КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. НЕКРАСОВ, В. ВІТМЕН, Ш. БОДЛЕР – В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. – 10 клас
До теми “Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини XIX ст. М. Некрасов, В. Вітмен, Ш. Бодлер”
1. Визначте етичні та естетичні засади соціально спрямованої громадянської лірики.
М. Некрасов і поети його школи звертались до актуальних суспільно-політичних проблем, у центрі уваги яких була людина з горем, тривогами, розчаруванням, соціальними проблемами. Це представники “громадянської лірики” (соціально спрямованої).
2. Розкрийте зміст терміну “чисте мистецтво”.
Прихильники “чистого мистецтва” проголошували самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики, суспільних вимог, виховних завдань – “мистецтво заради мистецтва”. Вони вважали, що мистецтво має служити тільки мистецтву, а поезія має допомогти забути тяжку дійсність і приносити тільки задоволення. Вони зосереджувались на особистих, інтимних переживаннях, філософських і психологічних проблемах, виявляли посильний інтерес до художньої форми. Представники: група “Парнас” (Франція), творчість А. Фета, А. Майкова, О. Толстого, Ф. Тютчева (Росія).
3. Назвіть характерні риси декадансу.
Декаданс відзначається настроями безнадійності, неприйняття життя. Спирається на філософські ідеї Ф. Шатобріана й А. Шопенгауера. В основі – твердження, що цивілізація вичерпала себе і вступила в епоху спаду та згасання. Поняття “декаданс” не слід пов’язувати з яким-небудь конкретним літературним напрямом.
4. Назвіть основні ознаки декадансу.
Культ краси як вищої цінності; відмова від моралі буржуазного суспільства; зовнішня правдоподібність; містицизм, віра в надприродні сили; “мистецтво для мистецтва”; індивідуалізм і естетство як бунт проти нелюдських принципів буржуазного суспільства; надання переваги формі над змістом або повне його заперечення; відмова від громадянського в мистецтві; індивідуалізм; поетизація слабкості, згасання, руйнації.
5. Яким чином романтична поезія середини XIX століття долала традиції романтизму і наближалася до символізму?
6. Які нові грані романтичного поетичного світу з ‘явилися в творчості “пізніх” романтиків – Ш. Бодлера, В. Вітмена, Ф. Тютчева?
Романтики почали критикувати слово за його нездатність виражати найважливіше (знаковим у цьому плані є розробка мотиву мовчання у поезії Ф. Тютчева), їх “дратували” традиційні засоби віршування, які вони “звинувачували” в штучності та протиставляли їм ідеал розкутого пророчого мовлення. Найяскравіше цятенденція виражена в поезіях Волга Вітмена. Поети-романтики почали шукати “обхідні” стежки просування до смислу, головною з яких була музика (її роль як найвищого мистецтва обстоювали А. Фет, Ш Бодлер). У їхній творчості утвердилася ідея природи як храму магічних символів (Тютчев Ф., Фет А., Бодлер Ш.).
7. Хто входив до групи “Парнас” та які принципи вони проголошували?
У французькій поезії 50-70 років XIX ст. парнасцями стали називати поетів, які своїм завданням вважали створення “чистої поезії”, приділяли основну увагу ідеальній поетичній формі. Творчість парнасців грунтувалася на таких принципах, як песимізм, нехтування проблемами сучасності (у поезії описували витвори мистецтва, екзотичних тварин, міфічних біблійних героїв, героїв літератури античної доби, епохи Відродження), бездоганність форми, використання сонета як основної форми вірша. Поезія парнасців була призначена не для широких мас, а для еліти, вузького кола знавців мистецтва. Як і романтики, парнасці намагалися відійти від проблем сучасності, перенести дію своїх творів у далеке минуле або екзотичні країни. Природа у парнасців байдужа до людських страждань. Представники: Теофіль Готьє, Шарль Леконт де Лілль, Шарль Бодлер.
8. Визначте місце НІ. Бодлера у розвитку французької та європейської поезії. Шарль Бодлер продовжує романтичні традиції, але. конфлікт мрії і дійсностінабуває внутрішнього характеру, з’являється нова поетична мова. Не випадково.
III. Бодлера називають і пізнім романтиком, і поетом епохи імпресіонізму, і предтечею символізму.
9. Дайте визначення поняття “сугестія”.
Сугестія – означає навіювання, є важливим художнім засобом символістської поезії. Французькі символісти започаткували створення таких образів і символів, які навіювали певні настрої, асоціації та аналогії читачам. Поети не виказували своєї думки безпосередньо, нічого не з’ясовували до кінця, не робили висновків і не повчали. Вони давали змогу читачам самим домислити і завершити написане.
10. Визначте місце Ф. Тютчева у розвитку російської поезії.
11. Дайте визначення терміна “верлібр” і назвіть поета, який увів його у вжиток. Вітмен увів верлібр – вільний вірш без чітко визначеного ритму і метра у поезії.
Сам термін “верлібр” вперше вжив французький письменник Г. Кон у 1884 році.
12. Назвіть особливості стилю Болта Вітмена.
Це використання верлібру, діалог з читачем, широке використання риторичних звернень, антитез, метафор, відсутність традиційного сюжету, “космізм”, “принцип каталогів”.