Контроль за загальною сумою бюджетних витрат держави

Може скластися враження, що уряд може оцінити розмір своїх витрат, після чого встановити ставки оподаткування, які дозволять зібрати кошти, необхідні для їх покриття. Однак ситуація далеко не така проста, як здається. Оскільки кількість товарів і послуг в економіці в цілому обмежена, уряд змушений співвідносити свої апетити і можливості, щоразу уточнюючи: скільки можна виділити Раді з мистецтв, скільки – на підтримку місцевої влади, чи вистачить коштів на розвиток вищої освіти, чи можна скорочувати внески підприємств на соціальне забезпечення? Як бачимо, держава (не в меншій мірі, ніж приватні особи) стикається з економічними проблемами, вирішувати які доводиться вже відомим нам способом – порівнюючи граничні переваги і витрати.

Загальні витрати органів влади охоплюють витрати як центрального уряду, так і місцевих владних структур. Однак для спрощення пояснення сутності контролю ми обмежимося тут лише контролем над витратами центрального уряду.

В ході одного економічного циклу надходження і витрати повинні бути збалансовані. У тих випадках, коли витрати перевищують надходження, утворюється дефіцит, який при перевищенні більш ніж на 3% ВНП ускладнює підтримання сталого зростання, так як виникає великий тиск на процентну ставку. Більш того, крім загальнонаціонального боргу це призводить і до збільшення поточних процентних виплат уряду.

Проблема полягає в тому, що кожне міністерство уряду, витрати кошти, регулярно намагається отримати додаткові кошти. У минулому загальний рівень суспільних витрат зазвичай виглядав як серія компромісних рішень між секретарем Міністерства фінансів і главами окремих міністерств. Однак колишній підхід на основі “мінімально можливого” рівня коштів, що виділяються, як правило, мав перекіс в сторону запитів міністерств, а не виходив з можливого.

Без додаткових податків підвищення державних витрат не зможе в довгостроковій перспективі перевищувати якогось показника, що забезпечується темпом зростання економіки і відповідними їм додатковими надходженнями за рахунок більш високих доходів, прибутку і споживчих витрат. Визнаючи наявність економічної проблеми рідкості, уряд в даний час прийняло на озброєння підхід “зверху вниз”, встановлюючи загальну цифру для всіх витрат і погоджуючи запити всіх міністерств, щоб вони в сумі її не перевищували. На практиці багато коригування носять граничний характер і в кінцевому рахунку пояснюються політичними мотивами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Контроль за загальною сумою бюджетних витрат держави