Коронавіруси (сімейство Coronaviridae)
Сімейство Coronaviridae включає рід Coronavirus і рід Torovirus і містить 24 вірусу, що викликають широко поширені захворювання у людини і тварин. На поверхні вірусної частки розташоване кільце зі специфічних виступів, що додає вірусу характерний вигляд (від лат. Corona – вінець). Вірус вперше був виділений в 1965 р D. Tyrrellatas від хворого гострим ринітом. Коронавіруси викликають ураження органів дихання (у тому числі шлунково-кишкового тракту, нервової системи. Чотири з п’яти відомих у даний час штамів – 229Е, NL63, ОС43, NKU1 – викликають захворювання у людини.
Морфологія і антигенні властивості. Віріони великого розміру – частинки діаметром 60-130 нм, сферичної форми. Нуклеокапсид спіральної симетрії, містить однонитевую РНК-плюс, покритий ліпідної оболонкою – зсуперкапсідом. На суперкапсиду спостерігаються характерні булавоподібні виступи у вигляді сонячної корони – пепломери, на яких розташовуються антигенні детермінанти. У місці прикріплення до вірусної оболонці пепломери утворюють вузький перешийок.
З геномом вірусу пов’язаний основний фосфопротеинов N, що формує нуклеокапсідний структуру. У мембрані виявляються мультімембранний протеїн М і глікопротеїн S, в оболонці – протеїн Є. У деяких коронавірусів відзначається наявність гемагглютінінестерази. Глікопротеїн S – сигнальний протектівний антиген при SARS, є індуктором віруснейтралізуючих антитіл. При попаданні коронавірусів в організм виробляються агглютинирующие, преципитирующие антитіла.
Культивування. Коронавіруси репродукуються в цитоплазмі клітин людини і тварин – їх природних господарів. Можливе використання культур клітин ембріона людини і первинних епітеліальних клітин. Оптимальна температура культивування 33-35? С. Внутрішньоклітинні включення не утворюються.
Резистентність. Віруси відносно стійкі, у зовнішньому середовищі зберігаються до 3 год, в сечі і фекаліях – до 2 діб, чутливі до нагріванню, дії жірорастворітелей, детергентів, формальдегіду, окислювачів.
Репродукція. Коронавіруси проникають у клітину шляхом ендоцитозу і репродукуються в цитоплазмі. В інфікованих клітинах віруси знаходяться в вакуолях поблизу мембран ендоплазматичної ланцюга, де здійснюється складання віріона. Вихід вірусу з інфікованих клітин відбувається шляхом екзоцитозу.
Епідеміологія. Коронавіруси викликають у людини захворювання дихальних шляхів, у тому числі бронхіоліт і пневмонію, а також діарейнимсиндром і, можливо, ураження нервової системи. Джерелом інфекції є хвора людина, основний шлях передачі аерогенний. Захворювання частіше спостерігаються в зимово-весняний період.
Клінічна картина. Інкубаційний період 3-4 дні. Первинна репродукція вірусу відбувається в клітинах слизової оболонки носоглотки, при цьому відзначаються нежить і чхання, як правило, без підвищення температури. Можуть спостерігатися симптоми гастроентериту. У випадку розвитку SARS підвищується температура, з’являються ознаки ураження нижніх дихальних шляхів.
Імунітет. Після перенесеного захворювання формується гу – моральний імунітет.
Лабораторна діагностика. Матеріалом для дослідження служить змив з носоглотки. В якості експрес-діагностики
Для виявлення антигену в клітинах слизової оболонки використовують РІФ. Виділення вірусу утруднено, тому основним ме – тодом діагностики є серологічний (ретроспективний). За допомогою непрямого РИФ – з 10-го дня від початку захворювання можна визначити наростання титру IgG у парних сироватках. В ІФА починаючи з 3-й тижні визначають IgM і IgG.
Лікування симптоматичне.
Специфічна профілактика не розроблена.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)