Концентрація капіталу
Концентрація капіталу – це поступовий процес, який передбачає збільшення обсягів капітальних ресурсів через відтворення капіталу і капіталізацію деяких відсотків від прибутку.
Процес концентрації капіталу випливає з функціонування технологічних законів щодо способів виробництва. Дією цих законів пояснюється збільшення виробничих обсягів, ефективності праці та т. д. Природно, мова йде про закони ринкової конкуренції, які змушують виробників все частіше шукати методи удосконалення вироблених ними товарів і послуг і їх оптимізацію під споживчі запити.
Каталізатором для розвитку і прискорення процесу концентрації капіталу є факти наукових і технічних відкриттів, які сприяють удосконаленню виробничих процесів.
Форми концентрації капіталу
На сучасному етапі розвитку суспільства – це:
- Капітал великих монополій; Банківський капітал (концентрація банківського капіталу); Державний капітал; Інтернаціональний; Державно – корпоративний (концентрація залученого капіталу).
Виходячи з цих форм, можна зробити висновок, що накопичення капіталу відбувається саме через розширення обсягів зазначених сфер. Крім того, кожна окрема сфера існування і розвитку капіталу має розгалужену систему. Цю систему складають різні складові всього загального капіталу.
Загальний капітальний ресурс включає в себе капітал, одержуваний від реалізації промислових оборотів, основний капітал, капітал, який відводиться для здійснення певних торгових операцій (торговельний капітал).
Так само існує оборотний, тобто той, який знаходиться в обороті виробничого процесу і задіяний в механізмі виготовлення, транспортування на ринок і продажу певного виду продукції.
Ще розрізняють такий вид капіталу, як позичковий. Він залучений зі сторонніх джерел і виконує інвестиційну або страхувальну функцію в виробничому процесі.
З поділом системи формування капіталу на чіткі складові легшає аналізувати процес нарощування обсягів капіталу, так як кожна складова в силу своїх конкретних специфічних особливостей дозволяє робити чіткий структурований аналіз. Але зауважимо, що такий поділ капітальних ресурсів оформилося лише з недавнього часу. В кінці минулого століття всі ці види капіталів, як правило, об’єднувалися в одну велику систему, де їх потоки змішувалися і перепліталися між собою. Виходячи з цього, виникали часті проблеми з оформленням податковою документацією. У той період (90-і роки) весь ринковий капітал був зосереджений в акціонерних компаніях, які виросли і розвинулися з радянських кооперативів.
Капітал накопичувальні ресурси: трохи історії
Ресурсами, у тому числі відбувається поступове накопичення капіталу, є грошові кошти, отримані з банку (кредитні кошти), а так же внутрішні доходи. Якщо мова йде про кредити, то для накопичення капіталів зазвичай оформляються довгострокові кредити, що дозволяють тривалий час користуватися банківськими фінансовими ресурсами з метою розвитку власного виробництва до тих розмірів, які дозволили б погасити кредит, маючи при цьому солідний пасивний дохід.
Первинним вихідним сегментом господарювання є створені бізнес-одиниці в формі фірм, підприємств і компаній. Корпорація є більш складним об’єднанням.
З розвитком системи капіталізму первинною формою був власний капітал. Саме з власних ресурсів, наявних в господарстві, перші капіталісти створювали схеми нарощування капіталу шляхом постійного примноження і розвитку первинних грошових ресурсів. Грамотне планування використання наявного індивідуального капіталу дозволило деяким підприємцям розвинути багатофункціональні і прибуткові комерційні фірми, які незабаром почали приносити пасивний дохід.
Формування великих за обсягом потоків капіталів стартувало на рівні одиниць дрібного і середнього бізнесу. Наприклад, у Франції в п’ятдесятих роках позаминулого століття величезний відсоток від усіх виробничих сил представляли дрібні підприємства. Кожна окрема галузь промислового процесу диктувала особливі умови, з яких визначалося кількість працівників, зайнятих на тому чи іншому підприємстві малих масштабів. Часто штат співробітником на маленьких розвиваються підприємствах ледве доходив до п’яти осіб
На рубежі двадцятого століття спостерігається процес посиленої концентрації капіталу в руках певної групи підприємців. Цей період характерний стрімким зростанням підприємництва та розширенням сфери виробництва. Всього за кілька років, поки проходив процес концентрації капіталу, з дрібних і середніх одиниць бізнесу зросли фінансові імперії.
Поступово, поки ці імперії займали монополістичне місце в ринковій ієрархії, сформувався новий вид капіталу – монополістичний.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)