Корисність в економічній теорії

Поняття корисності та її види

Будь-яке споживання благ викликано тими чи іншими нашими потребами. Але потреби наші безмежні. А можливості їх задовольнити обмежені цілим рядом факторів. Тому споживач завжди стоїть перед проблемою економічного вибору. Він полягає у виборі набору споживаних благ, їх кількості. Головним же фактором вибору споживача є такий показник, як корисність.

Корисністю називається ступінь задоволення потреб людини при споживанні будь-якого блага (товарів або послуг) або при веденні якої-небудь дії.

Загальною корисністю називають сукупну корисність від споживання усієї кількості благ.

Цей показник зростає зі збільшенням споживання, але поступово згасає, зводячись до нуля. Це означає, що потреба вже повністю задоволена. Подальше споживання блага не приносить ніякої користі.

Вчення про корисність

Прискорення виробничих процесів призвело до перевиробництва. Попит був повністю задоволений. Виникла проблема зі збутом продукції. Тому економічні дослідження поставили в центр своїх інтересів проблему споживчого вибору.

Ця проблема знайшла своє відображення в новому напрямку економічної науки – маржиналізм (маржинальної теорії). Свою назву вона отримала через використання в своїх дослідженнях граничних економічних показників (по-англійськи “marginal” означає “крайній, граничний”). Перехід від аналізу вартості до вивчення цінності блага для споживача в економічній теорії часто називають “маржиналистской революцією”.

Маржиналістська революція проходила в два етапи. Перший етап приурочений до 70-80 років XIX століття. Він представлений працями таких видатних вчених-економістів, як К. Менгер, Ф. фон Візер, Е. фон Бєєм-Баверк. На ранньому етапі розвитку маржиналізму сформувалася думка. Що корисність речі з боку споживача визначає ціну товару і обсяг.

На рубежі XIX і ХХ століть почався другий етап розвитку “маржинальної революції”. Представниками даного етапу є такі вчені, як А. Маршал, Дж. Б. Кларк., У. Джейвонс і ін. Відповідно до їхніх поглядів цінність може трактуватися як суб’єктивна категорія, що складається з сум корисностей окремих властивостей товару, цінність трактується як суб’єктивна категорія, що складається з сум корисностей окремих властивостей товару.

Підходи в маржинальної теорії

Для вирішення проблеми співвідношення корисності різноманітних благ і їх наборів в маржиналістської теорії застосовується два підходи – кардиналістський (кількісний) і ординалістський.

Кардиналістський підхід до аналізу поведінки споживачів заснований на можливості вимірювання різних благ в гіпотетичних одиницях – ютилях. На зміну даного підходу сьогодні приходить ордіналістскій підхід. Він полягає в комбінації благ по їх перевагу.

Відповідно до цієї теорії, переваги вже сформувалися, споживач незалежний при задоволенні своєї потреби від На початку статті ми ознайомилися з термінами “корисність”, загальна (сумарна) корисність, існує ще гранична корисність.

Граничною корисністю називають приріст загальної корисності набору товарів при збільшенні обсягів споживання на одну одиницю.

Саме поняття корисності було введено англійським вченим І. Бентамом. Завдяки вивченню корисності пояснюється дія закону попиту. Сама по собі корисність – суб’єктивне поняття. Причиною цього є різноманітність смаків споживачів. Кожна людина сама визначає ступінь необхідності йому даних благ. Вчені встановили, що корисність падає з кожною додатково споживаної одиницею блага.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Корисність в економічній теорії