка-Карого стає актором трупи М. Старицького.

1884 Одружився зі співачкою трупи Старицького Софією Віталіївною Дітковською.

1884 Під час гастролей трупи Старицького в Ростові-на-Дону надходить розпорядження про заборону Карпенкові-Карому перебувати на Україні й у великих містах Росії. Він оселяється в м. Новочеркаську, живе під наглядом поліції як політичний засланець. Працює в кузні і в палітурній майстерні. Написав п’єсу “Бондарівна”.

1885 Написані п’єси “Розумний і дурень” та “Наймичка”. Переробляє п’єсу “Хто винен?” на “Безталанну”.

1886 Створена комедія “Мартин Боруля”. У Херсоні виходить “Збірник драматичних творів” І. Карпенка-Карого.

1887 Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: М. Садовським і П. Саксаганським.

1888 Гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом з Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Разом із Саксаганським згодом очолює окрему трупу.

1889 Написав комедію “Сто тисяч”. 7892 Написав драму “Батькова казка”.

1893 Написав п’єсу-жарт “Паливода XVIII століття”.

1895 Написана драма “Лиха іскра поле спалить і сама щезне”.

1897 Створив п’єси “Понад Дніпром”, “Чумаки”. Склав записку до з’їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни з’їзду виголосив П. Саксаганський.

1898 Написано статтю “Наталка Полтавка”. Сторінки з споминів”.

1899 Створив трагедію “Сава Чалий”.

1900 Написав комедію “Хазяїн”.

1907 Під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.

1902 Написав драму “Гандзя”. 1903-1904 Написав комедії “Суєта”, “Житейське море”.

1907 У другій половині січня в м. Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. 31 серпня їде лікуватись до Берліна.

155 вересня Помер у Берліні Іван Карпенко-Карий.

1907 Його тіло перевезено на Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі с. Карлюжино, поруч з могилою його батька.

1969 У хуторі Надія відкрито літературно-меморіальний музей І. Карпенка-Карого.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича)