Князь Ярослав Всеволодович
Князь Ярослав Всеволодович (1191-1246 рр.) – Князь Володимирський, князь Переяслава-Залеський, князь Переяславський, князь Новгородський, князь Володимирський, великий князь Київський; син Всеволода Велике Гніздо, батько Олександра Невського.
Брав участь в міжусобицях князів, вів активну боротьбу за владу з численними родичами.
Ярослав Всеволодович першим з російських князів під час татаро-монгольської навали отримав від татарського хана ярлик на князювання в новій столиці Давньої Русі – місті Володимирі.
Ярослав Всеволодович. коротка біографія
Князь Ярослав народився в 1191 році і був одним з численних нащадків Всеволода Велике Гніздо. У 1212 році, після смерті батька, Ярослав стає князем у місті Переяслав Залесский, проте вже незабаром змушений був його покинути для того, щоб взяти участь в боротьбі за владу між двома своїми братами – Юрієм (Ярослав виступив на його боці) і Костянтином – в 1213 і 1214 роках.
Після міжусобиці між братами взяв активну участь в боротьбі за Новгород, яка тривала з перемінним успіхом з 1215 по 1236 роки (за цей період Ярослав кілька разів знаходив і втрачав титул князя Новгородського). У 1236 році став князем Володимирським, з’явившись на уклін до Золотої Орди і отримавши там ярлик на князювання.
Смерть наздогнала Ярослава під час його другої поїздки в Золоту Орду, коли він був покликаний на уклін до матері хана, де взяв з її рук частування. Через тиждень Ярослав помер. Точна причина смерті невідома, проте вважається, що князь міг бути отруєний.
Боротьба Ярослава Всеволодовича за владу
У внутрішній політиці особливо примітна багаторічна боротьба Ярослава за право княжити в Новгороді. Вперше він був покликаний новгородцями в 1215 році, коли місто покинув Мстислав Мстиславич. Ярослав прибув до міста, однак був незадоволений заворушеннями, які там сталися через його приїзду, тому незабаром поїхав княжити в Торжок, прийнявши, проте, титул Новгородського князя. У Новгороді залишився намісник Ярослава. Через деякий час Ярослав хитрістю і силою спробував завоювати владу в Новгороді під час голоду, настігнувшей місто, відмовляючи в допомозі і відсилаючи гінців з Новгорода назад. Про складну ситуацію в місті дізнався Мстислав і тут же запропонував Ярославу відпустити всіх полонених новгородців, однак той відмовився. Так почалася багаторічна боротьба.
1 березня 1216 року Мстислав, незадоволений поведінкою Ярослава і переживає за новгородців, зібрав городян і рушив в Торжок з пропозицією перемир’я. Ярослав відкинув пропозицію, і військо Мстислава рушило в сторону Твері, плюндруючи по шляху все міста. Незабаром до Мстиславу приєднався брат самого Ярослава Костянтин (проти якого Ярослав воював свого часу), Юрій, