Кордун Віктор Максимович
(1946)
Кордун Віктор
Народився 20 серпня 1946 р. в с. Васиковичі Коростенського р-ну Житомирської обл.
Дебютував 1967 р. на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київсьому університеті, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Ім’я поета знову з’явилося у пресі аж на початку 80-х рр.
Автор збірок: “Земля натхненна” (1984), “Пісеньки з маминого напрестка” (1985), “Славія” (1987), “Кущ вогню” (1990), “Сонцестояння” (1992). Видавалися книги в перекладі німецькою мовою – “Kryptogramme” (1996) та “Weisse Psalmen” (1999), а окремі збірки – багатьма мовами світу.
Лауреат премій ім. П. Тичини та ім. В. Сосюри, а також премії Міжнародної фундації Антоновичів (США).
Нині заступник голови НСПУ, голова комісії по роботі з творчою молоддю; редагує і видає журнал “Світовид”.
Related posts:
- Ліси мої смутні і великі – Кордун Віктор Ліси мої смутні і великі, Залишайтесь зі мною! – Я знаю, як вам невимовно страшно Перед навалою ночі : Я теж боюся не вийти із темряви, Але ж вам і втікати несила, Коли тишу поймає сутінь, – Так скорботно вона заступає. Як настане мій час, Я хотів би назавжди лишитися з вами, Серед просвітлених поглядом […]...
- МАКСИМОВИЧ, Десанка (1868 – 1932) МАКСИМОВИЧ, Десанка (DESANKA MAKSIMOVIC – 16.05.1898, с. Рабровіце – 11.02.1993, Белград) – сербська письменниця. Народний поет Югославії, дійсний член Сербської Академії наук та мистецтв, почесний громадянин Крагуєваца, лауреат численних літературних премій. Нагороджена орденом Республіки та Золотим вінком 1-го ступеня, їй присвячене свято поезії у Валеві та Бранковині. При цьому Максимович направду є […]...
- Короткий переказ – Доктор Серафікус – ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ – Віктор Платонович Петров – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПРОЗА Віктор Платонович Петров (Домонтович) Роман Доктор Комаха, як завжди, напрацювавшись у бібліотеці, зупиняється відпочити у сквері. До нього підбігає п’ятилітня Ірця. Дівчинка розглядає малюнки в його книжках, розпитує про них, А Комаха серйозно відповідає, уживаючи всі наукові терміни. Коли вони познайомилися з Ірцею, дівчинка вирішила, що раз він Комаха, значить, комаха, а раз великий, то […]...
- Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Віктор Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володимирівці на Кіровоградщині в селянській родині. Змалечку він мріяв про те, щоб стати дитячим письменником. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працює у молодіжних часописах, дитячих журналах. Автор збірки оповідань “Ойойкове гніздо”, повісті “Звук павутинки”, повісті-казки “Земля Світлячків”‘ та інших художніх творів. Віктор Близнець […]...
- ВІКТОР КАВА (1937-2004) ВІКТОР КАВА Серед чарівної чернігівської природи, де зелені горби переходять у глибокі балки, де тихо несуть свої води Удай та Лисогір, у селі Поділ народився Віктор Кава. Батьки його, Іван Васильович та Уляна Володимирівна, вчителювали, хоч самі були дітьми неписьменних хліборобів. У сім’ї пишалися своїм родом, бо прадіди по материній лінії були реєстровими козаками […]...
- ВІКТОР НЕБОРАК (1961) ВІКТОР НЕБОРАК Поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, есеїст. Живе і працює у Львові. Учасник літугрупування Бу-Ба-Бу, майстерні “Пси святого Юра”. Автор поетичних збірок “Бурштиновий час” (1987), “Літаюча голова” (1990), “Alter Ego” (1993), “Розмова зі слугою” (1994), “Епос про тридцять п’яту хату” (1999), незавершеного роману “Пан Базьо та решта”. Неборак був, як сам зазначає в автобіографії, […]...
- Крук Галина (народилась 30.11.1974) Крук Галина Народилася у Львові. За освітою – філолог-медієвіст, захистила дисертацію на тему “Українське низове бароко: поетика стилю і жанру” (2001). Авторка поетичних збірок “Мандри у пошуках дому” (Львів, 1997), “Сліди на піску” (Київ, 1997) та “Обличчя поза світлиною” (Київ, 2005), а також численних публікацій у літературній періодиці. Поетичні та прозові твори ввійшли […]...
- МАКСИМОВИЧ ІВАН МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет. Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в ній викладачем, очевидно, поетики чи риторики. 1680 р. став ієромонахом Києво-Печерської лаври. У 1685- 1690 рр. був проповідником і одночасно (до 1696 р.) намісником підпорядкованого […]...
- МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ (1725, с. Ручки Гадяцького полку – 30.09.1793, Чернігів) – церковний та освітній діяч, поет. Вихованець Київської академії. Прийнявши чернечий сан, з 1757 р. викладав у нійсинтаксиму й граматику, з 1759 р. – поетику “по Сампсону”, з 1762 – риторику й велику інструкцію. В грудні 1762 р. став префектом академії і викладачем філософії. Влітку […]...
- Іван Максимович Шаповал ІВАН ШАПОВАЛ Іван Максимович Шаповал народився 1905 року в с. Гаражівці, Близнюківського району, Харківської області, в селянській родині. З 1928 по 1933 рік учився на робітфаці й працював у Дніпропетровському історичному музеї. З 1934 по 1938 рік учився в металургійному інституті, а потім працював інженером на заводі ім. Карла Лібкнехта та ДПРЗ. Далі – доцент […]...
- ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ (9 травня 1961) ОЛЕКСАНДР ІРВАНЕЦЬ Поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народився у січні 1961 року у Львові. У 1988 р. закінчив Московський літературний інститут ім. Горького. Автор збірок поезій “Вогнище на дощі” (1987), “”Тінь великого класика” та інші вірші” (1991), “Вірші останнього десятиліття” (2001), роману “Рівне/Ровно (Стіна)” (2002). Його поезії та драматургія були перекладені англійською, німецькою, […]...
- Максимович Михайло Олександрович (1804-1873) МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович [3(15). IХ 1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкас, обл. – 10(22). XI 1873, х. Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівки Канівського р-ну Черкас, обл.] – український учений-енциклопедист, письменник, журналіст, перекладач, педагог, член-кореспондент Петерб. АН з 1871, почесний член Московського, Петербурзького, Київського і Новоросійського (Одеса) університетів. Закінчив 1819 […]...
- Віктор Платонович Петров (Домонтович) (1894-1969) Віктор Платонович Петров Якщо провести, як це зараз роблять, опитування перехожих на вулиці – чи знаєте ви українського письменника Віктора Петрова, переважна більшість відповість або не знаю, або Петров звався не Віктор, а Євген и створив разом з Ільфом образ Остапа Бендера. По довгих роках замовчування у нас знову почали друкувати твори Віктора Петрова, […]...
- ВІКТОР ГЮГО (1802-1885) Віктор Гюго – найавторитетніший з французьких романтиків XIX століття, вождь французького романтизму і його теоретик. Він народився 26 лютого 1802 року в Безансоні у досить дивній родині: батько, селянин за походженням, під час революційних подій став наполеонівським генералом, мати походила з давнього аристократичного роду. Батьки розлучилися, Коли Віктор був дитиною. Мати виховала сина у […]...
- ВІКТОР ГЮГО – Життя і творчість письменника (1802-1885) Французьку літературу XIX століття неможливо уявити без Віктора Гюго. Творчість Гюго, найвидатнішого французького романтика, вождя французького романтизму, його теоретика, вражаюче багатогранна й розмаїта: він великий поет, прозаїк, драматург, до того ж літературний критик і бойовий, темпераментний публіцист. Віктор Гюго народився 26 лютого 1802 року в Безансоні. Батько Гюго, котрий народився в сім’ї майстра столярного […]...
- МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО (15.09.1804, х. Тимківщина, тепер с. Богуславець Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.11.1873, хутір Михайлова Гора, тепер у складі с. Прохорівка Канівського р-ну Черкаської обл.) – поет, дослідник-біолог, натурфілософ, основоположник цілісної наукової системи українознавства і його складових частин – мовознавства, літературознавства, фольклористики, етнології, історіософії, соціології та журналістики; перший ректор Київського університету. Народився в сім’ї […]...
- Максим Максимович – образ “маленької людини” Мета: продовжити вивчення роману “Герой нашого часу”; охарактеризувати образ Максима Максимовича, пояснити доцільність його введення у твір; учити учнів вирізняти в художньому творі епізоди, важливі для характеристики героїв, учити робити узагальнення; розвивати критичне мислення, гуманізм і толерантне ставлення до оточуючих. Обладнання: гроно на тему “Максим Максимович”, сенкани. Тип уроку: Урок – дослідження. ХІД УРОКУ І. […]...
- ГЮГО, Віктор Марі (1802 – 1885) ГЮГО, Віктор Марі (Hugo, Victor Mari – 26.02.1802, Безансон – 22.05.1885, Париж) – французький письменник. Батько Гюго, народившись у сім’ї майстра столярного цеху, за Наполеона став генералом. Матір письменника, навпаки, ненавиділа Наполеона став генералом. Матір письменника, навпаки, ненавиділа Наполеона і була роялісткою (прихильницею визнаної королівської династії Бурбонів). У Мадриді, де батько був […]...
- Максим Максимович Максим Максимович – штабс-капітан, одне з головних дійових осіб роману, яке виконує функцію оповідача і самостійного персонажа, протиставленого Печоріна. Максим Максимович на відміну від інших героїв виведений в декількох повістях (“Бела”, “Максим Максимович”, “Фаталіст”). Він служить тут постійно і добре знає місцеві звичаї, звичаї, психологію горян. У Максима Максимович немає ні пристрасті до Кавказу, ні […]...
- Максим ГОРЬКИЙ (Алексей Максимович Пешков) (1868-1936) – ПРОБЛЕМЫ, ВОЛНУЮЩИЕ ЧЕЛОВЕКА МЫСЛЯЩЕГО В ЛИТЕРАТУРЕ XX СТОЛЕТИЯ Горький бьл нашей совестю, чесностю, Нашим мужеством и любовью. К. Паустовский “Надо, чтобы люди были счастливы. Причинить человеку боль, серьезную неприятность или даже настоящее горе – дело нехитрое, а вот дать ему счастье гораздо труднее”. Эти слова принадлежат великому русскому писателю Максиму Горькому (настоящее имя – Алексей Максимович Пешков). Он сумел пройти в жизни через […]...
- Забіла Віктор Миколайович (1808 – 1869) Віктор Забіла Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у […]...
- Характеристика Максима Максимович в романі “Герой нашого часу” У романі Лермонтова читач зустрічає багато цікавих героїв. Навіть другорядні персонажі важливі для твору, так як вони допомагають краще розкрити внутрішній світ головного героя, просувають сюжет. Одним з таких персонажів став Максим Максимович. Чоловік служив рядовим офіцером і роки армійської служби допомогли сформувати його характер і погляд на життя. І хоча він не отримав звання […]...
- Максим Максимович: аналіз глави роману “Герой нашого часу” Максим Максимович є одним з головних дійових осіб в романі Лермонтова “Герой нашого часу”. Найбільш повно його образ розкривається в розділах “Бела” і “Максим Максимович”. Глава “Максим Максимович” є продовженням глави “Бела”. Особливих композиційних вишукувань вона не містить, але її важливість полягає в тому, що тут ми зможемо побачити ставлення Печоріна до своїх друзів. Ця […]...
- Іван Феодосійович Корсак (Народився 16 липня 1908) Іван Корсак Іван Феодосійович Корсак (15 вересня 1946, Заболоття) – український письменник і журналіст. Почесний громадянин Луцька. Народився 15 вересня 1946 року у смт. Заболоття Ратнівського р-ну Волинської обл. Освіта агрономічна та журналістська. Редагував газету “Радянське Полісся” в м. Камінь-Каширському (1975-1990), “Народна трибуна” в м. Луцьку (1990-1995), шеф-редактор газети “Сім’я і […]...
- ПИРІЖОК З КАЛИНОЮ – Віктор Кава (1937) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Відомий український дитячий письменник народився 1 січня 1937 року в селі Поділ на Чернігівщині у сім’ї вчителів. Зростав Віктор серед чарівної української природи, в оточенні добрих і лагідних людей, для яких праця і пісня були нероздільними. З вдячністю згадує Віктор Кава свою бабусю, яка знала безліч пісень, приказок, загадок і щедро ділилася цим скарбом народної […]...
- Віктор Забіла (1808 – 1869) Поезія Віктора Забіли є тим явищем, яке на тлі поетичної творчості багатьох інших авторів найбільш промовисто засвідчує феномен стихійної активізації художнього мислення в Україні першої половини XIX ст. на його “серединному” рівні. Ідеться про активізацію, що включала в себе як увагу до такого ж рівня тривалої поетичної традиції (анонімних і напіванонімних поетів-елегіків, творців книжної й […]...
- ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ – ПРИГОДИ І РОМАНТИКА “Дитинство – щоденне відкриття світу Потрібно, щоб це відкриття стало перш за все пізнанням людини і Вітчизни” (В. Сухомлинський). Пригадай! У якому творі розповідається про лісових чоловічків стовусів і тривусів, що боролися з печерними приблудами на чолі з Магавою Першим? Які ще герої діють там? Якою постала Земля Світлячків після тривалої та наполегливої боротьби? Хто […]...
- ФРАНЦУЗЬКИЙ РОМАНТИЗМ. ВІКТОР ГЮГО ЛЕКЦІЯ 5 1. Розвиток романтичної літератури Франції XIX ст. 2. В. Гюго – видатний французький письменник – романтик. Особливості романтизму і новаторство В. Гюго. Поетична та драматургічна спадщина письменника. 3. Романна творчість В. Гюго: “Людина, яка сміється”, “93”, “Знедолені”. 1. Розвиток романтичної літератури Франції XIX ст. Романтизм у Франції початково-сприймався як іноземне явище, чому немало […]...
- СТАРУХА ИЗЕРГИЛЬ – Максим ГОРЬКИЙ (Алексей Максимович Пешков) (1868-1936) – ПРОБЛЕМЫ, ВОЛНУЮЩИЕ ЧЕЛОВЕКА МЫСЛЯЩЕГО В ЛИТЕРАТУРЕ XX СТОЛЕТИЯ (Отрывки) I Однажды вечером, кончив дневной сбор винограда, партия молдаван, с которой я работал, ушла на берег моря, а я и старуха Изергиль остались под густой тенью виноградных лоз и, лежа на земле, молчали, глядя, как тают в голубой мгле ночи силуэты тех людей, что пошли к морю. Они шли, пели и смеялись; мужчины – […]...
- ЗАБІЛА ВІКТОР ЗАБІЛА ВІКТОР (псевд. – Ол-др; 1808, х. Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – листопад 1869, Борзна Чернігівської обл.) – поет. Походив із старовинної козацької родини. Здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук (1822 – 1825). У 1825 – 1834 рр. перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, жив на своєму родовому хуторі […]...
- Віктор Орта Віктор Орта (1861-1947) народився в Генті, там відвідував Академію мистецтв, а потім продовжив навчання в брюссельській Академії витончених мистецтв. Тут він познайомився з ідеями Морріса та його однодумців, під їх впливом формував власний орнаментальний стиль, в основі якого лежав декоративний мотив, схожий на вусики виноградної лози. Цей мотив домінує в одній з найбільш уславлених споруд […]...
