Корисні копалини Алжира
В Алжирі відкриті і розвідані родовища нафти, природного газу, кам’яного вугілля, руд урану, заліза, марганцю, міді, свинцю, цинку, ртуті, сурми, золота, олова, вольфраму, а також фосфоритів, бариту та ін. (Табл. 1) .
За запасами нафти Алжир займає 3-е місце в Африці. На території Алжиру відомі 183 родовища нафти і газу, приурочені до Алжіро-Лівійського нафтогазоносного басейну; здебільшого родовища знаходяться на північному сході Сахарской області. Найбільше родовище нафти – Хассі-Месауд локалізовано в пісковиках кембрії-ордовика. Значними запасами володіють родовища Зарзаітін, Хассі-Туіль, Хассі-ель-Агреб, Тін-Фуе, Гурд-ель-багелі та ін. За запасами газу Алжир займає 1-е місце в Африці. Найбільш велике газове родовище Хассі-Рмель залягає в пісковиках тріасу; значні запаси газу розвідані на родовищах Гурд-Hyc, незлим, Уед-Нумер та ін.
Запаси кам’яного вугілля незначні, його родовища (Кенадза, Абадла, Мезаріф) зосереджені у відкладеннях верхнього карбону в басейні Бешар. Вугілля жирні, спекающиеся, среднезольниє (8-20%), містять 20-35% летких домішок і 2-3,5% сірки.
За запасами руд урану Алжир займає 4-е місце в Африці. Гидротермально-жильні родовища руд урану Тімгауін, Тінеф і Абанкор розвідані в Ахаггаре (доведені запаси 12000 т, зміст U3О8 20%); на півдні щита відомі уранові прояви в пісковиках палеозою (Тахаггарт).
За запасами залізних руд Алжир знаходиться на 2-му місці в Африці. У Північному Алжирі розвідані метасоматические родовища залізних руд в рифогених вапняках апта (Джебель-Уензи, Бу-Хадра), загальні запаси яких понад 100 млн. Т, зміст Fe 40-56%. У синеклизе Тіндуф виявлені найбільші в Алжирі девонські осадові родовища оолітових залізних руд – Гара-Джебілет (загальні запаси 2 млрд. Т, зміст Fe 50-57%) і Мешер-Абделазіз (2 млрд. Т, 50-55%). Запаси марганцевих руд незначні, вони приурочені до вулканогенно-гідротермальному родовищу Уед-Геттар (загальні запаси 1,5 млн. Т, зміст Fe 40-50%) в районі Бешар.
За запасами руд свинцю і цинку Алжир займає 2-е місце в Африці. У Північному Алжирі розвинені стратіформниє, жильні (телетермальні) і лінзовідние жильні (гідротермальні) родовища поліметалічних руд. Стратіформниє родовища руд свинцю і цинку розташовані в карбонатних відкладеннях юри (Ель-Абед, Деглі), крейди (Керзет-Юсеф, Меслулла, Джебель-Ішмуль), жили в піщано-глинистих породах крейди (Геррума, Сакамоді) асоційовані з діапіри евапоритів тріасу. Вулканогенні і плутоногенний-гідротермальні мідно-поліметалічні родовища в породах крейди – неогену пов’язані з міоценовими вулканитами (Бу-Суфа, Уед-ель-Кебір) і гранитоидами (Бу-Дука, Ашайш, Айн-Барбар, Кеф-розум-Тебул). Рудопроявления мідистих пісковиків відомі у відкладеннях крейди і тріасу (Айн-Сефра, на заході Сахарського Атласу), кембрії (Бен-Таджик в Угарте) і венда (Ханк наюг Регібата).
Алжир займає 1-е місце в Африці за запасами ртуті (близько 4% загальносвітових запасів). Родовища ртутних руд виявлені в районі Аззаба серед теригенно-уламкових порід крейди – палеогену і в докембрійських сланцях (родовища гениш – загальні запаси в перерахуванні на метал 4500 т, вміст Hg 1,16%; Mpa-Сма відповідно 7700 т, 3,9%; Ісмаїл – відпрацьовано). За запасами руд сурми Алжир займає 2-е місце в Африці; вони зосереджені в Північному Алжирі на телетермальні родовищі Хаммам-Нбайлс. За запасами вольфрамових руд Алжир займає 1-е місце в Африці. У Ахаггаре розвідані кварц-касситерит-вольфрамітових грейзени-жильні тіла Нахда (лаун), Тін-Амзі, Ель-Kapycca, Башир, Тіфтазунін та ін., Асоційовані з гранітами Таурірт. У Північному Алжирі відомо скарново-шєєлітовиє родовище Белеліета.
Найбільш значні за масштабами гідротермальні жильні родовища золота – Тірірін, Тірек, Амесмесса, Тін-Фелькі та ін. – Розвідані в докембрійських кристалічних породах Ахаггара; розвідка та пошуки золота тривають.
У Північному Алжирі виявлено родовище Бу-Дуау.
За запасами фосфоритів Алжир знаходиться на 5-му місці в Африці. У Північному Алжирі родовища зернистих фосфоритів приурочені до глинисто-карбонатним відкладенням верхньої крейди – палеогену. Найбільш великі родовища – Джебельонк, Ель-Куіф, Мзайта (див. Аравійському-Африканська фосфоритоносная провінція).
За запасами бариту Алжир займає 2-е місце в Африці. У Північному Алжирі виявлені жильні родовища Мізаб (загальні запаси 2,15 млн. Т, зміст BaSO4 90%), Аффенсу, Бу-Мані, Варсеніс і Сіді-Камбер, в районі Бешар – жильні поля Бу-Каїса, Абадла та ін. З інших корисних копалин в Алжирі розвідано велике родовище целестина Бені-Мансур (Північному Алжирі), загальні запаси якого 6,1 млн. т; відомі родовища пиритов (запаси невеликі), кухонної солі та ін.
Історія освоєння мінеральних ресурсів. Найдавніші свідчення використання каменю для виготовлення знарядь знайдені в Терніфіна і відносяться до нижнього палеоліту (близько 700 тисяч років тому). З епохи неоліту починається видобуток глин для виготовлення керамічного посуду (5-4-е тисячоліття до н. е.), з 2-го тисячоліття до н. е. – Каменю для будівництва великих поховальних споруд – дольменів. Відомості про розвиненому гірничо-металургійному виробництві в середньовіччі наводяться в працях арабських вчених і мандрівників аль-Якуби (9 століття), аль-Бакрі (11 століття), аль-Казвін (13 століття) та ін. Основні гірничорудні центри були зосереджені на півночі – залізорудні шахти “Немур” і “Бені-Саф” у м Арзев (Західний Алжир), а також поблизу рр. Сетиф, Аннаба, Беджаія; меднорудние шахти в горах Джебель-КЕТАМ. У департаменті Костянтина (близько Маджалі, Східний Алжир) згадуються також розробки покладів срібних, свинцевих руд, будівельного каменю (не пізніше 16 століття). Поблизу м Арзев добувалася ртутна руда. У 10 столітті на пагорбі Джебель-ель-Мельх (“Гора солі”) розташовувалися соляні копальні.
Після колонізації Алжиру (1830) в країні почалися інтенсивні пошуки корисних копалин. Промислова експлуатація родовищ руд заліза (Айн-Мокра, Бені-Саф, Джебель-Уензи, Мокті-ель-Хадід) здійснюється з 50-60-х рр. 19 століття, тоді ж велася інтенсивна розробка родовищ свинцевих, цинкових і мідних руд (Музайя, Уед-Мерджі, Тізі-Нтага), фосфоритів (з 1893). У 1907 відкрито основне вугільне родовище Алжиру – Кенадза, максимальна видобуток на якому здійснювалась в роки 2-ї світової війни 1939-45.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)