Контроль в навчанні
Будь-які управлінські процеси так чи інакше мають на увазі встановлення контролю над певною системою з метою з’ясувати, наскільки її діяльність продуктивна і результативна.
У сфері педагогіки це особливо важливо, оскільки контроль є запорукою успішності освітнього процесу. Це очевидно, тому що будь-який учасник освітнього взаємодії не здатний керувати своєю діяльністю без регулярного отримання інформації про її підсумкових і проміжних результатах.
Контроль в навчанні – це процес, суть якого полягає в забезпеченні так званої зворотного зв’язку між учнем і вчителем. Він має на меті отримати певну інформацію, яка потім аналізується педагогом для оперативного внесення до них коректив в хід навчання.
Змінено може бути, як зміст матеріалу, так і форми, методи навчання. При необхідності вся система навчальної роботи може бути принципово перебудована.
Процеси контролю в навчальному та виховному процесі вже повноцінно відпрацьовані з теоретичної та методичної точки зору. Будучи умовно самостійним кроком, контроль виконує розвиваючу, виховну та навчальну роль.
Перевірка знань має важливе розвиваюче значення, яке реалізується не тільки в отриманні учнями нових знань при самостійній і груповій роботі, але і в активній участі в опитуваннях. Формулювання питань і відповідей сприяє повторення матеріалу; слухаючи відповіді однокласників, учень повторює вивчене і готується до того, що він сам може бути запитаний у будь-який момент. У разі неправильного і неповного відповіді він також отримує додаткове пояснення вчителя.
Цілі контролю в освіті
Виховна роль контролю реалізується в тому, що учні привчаються працювати систематично, тренуючи при цьому силу волі і дисципліну. Наявність постійних контролюючих заходів сприятливо позначається на загальному рівні відповідальності за виконувану роботу як учня, так і вчителя, привчає працювати акуратно, а також позитивно впливає на формування моральних якостей. Завдяки їм кожен учень може самостійно оцінити власні знання і можливості, що допомагає йому побудувати адекватну самооцінку.
З когнітивної точки зору контроль допомагає запам’ятовувати і засвоювати навчальний матеріал, сприяє виробленню умінь виконувати всілякі дії з ним (аналіз, синтез, реферування та ін.) Крім розвитку умінь і навичок, обліку знань, контроль також допомагає виявити такі чинники:
- Рівень суспільного і психологічного розвитку учнів; Ступінь сформованості у них мотивів діяльності і навчання; Ступінь розвиненості почуття відповідальності, моральності, засвоєння поведінкових норм.
Організація контролю навчального процесу дуже важлива для педагога, оскільки дозволяє йому отримати більше відомостей про учнів, завдяки яким можна скорегувати навчальний процес і краще їм управляти. Батьки цінують контроль, оскільки можуть отримати повноцінні відомості про успіхи своїх дітей.
Таким чином, контроль освітнього процесу є його найважливішою частиною.
Основою контролю є виявлення того, в якій саме мірі досягнуті цілі навчання. Організовуючи контрольні заходи, педагог повинен бути впевнений в необхідності засвоєння того чи іншого навчального матеріалу. У зв’язку з цим формується коло завдань на застосування отриманих знань в конкретних ситуаціях або їх просте відтворення.
Однак важливість контролю освітнього процесу значно знижується в тому випадку, якщо він не є частиною загальної діагностики, тобто причини виявлених прогалин і помилок не розглядаються комплексно. Саме за допомогою діагностики можна виявити невідповідність матеріалу віком або психологічним особливостям учнів, розкрити проблеми з нестачею часу на його вивчення, вказати на наявність в класі поведінкових або санітарно-гігієнічних проблем.
Основні принципи контролю
Організовувати контроль необхідно відповідно до принципів цілеспрямованості, цілісності, регулярності, об’єктивності та індивідуального підходу.
Перший принцип конкретно визначає мету будь-якого рівня. Постановка таких цілей сприяє вірному планування, опису та подальшого обгрунтування застосовуваних методів, форм і засобів контролю. Цілі повинні відповідати на такі питання:
- Що саме буде перевірятися; Кого потрібно опитувати; Які висновки можуть бути зроблені на основі отриманих результатів; Який результат передбачався спочатку.
Конкретизуючи ці цілі, необхідно виходити з комплексних цілей розвитку, навчання і виховання учнів, які стоять на конкретному етапі роботи з ними.
Контроль повинен бути об’єктивним, то є ймовірність суб’єктивних і помилкових висновків повинна бути зведена до мінімуму. Невірні результати спотворюють картину успішності і знижують виховне значення контролюючих заходів. Ступінь об’єктивності залежить від багатьох факторів: точності виділення окремих і загальних освітніх цілей, ступеня забезпеченості засобами обробки даних, обгрунтування способів обробки, аналізу та оцінки отриманого результату, загального ступеня організованості проведення контролюючих заходів. Від того, як вирішуються ці питання, залежить, наскільки об’єктивним і якісним буде контроль.
Цілісність контролю полягає в тому, щоб охопити досить великий обсяг знань. Цей принцип реалізується через засвоєння основних ідей навчального курсу, пройденого матеріалу по конкретним змістовним напрямками, знань окремих важливих фактів, закономірностей, понять, теорем, прийомів і методів роботи. Чим рясніше матеріал, тим складніше методика складання перевірочних завдань. До виділенню і відбору об’єктів перевірки пред’являються високі вимоги.
Регулярність передбачає систематичність контролюючих процедур, які повинні бути інтегровані в навчальний процес.
Принцип індивідуального підходу вимагає, щоб знання, вміння і навички кожного школяра оцінювалися відповідно до його особливостями і здібностями. Крім того, дуже важливо, щоб форми контролю були різноманітними.
Всі ці принципи повинні розглядатися в якості конкретних вимог, що пред’являються до організації контролю в навчанні. Їх дотримання важливо для успішного перебігу освітньо-виховних процесів і підвищення загальної якості освіти.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)