Кольорова металургія світу
Кольорова металургія-за розмірами виробництва поступається чорної приблизно в 20 разів. Вона також відноситься до числа старих галузей промисловості, і з початком науково-технічної революції зазнала велике оновлення, насамперед у структурі виробництва. Так, якщо до другої світової війни переважала виплавка важких кольорових металів-міді, свинцю, цинку, олова, то в 60-70-ті роки на перше місце висунувся алюміній, а також стало розширюватися виробництво”металів XX століття”-кобальту, титану, літію, берилію та ін Зараз кольорова металургія забезпечує потреби приблизно в 70 різних металах.
Розміщення підприємств галузі складається з того, що металургія важких, кольорових, легуючих і благородних металів, в руді яких зазвичай низький вміст корисного компонента, зазвичай тяжіє до країн і районах їх видобутку. Цим, зокрема, пояснюється те, що в ряді країн Азії, Африки, Латинської Америки галузь виникла ще в колоніальний період. Правда в цих країнах склалися, в основному, нижні стадії виробничого процесу, а верхні-в США, Західній Європі, Японії.
У середині XX століття все більша орієнтація країн Заходу на сировину з країн, що розвиваються призвела до переміщення підприємств до морських узбереж. Після криз 70-х років виплавка кольорових металів у країнах Заходу стала скорочуватися, і велику роль почало відігравати вторинна сировина. Посилилася споживча орієнтація галузі. Нові виробничі потужності у сфері цих екологічно”брудних виробництв”в основному виникають у країнах, що розвиваються. Між виробництвом і споживанням кінцевої продукції зберігається територіальний розрив, тому що основна частина важких кольорових металів, вироблених у країнах Азії, Африки, Латинської Америки споживається в країнах Заходу.
Для підтвердження сказаного можна відзначити, наприклад, співвідношення розвинених і країн, що розвиваються в запасах мідної руди становить 30:70, у виробництві мідних концентратів 40:60, а в споживанні рафінованої міді: 85:15. За розмірами видобутку міді виділяються США. Канада, Чилі, Замбія, Перу, Австралія. Головні країни експортери-рафінованої міді-Чилі, Замбія, Заїр, Перу, Філіппіни.
Перша 10 країн з виплавки міді рафінованої-США, Чилі, Японія, Канада, Замбія, Німеччина, Бельгія, Австралія, Перу, Респубпіка Корея.
На відміну від важких, руди легких кольорових металів, насамперед алюмінію, за змістом корисного компонента нагадують залізну руду і цілком транспортабельні, тому цілком рентабельно перевозити їх на далекі відстані. На експорт йде 1/3 бокситів, що добуваються в світі, а середня відстань їх морських перевезень перевищує 7 тис. км. Це пояснюється тим, що близько 85 % світових запасів бокситів пов’язані своїм походженням з поширеною в тропіках і субтропіках корою вивітрювання. Ось чому запаси бокситів дуже невеликі або взагалі відсутні в більшості країн Західної Європи, Японії, Канаді, а так само в США. Усім їм доводиться орієнтуватися насамперед на імпортну сировину.
По видобутку бокситів виділяються Австралія, Гвінея, Ямайка, Бразилія. Китай, Індія, Суринам, причому перша”трійка”дає 70 % усього видобутку.
За виплавки алюмінію лідирують США, Японія, Росія, Німеччина, Канада, Норвегія, Франція, Італія, Великобританія, Австралія.
Як чорна, так і кольорова металургія сильно забруднюють навколишнє середовище, тому в останні десятиліття намітилася тенденція до перенесення підприємств у країни, що розвиваються, у зв’язку з посиленням природоохоронної політики в економічно розвинених країнах Заходу.
Області застосування кольорових металів швидко розширюються, особливо в новітніх галузях машинобудування: на початку XX в. отримували всього лише 15 видів кольорових металів, а нині-більше 70.
Алюміній. Цей метал став головним кольоровим металом в XX ст. На нього припадає майже половина всієї продукції кольорової металургії. Алюмінієва промисловість відрізняється найбільш глибоким поділом праці: видобутком бокситів виділяються Австрія і Південна Америка (2/3 у світі); вони ж ведучі продуценти глинозему (1/2 у світі), що йде на виплавку металу. У географії самої алюмінієвої промисловості, що виникла в XX ст. в Західній Європі, а в роки Другої світової війни виросла в Північній Америці, відбулися великі зміни: провідний регіон-Північна Америка (понад 1 / 4 продукції у світі), а другий-Східна Європа (1/ 5).
Мідь. Другий за значенням кольоровий метал виключно важливий для електротехніки. Зміст міді в рудах дуже низька, тому в місцях її видобутку виплавляють чорнову мідь, а її вже за межами отримання рафінують (облагороджують), попутно витягуючи інші метали (золото, срібло). Тому виробничий цикл розірваний у просторі. Однак концентрація отримання рафінованої міді дуже велика: Північна і Південна Америка дають її близько 45 % у світі, а Західна Європа і Азія-менше 40%. У Східній Європі, особливо в Росії, в 90-ті роки виплавка скоротилася майже в 3 рази.
Цинкове і свинцеве виробництва об’єднує спільність сировинної бази-руди. Азія, використовуючи власні ресурси руд, дає до 1/3 цинку в світі (лідер-КНР). Західна Європа, виділяючись з отримання цинку з привізних концентратів,-другий після Азії регіон (близько V3 продукту в світі). Північна Америка залишається провідною у виплавці свинцю (більше V3 у світі). У Східній Європі, особливо в країнах СНД, стався сильний спад в отриманні цих металів.
Ще більш чітко виражена спеціалізація у виробництві олова-Азія-3/4 у світі (лідер КНР), золота-Африка-1/4 (лідер ПАР), срібла-Північна Америка-більше 1/ 3 в світі (лідер Мексика). Першість видобутку платини-у Африки (ПАР-3/4 у світі). Східна Європа і Росія втратили свою роль у виробництві цих металів, Росія виділяється тільки паладієм (1-е місце в світі). Росія-друга в світі країна з виробництва платини, шоста-по золоту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)