Коломийки
Коломийки – жанр української пісенної лірики, яка генетично і ритмомелодійно пов’язана з однойменним народним танцем. За деякими версіями назва К. походить від міста Коломия – адміністративного та культурного центру Гуцулыцини. К. мають свою традиційну жанрову структуру: дворядкову ізометричну строфу, кожен рядок якої складається з 14 складів, має малу цезуру після 4-го та велику після 8-го складів і закінчується парокситонною римою. Силабічна схема К. – (4+4+6)2. Така традиційна віршова структура називається коломийковим віршем. Коломийкову строфу можна записати як чотирирядкову, якщо шестискладове коліно виділити в самостійний рядок. У такому вигляді коломийковий вірш найбільш поширений у літературних творах. Коломийкова строфа має чітку ритмомелодійну симетрію, У ній часто наявне не тільки кінцеве суміжне римування, а й внутрішнє, яке його посилює у різних варіаціях і разом з алітераціями та асонансами надає звучанню граційної легкості і мелодійності. Часто якась тема об’єднує низку К. і в такий спосіб виходить “в’язанка”, “віночок”:
Ой я ходжу при Дунаю та так си думаю:
Нема кращих співаночок, як у нашім краю.
Ой нема то, ой нема то, як руська країна,
Там співає коломийки кожная дитина.
Ой піду я в полонину та й в полониночку,
Там почую веселую рідну співаночку.
Співаночка-складаночка, дрібная дробина,
Така мила мому серцю, як мамці дитина.
К. охоплюють широкий спектр настроїв і переживань. Ліричне начало в них органічно поєднується з комічним – від добродушного гумору до гострої сатири. Яскрава образність, дотепність і лаконізм вислову зумовлюють використання усього арсеналу фольклорної поетики, особливо порівнянь, що сягають граничного рівня експресії:
А єк ми си смо любили, сухі дуби цвили,
А єк ми си розлюбили – зелені пов’єли!
Перші записи К. дійшли до нас з XVII ст. В. Гнатюк у 1905-07 видав унікальний тритомний їх корпус (4-й не закінчив).
Related posts:
- КОЛОМИЙКИ “ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ”, “ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ” – “ПЕРЛИ РОЗСИПАНОГО НАМИСТА”. ОСОБЛИВІСТЬ ЖАНРУ І ЙОГО ЖИТТЄВІСТЬ Мета: – навчальна: ознайомити школярів із пісенним жанром – коломийкою, подати відомості про особливості коломийок, їхню будову, ритм; – розвивальна: розвивати вміння аналізувати коломийки, визначати їхнє ідейно – тематичне спрямування, розвивати культуру мовлення; – виховна: прищеплювати любов і повагу до народної творчості, формувати естетичні смаки. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручник. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. […]...
- Коломийки. “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” – “перла розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість Мета. Уміти з’ясовувати специфічні ознаки коломийки, спонукати до реалізації своїх творчих можливостей; формувати естетичні смаки; прищеплювати любов і повагу до творчої спадщини народу. Обладнання: фонозапис коломийок. Міжпредметні зв’язки: музика; пісні танцювального характеру. Хід уроку I. Організаційний етап. З давніх-давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. І як хочеться, щоб українська пісня піднялася […]...
- Скорочено – ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – КОЛОМИЙКИ – 7 КЛАС Коломийки – коротенькі жартівливі пісеньки, що використовуються як приспівки до танцю, або виконуються незалежно. Коломийки часто об’єднуються у в’язанки, які не мають сталого змісту, а залежать від вподобань виконавця та обставин виконання. Справжня коломийка має спеціальну будову – вона повинна складатись з 2-х рядків, у кожному з яких повинно бути 14 складів. Перший рядок практично […]...
- ПЛАНИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС 1.Поняття про художній світ твору. (Це реальний світ, пропущений крізь свідомість автора, змодельований його уявою. Це творче осмислення світу.) 2.Роль натхнення у роботі над твором мистецтва. (Натхнення – особливий стан митця, за якого у нього розігрується творча уява.) 3.Велика сила мистецтва. (Мистецтво робить людину людиною.) Жанрово-тематичне розмаїття українських народних пісень 1.Особливості народних пісень. (Існують в […]...
- ТАНКОВІ ПІСНІ КОЛОМИЙКИ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ МОДУЛЬ 4 Коломийка – весела жартівлива чи лірична співанка танцювального характеру. Як правило, це коротка, найчастіше дворядкова пісня, кожний рядок якої складається з чотирнадцяти складів, з паузою після восьмого складу. Можливо, назва пов’язана з назвою міста Коломия або назвою гуцульського танку “коломийка” (коло), де ця пісня виступає як приспівка до танцю. Коломийкові традиції досить розвинуті […]...
- Скорочено – ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – КОЛОМИЙКИ – 7 КЛАС Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита, а цибух пшениці. На причіпку молотив, у запічку віяв, Під припічком наорав, пшениці насіяв. Ой Іван-подолян ходив з посторонком, Вперезався комишем, підпирався ворком. Тримав став на печі, черпав воду саком, Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком. Ой ішов я з вечорниць та попід городи, […]...
- Коломийки – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Попрацюй у пар!. Виконай одне із завдань на вибір. 1. Пригадай, у яких творах календарної обрядовості поєднано поетичне слово, музику й танець. Розкажи про них детальніше. 2. Шумки, козачки, краков’яки, частівки, гопачки, чабарашки, дрібушки, коломийки – танцювальні пісні. Розкажи, про які з них тобі щось відомо. 3. Опрацюй статтю “Коломийки”. На берегах підручника олівцем роби […]...
- ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ – Коломийки – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита та цибух пшениці. На припічку молотив, у запічку віяв. Під припічком наорав, пшениці насіяв. Ой Іван-подолян ходив з посторонком, Вперезався комишем, підпирався ворком. Тримав став на печі, черпав воду саком, Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком. Як ся став запалив, риби погоріли, Попалені щупаки […]...
- ТАНЦЮВАЛЬНІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ “…Танцювальні пісні – це розділ фольклору, основне призначення якого полягає у співах під час виконання побутових танців. При цьому здійснюється єднання слова, наспіву і танцювального руху. Головним об’єднуючим елементом виступає танцювальний рух… В народі танцювальні пісні називаються по-різному: “пісні до скоку”, “скочні”, “шумки”, “триндички” тощо, а також за видом танцю: “Горлиця”, “Катерина”, “Шевчик”. Або ж […]...
- ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – Коломийки – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу. Як попросять заспівати, я ся не відкажу. Як я стану коломийки співати, співати. Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати. Ой дрібонько коломийка, дрібонька, дрібонька, Одна мила, друга люба, третя солодонька. – Звідки мої співаночки! – питаються люди. В полонинах, буковинах ростуть вони всюди. Та я собі заспіваю, тоненько засвищу, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні особи, а лише рядові козаки, запорожці-січовики, хорунжі, сотники. 3.Яка тематика чумацьких пісень? 4.Про що йдеться у солдатських піснях? У них розповідається про те, як парубка чи молодого чоловіка насильно забирали на 25 років до армії. 5.У чому полягає […]...
- Коломийки. Пісні літературного походження Вступ Українська пісенна культура – одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Ставши невід’ємною складовою частиною кращих набутків світу, вона посіла в них справді визначне місце. У народних піснях відображено найрізноманітніші прояви життя трудового народу – його нелегку, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами, поміщиками, побут та уподобання […]...
- Жартівливі коломийки – СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Сидить Сталiн в комиші, Гітлер у болоті. Що робили куркулям – То роблять бідноті Хор: Правильно, правильно, Сталін грає на гармошку Гітлер садить ріпака. Дожилася Україна – По сто грам на їдака. Хор: Правильно… Десь скуча Верховна Рада За вкраїнськими маком, За стахановським приміром Тікай, Гітлер, раком! Хор: Правильно… Сидить Гітлер на горшку, Сопе, бідний, […]...
- Ліричний рід літератури: Початок віршознавства Вірш – це складний організм, в якому величезне значення має форма. Особливості поетичної форми складаються з безлічі складових, які ми зараз і розберемо. Почнемо з найпростіших понять: СТИХ (грец. “ряд”) – так в класичному віршуванні називають мова, розчленовану на відносно короткі співмірні відрізки. Примітивно кажучи, це одна віршована рядок. Тепер ви будете знати, що вірші […]...
- Одинадцятискладник Одинадцятискладник – у силабічному віршуванні – віршовий рядок із одинадцяти складів. У європейській поезії розвинувся із античного ямбічного триметра. Італійський 0. мав обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му (або 6-му) складах. Польський 0. з XVI ст. засвідчив обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му складах і цезуру після 5-го, звідси поширився й на українську поезію: Йди […]...
- Мистецтво в житті людини – Зразок твору – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС Що таке мистецтво? Це картини художників, музичні твори, театральні вистави тощо. Виникнувши у прадавні часи, мистецтво відіграє велику роль у житті людини. Як відомо, мистецтво має великий виховний потенціал. Саме твори мистецтва впливають на формування духовності особистості, пробуджують “прекрасні пориви” людської душі. Мистецтво впливає на душу і серце людини, формуючи естетичні смаки, відчуття краси, розвиває […]...
- Доля козаків і чумаків у піснях – Зразок твору – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС На долю чоловіків завжди припадає нелегка праця: захищати свій дім, родину, Батьківщину. Це відобразилося у багатьох піснях, які продовжують жити і в наш час. Славні часи Запорозької Січі залишилися навік у козацьких піснях. Головним героєм цих пісень є козак – відважний захисник і охоронець спокою рідної землі. У деяких піснях, наприклад, “Ой на горі та […]...
- Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше – всіма названими засобами: […]...
- Українська пісня – це бездонна душа українського народу (О. Довженко) – Зразок твору – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – 7 КЛАС Відомий український письменник О. Довженко високо цінував народну пісню. Перед її красою схилялося багато видатних людей. Мабуть, немає жодної людини, яка б залишилася байдужою до цього дива. Справді, пісня супроводжує кожного з нас упродовж усього життя. Вона приходить до нас з легкою і ніжною маминою колисковою, огортає радістю і смутком у різні моменти життя, зігріває […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Сонети Термін “сонет”, дослівно переводить як “пісенька”, означає строфу, що складається з 14 рядків, згрупованих в строго визначеному порядку. Умовно сонет можна розділити на два чотиривірші і два тривірші, де в цілому вживається п’ять рим, дві в катренам і три в терцетах (тривіршах). Один по одному розташування рядків у строфі сонети поділяють на італійські (в катренам […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 Мета: – навчальна: перевірити рівень засвоєння знань, рівень сформованості вмінь та навичок із вивчених тем; – розвивальна: розвивати уважність, логічне мислення; – виховна: виховувати старанність, відповідальність. Тип уроку: контроль набутих знань та вмінь. Обладнання: тести. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ ІІІ. ІНСТРУКТАЖ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ IV. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ І […]...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
- Стопа Стопа – найкоротший відрізок певного віршового метра, сконцентрованого у групі складів з відносно незмінним наголосом (ритмічним акцентом). С. сприймається як одиниця виміру та визначення віршового ритму. В українській силабо-тоніці, на відміну від античної версифікації, де за основу С, пойменованої подієм, бралося поєднання довгих (арсис) та коротких (тезис) складів, вона спирається на природне мовне чергування наголошених […]...
- Асклепіадів вірш Асклепіадів вірш – античний вірш, створений елліністичним поетом Олександрійської доби Асклепіадом Самоським (III ст. до н. е.), використовуваний пізніше римським поетом Горацієм (65-8 pp. до н. е.), зокрема у перекладеній М. Зеровим оді “Римській державі”: Вже нема на тобі паруса цілого, Ні богів над кермом, сильних заступників, Марно чванишся, ніби Ти із кедра понтійського (….). […]...
- Мініатюра Мініатюра (лат. minium – червона фарба, кіновар) – невеликий за обсягом, цілком довершений художній твір, який узагальнює чи типізує картини. Прикладом прозової М. можуть служити “Окрушини” Ірини Вільде, для яких характерні афористичність висловлювання, відсутність несуттєвих подробиць, вибухова кінцівка. Жанр М. апробовують також прозаїки В. Чухліб, Марія Цуканова та ін. Більшого поширення дістали вірші-М. До них […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Ламаний вірш Ламаний вірш, так само, як і класична техніка, являє собою набір прийомів для базового написання вірша. Однак, на відміну від віршованих текстів, написаних із застосуванням класичної техніки і в силу цього передбачають деяку монотонність, ламаний вірш, як видно з назви, має рваний ритм, за рахунок чого досягається велика емоційність у викладі. Однак порушення ритміки необхідно […]...
- Мустезад Мустезад– у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в […]...
- Амфібрахій Амфібрахій (грецьк. amphibrachys, від amphi – обабіч та brachys – короткий) – в античній версифікації – трискладова стопа на чотири мори з довгим середнім складом: У силаботонічному віршуванні – трискладова стопа з наголошеним другим складом (-∪-). Константа віршового рядка може бути двоскладовою, перетворюючись на ямб з наголосом на останньому складі, чи в позанаголошеному стані містити […]...
- Мезостих Мезостих (грецьк. meson – посередині та strichos – віршовий рядок) – вірш, у якому серединні літери приховують певне ім’я або втаємничують певне значення, розглядається як різновид акровірша. Досить рідкісна форма у новітній українській поезії, спостережена, зокрема, у творчості В. Самійленка: […] Щоб зараз же тебе пізнав люд! Мила І гарна ти, що й кращої нема, […]...
- Логограф Логограф (грецьк. logos – слово та griphos – мережа) – різновид загадки або шаради, в якій певне слово набуває іншого значення внаслідок додавання або утинання складів чи звуків (лід – слід, місто – сто і т. п.). Прийом Л. часто використовується у версифікації при точному римуванні. Подеколи Л. вбачається у ненастанному скороченні певної фрази або […]...
- РОЗМОВА ПРО СОНЦЕ – МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА – Українська література – Література для дітей (з Йозефа Кожішека) Дитина: – Скажи мені, мати, Де йде сонце спати? Мати: – За високу гору, В золоту комору. Дитина: – А хто йому стелить На білій постелі? Мати: – Зіронька вечірня, Гарна, як царівна. Дитина: – Хто ж його колише Усе тихше й тихше? Мати: – Соловей піснями, Тиха нічка снами. Дитина: – […]...
- Руни Руни – 1. (нім. Runen) – знаки давньогерманської писемності (III ст. н. е.); рунічні знаки вирізьблювалися на дереві, металі, пізніше – на могильних каменях; 2. (фін. runо – пісня) – карельські й фінські народноепічні пісні, де мовиться про подвиги легендарних героїв, життя і побут рибалок, мисливців, рільників тощо. Ці твори імпровізувалися і співалися у супроводі […]...
- Системи віршування Системи віршування – особливий спосіб організації мовлення. Віршовані розміри діляться на 2 групи: Двоскладові (ямб, хорей) Трискладові (амфібрахій, дактиль, анапест) “Двоскладові”: Хорей – розмір силабо-тонічного вірша, двоскладова стопа з наголосом на першому складі. Ямб – силабо-тонічна двоскладова стопа. Ударний склад слід за ненаголошених. “Трискладові”: Дактиль – в даному випадку наголос падає на перший склад трехсложногоразмера […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими Тема. Силабо-тонічне віршування. Віршовий розмір. Стопи. Рими. Мета: розкрити учням зміст понять “силабо-тонічне віршування”, “віршовий розмір”, “стопа”, “рими”; показати мету упорядкованої повторюваності наголошених і ненаголошених складів у віршах; навчити учнів малювати схему строфи, ритмічно читати наголоси і позначати склади певними знаками; розвивати пам’ять, чуття ритміки поетичних творів; виховувати любов до поетичного слова. Обладнання: таблиці для […]...
- Що таке заголовна буква і новий рядок? Якщо переписувач вмів малювати, то зазвичай і назву, і ініціал – заголовну букву глави – малював сам. В іншому випадку він залишав для букв порожнє місце, де і малював потім художник. Ініціали відрізнялися великою різноманітністю, Букву прикрашали всякими завитками, розфарбовували яскравими фарбами, а іноді замість неї зображували невелику сценку. Замість “І” малювали забіяк птахів, замість […]...