Конфлікт мотивацій
Коли є тенденція до кількох несумісним видам дій, проявляється конфлікт мотивацій. Це звичайний стан тварин у природному середовищі, яке ми не завжди спостерігаємо, оскільки в реальному поведінці проявляється тільки одна домінуюча тенденція. У зграї птахів добре спостерігаються дві тенденції: тенденція стайності і тенденція “своїй” території. Залежно від концентрації особин превалює то перша, то друга тенденція.
Найбільш виразно конфліктну поведінку проявляється в ситуації, пов’язаної з прагненням рухатися в різних напрямках. В одну сторону зазвичай “тягне” страх, в іншу – голод, цікавість, агресивність (рис. 6.3). Навіть під час мирної годівлі тварини не забувають ні про можливу небезпеку, ні про суперників.
Складну динаміку тенденцій ми можемо спостерігати при статевій поведінці. Так, поведінка самця зяблика при залицянні за самкою починається з загроз і поступово переходить до залицяння. Після цього самка, крок за кроком, “перехоплює ініціативу”, починаючи домінувати. Через кілька тижнів, на пізніх стадіях залицяння, самець вже боїться самки, боязко наближається до неї. Більшість спроб справно самцеві не вдаються через острах самки. Таким чином, за короткий період самка викликає у самця реакції агресії, статевого потягу, страху (Хайнд Р., 1975).
А якщо протилежні тенденції майже однакові? У цьому випадку в конфліктних ситуаціях у тварин можна спостерігати поведінку, яке ніяк не пов’язане ні з однією з конфліктуючих тенденцій. Наприклад, чищення пір’я в розпал бійки чи статевого залицяння. У першому випадку в різні боки “тягнуть” страх і агресивність, у другому – страх і сексуальність.
Така поведінка отримало назву зміщеною активності. Вперше цей термін був запропонований Н. Тінбергеном ще в 1947 р Він висловив припущення, що зміщена активність проявляється в тому випадку, коли є надлишкова мотивація, а нормальні шляхи її задоволення якимось чином заблоковано (Tinbergen N., 1951). Подальші дослідження показали, що це явище значно складніше. Зміщена активність зазвичай виявляється в ситуаціях конфлікту мотивацій. Більшість її проявів являють собою найбільш часто виконувані організмом поведінкові акти (Bindra D., 1959). Так, розглянута вище чистка пір’я проявляється і під час сутички, і при статевій поведінці, і при загрозі.
Одним з пояснень механізму зміщеною активності запропонована версія растормаживания. У ній зміщена активність розглядається як прояв раніше загальмованою діяльності. При однаковій силі конфліктних тенденцій вони взаємно пригнічують один одного, в результаті чого їх гальмівний вплив на інші типи активності (наприклад, чистку пір’я) знімається. Таким чином, конфлікт або яка-небудь інша причина тимчасово блокує пріоритетну діяльність, що дозволяє проявлятися раніше блокованої діяльності у вигляді зміщеної активності (Мак-Фарленд Д., 1988). На користь цієї версії говорить спостережувана в природі взаємозалежність альтернативних видів активності. Так, у чайок при насиживании яєць різко зменшується потреба в чищенні оперення. Турбота про своє оперенні в цьому випадку часто пов’язана з “безвідповідальністю” по відношенню до батьківських обов’язків (Хайнд Р., 1975).
У розумінні зміщеною активності ще багато неясного. “Розгальмованої” активність, можливо, є частиною звичайного поведінкового репертуару. Не зовсім ясно, наскільки тісно пов’язана зміщена активність з ситуаціями конфлікту, яка її “предохраняющая” роль. Поняття “гальмування” також занадто розпливчасто. Р. Хайнд наводить цікавий приклад. Якщо хтось не прийшов на побачення в обумовлений час, то, можливо, він забув, а можливо, не захотів приходити. І те й інше – гальмування, але як різні їхні причини (Хайнд Р., 1975).
Одночасна дія факторів, що визначають різні типи поведінки, зазвичай призводить до придушення всіх типів активності, крім однієї, але особливо гострий конфлікт може придушити всі можливі реакції. Звідси і походить вираз “паралізуючий страх”.
Крім зміщеною активності, для конфлікту мотивацій тварин характерні й інші варіації.
Переадресував активність. У цьому випадку тварини виконують рухи, відповідні одній з конфліктних ситуацій, але спрямовані не так на той об’єкт, який її спочатку викликав, а на який-небудь інший. Це може бути або більш слабка особина, або неживий предмет. Коли людина зі злості б’є кулаком по столу, то він теж проявляє переадресовану активність.
Кордон між переадресований і зміщеною активністю розмита: “агресивне” Клевань диких курей складно віднести до якого-небудь типу.
Статева інверсія. Виконання поведінкового репертуару протилежної статі. Причини цього явища досить різноманітні. У птахів воно часто проявляється, коли залицяння самця не дають результату, а у ссавців – при демонстрації домінування. Особливої гостроти набула проблема статевої інверсії у людини, розглянута в особливому розділі сексопатології.
Регресія. Повернення дорослої тварини до ювенільний формам поведінки. Причини цього явища також дуже різноманітні.
Реакція завмирання. Втрата чутливості, яка спостерігається в складних ситуаціях у самих різних тварин.
Афект. Повернення до інстинктивної формі поводження при знаходженні в стані крайньої небезпеки. Регуляторні механізми поведінки в такий момент як би “відключаються” через ліміт часу. У ситуації, коли кожна втрачена секунда може призвести до непоправних наслідків, невідкладні, нехай і примітивні, дії можуть виявитися самими ефективними. Таким чином, афект залишає шанс на порятунок.
Афект являє собою еволюційний механізм “аварійного” поведінки в критичних ситуаціях. Тому людина, здійснюючи в стані афекту безрозсудні вчинки, демонструє нам стереотипи свого далекого філогенетичного минулого (Tooby J., Cosmides L., 1990). Цікаво, що навіть Кримінальний кодекс “робить знижку” на стан афекту. Чи не це визнання сили впливу інстинкту на поведінку людини?
Пошуки відповіді на це питання зумовили палкі дискусії. Проблема “жорсткості” інстинкту виявилася однією з найбільш складних в етології.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)