Контрольна робота за розділом Античність (твір) – АНТИЧНІСТЬ
Мета:
– Навчальна: провести контроль знань з теми “Античність”; учити аргументувати власну точку зору;
– Розвивальна: розвивати письмове зв’язне мовлення та творчі здібності учнів;
– Виховна: виховувати інтерес до аналізу літературних творів та шанобливе ставлення до митців слова.
Тип уроку: урок узагальнення та контроль знань, умінь та навичок.
Хід уроку
I. ОГОЛОШЕННЯ МЕТИ УРОКУ
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМАМИ ДЛЯ ТВОРІВ
Теми для творів
– Зображення людини і світу в античному мистецтві.
– Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів поеми Гомера “Іліада”).
– Міфологічна основа гомерівського епосу.
– Античний ідеал героя.
– “Дивних багато у світі див, найдивніше із них – людина” (за мотивами античної літератури).
– Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.
– Вічні образи античності в мистецтві.
– Як я відкрив (-ла) для себе культуру античності.
III. РОБОТА З НАПИСАННЯ ТВОРІВ
IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити відомості про особливості доби Середньовіччя (матеріал з історії, 7 клас).
ДОДАТОК
Рекламний колаж епізода “Двобій і загибель Гектора” з поеми Гомера “Іліада”
Образ Ахілла
Центральним персонажем “Іліади” є Ахілл, юний фессальський герой, син Пелея і морської богині Фетіди, ватажок мірмідонян у поході. Ахілл уособлює ту воєнну доблесть, яка у розумінні давніх греків була проявом найвищих людських якостей. Головна тема “Іліади” – тема гніву – пов’язана саме з цим героєм.
Гнів – свідчення високої душі, на думку давніх греків. В уявленні давніх герой – передовсім воїн, тобто той, хто не тямить себе у вирі битви. Охоплений гнівом, він може бути нерозсудливим та несправедливим. Тож автор відмовляє своєму герою у почутті міри. Він занадто любить і занадто ненавидить, занадто гнівається і занадто ображається. Більше того, Ахілл ще гостріше відчуває горе і образу ще й тому, що Патрокл бився в його обладунках, що дісталися Гектору. А значить, поразка його друга поширюється і на Ахілла.
Найвищим проявом гніву Ахілла є знущання над тілом вбитого Гектора, адже він не може не знати, що непоховання вважалося найбільшою наругою над померлим і було для давніх греків страшнішим, ніж смерть.
Розчулений словами Пріама й відчуваючи муки долі (бо й сам має загинути молодим), Ахілл демонструє почуття гуманності – він оголошує перемир’я на час поховання Гектора. Для автора цей епізод є визначальним: сила людської любові повинна перемогти жорстокість і ненависть.
Культурологічний контекст
– Ахіллесова п’ята – уразливе місце.
– Щит Ахілла – у перен. знач, неперевершений мистецький твір.
– Ахілл і черепаха – одна з апорій (парадоксів) Зенона, у якій філософ хотів довести що реального руху не існує.
Образ Гектора
Гектор – представник табору троянців. І симпатії Гомера – на боці троянського героя. Гектор людяніший за Пеліда (друге ім’я Ахілла). Як старший син і безпосередній наступник Пріама, Гектор очолює троянців у війні з греками. За своїми воїнськими якостями він не поступається найславетнішим ахейським героям. Але перш за все Гектор – справжній патріот, безмежно відданий рідному місту і своєму народові. Думки героя постійно пов’язані із захистом Трої від ворога. Гектор також турботливий чоловік і люблячий батько. Глибоким ліризмом сповнена сцена прощання троянського героя з дружиною Андромахою і маленьким сином. Андромаха благає Гектора залишитися вдома і не повертатися на поле бою, адже після смерті батьків і близьких він залишається її єдиною надією на землі. На це Гектор відповідає, що йому серце забороняє залишитись вдома і йому соромно буде уникнути битви. Водночас ця сцена овіяна ореолом трагізму, тому що і Гектор, і Андромаха знають, яка страшна доля чекає на них у майбутньому.
Типи епічного героїзму
В Ахіллі відбився більш давній варіант героїчного ідеалу, жорстокий і суворий. Гектор же постає перед нами благородним воїном. Той факт, що поема завершується похованням Гектора, перетворює Гектора на героя трагічного, глибоко страдницького.
А. П. Лосенко. Прощання Гектора з Андромахою. 1773 р.