- Віктор Цой – біографія Ім’я: Віктор Цой (Viktor Tsoy) Дата народження: 21 червня 1962 року Дата смерті: 15 серпня 1990 року Вік: 28 років Місце народження: Санкт-Петербург Місце смерті: 35-й км шосе Слока-Талсі, Латвія Діяльність: музикант, композитор Сімейний стан: був одружений на Маріанні Цой 19 серпня 1990 роки в Ленінграді ховали знаменитого музиканта, кумира мільйонів – Віктора Цоя, трагічно […]...
- Віктор Васнецов Віктор Михайлович Васнецов – російський живописець, один з основоположників російського модерну народився 3 травня 1848 року в Вятської губернії (село Лопьял) – помер у Москві 23 липня 1926 року. Батько Віктора був священиком, тому утворення юний Васнецов отримував спочатку в духовній семінарії (до речі, там він серйозно захопився малюванням), а потім в школі малювання при […]...
- Поезії – Віктор Бойко * * * Я знову буду на вокзалі, Нікого не зустріну, Ні… Й бродячий пес, Бо я пожалівсь, На дружбу Лапу дасть мені. Примружить очі небайдуже Погладь, мовляв, По голові. І будем схожі Дуже-дуже І він, і я. І я, і він. 21.07.82 * * * Вогонь – Як людина, Росте непомітно. То вітер подув, […]...
- Максим Горький (Алексей Максимович Пешков) (1868-1936) – “ЧЕЛОВЕК – ВОТ ПРАВДА! ВСЕ – В ЧЕЛОВЕКЕ, ВСЕ ДЛЯ ЧЕЛОВЕКА!” – ПРОБЛЕМЫ ВОЛНУЮЩИЕ ЧЕЛОВЕКА МЫСЛЯЩЕГО В ЛИТЕРАТУРЕ ХХ СТОЛЕТИЯ Максим Горький (Алексей Максимович Пешков) (1868-1936) М. Горький и Ф. Шаляпин (1901) М. Горький и Л. Толстой (1900) Восторг перед книгой пронес через всю жизнь. С 1888 г. начались странствия Горького по России с целью лучше узнать страну и ближе познакомиться с жизнью народа. Карта его путешествий обширна и разнообразна: юноша прошел пешком донские степи, […]...
- “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА На західноукраїнських землях розвиток національної культури відбувався в специфічних історичних і суспільно-політичних умовах. Давалося взнаки довготривале польське, а згодом (від 1772 року) австрійське панування. Династія Габсбургів намагалася провадити на теренах імперії прогресивну на той час політику. Про це свідчить і скасування кріпосного права (1848), проведене значно раніше, ніж у Російській імперії, і визнання повноправності греко-католицької […]...
- КРИВЕНЬКА – Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Качина ферма1 в нашому селі стояла на горі, якраз над річкою Сухим Ташликом. Господарювала там старенька жінка Ганна Іванівна, або, як її називали в селі, баба Ганя. Років п’ятнадцять, якщо не більше, розводила вона качок. Ставили Ганну Іванівну і до іншої птиці, проте вона не хотіла, казала, що кури й гуси – то суща морока2, […]...
- Віктор Гюго “Собор Паризької Богоматері”: короткий зміст Роман “Збір Паризької Богоматері” – одне з найбільш знаменитих творів французького класика Віктора Гюго. Опубліковане в 1831 році, воно і донині не втрачає своєї актуальності. Його центральні персонажі – горбань Квазімодо, циганка Есмеральда, священик Клод Фролло, капітан Феб де Шатопер – стали справжніми міфами і продовжують тиражуватися сучасною культурою. Задум написати історичний роман про епоху […]...
- Соловей – Віктор Забіла Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- ВАСЮРЧИК – ВІКТОР ПОЛЯНЕЦЬКИЙ Васюрчику часто снився один і той же сон: начебто тато з мамою вечеряють, а його не кличуть, либонь, гадають, що їхній синок уже заснув, та він зовсім не спить, – повіки трішечки склепив, а вони, капосні, не одкриваються, бо натомилися за довгий літній день і відпочинку прагнуть. Їсти дуже хочеться. Хлібця… Хоча б півскибочки, манесенького […]...