Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля
Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням.
Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи.
Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії філософії зробив німецький філософ Георг Гегель, який всебічно обгрунтував принципи, які висунув Аристотель. Доповнюючи положення Аристотеля про філософію і її історії, Георг Гегель стверджує в пізнанні необхідність зв’язку філософії з часом, з духом епохи і ідеєю прогресу. Розвивається розум сам по собі стає в історії філософії метою, не чужа і принесеної ззовні, а самим предметом, що лежить тут в основі і з яким порівнюються окремі індивідуальні освіти.
В історико-філософської концепції Георга Гегеля односторонньо аналізується вся історіографія. Філософу вдалося не тільки зберегти єдність філософії та історії, а й досягти того, щоб вона виступала як оригінальне злиття, в основі якого лежить загальний закон логіки, який визначає розвиток філософії. Історія філософії, на думку Георга Гегеля, в процесі розвитку проходить ті ж фази, що і філософія, що осягає буття, суть якого становить логіка абсолютності. Філософські вчення минулого являють собою не що інше, як вираз категорій логіки, які виникають історично. Отже, згідно з висловленою ідеї, Георг Гегель стверджував, що послідовність систем філософії в історії така ж, як і послідовність у виведенні логічних визначень ідеї. Таким чином, субстанціональної основою історії філософії виступає логічна ідея в різноманітті визначень. Логічна ідея покликана вселити дух життя в історію філософії, наповнити її глибоким змістом. Історія тепер є повторення однієї і тієї ж сенсу, який відповідає апріорної (предопитной) ідеї, а процес поглиблення ідей.
Історія філософії, як стверджував Георг Гегель, таїть глибокий внутрішній зв’язок, яка полягає в провіденціалізмі, в наявності мети, яка визначає рух філософської думки. Для адекватного розуміння історико-філософського процесу використовують два логічних поняття – розвиток і конкретність. Розвиток філософії розуміється як перехід від стану в собі до стану для себе. Іншими словами – до усвідомлення ідеї, яку філософ відображає в сучасну для нього історичну епоху і яка наперед визначена метою, що стоїть перед ним. Рух від однієї ідеї до іншої набуває форму руху від абстрактного до конкретного. У процесі такого руху вищий ступінь синтезує пройдені нижче ступеня. Вся історія філософії, міркує Гегель, являє собою створену цілісну історико-філософську концепцію, що дає нове розуміння історії філософії, вказуючи на субстанциональную основу і закономірний характер її розвитку. Вивчення історії філософії – не порожнє колекціонування фактів і анекдотів, які не розгляд сукупності поглядів, а осягнення суті філософії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)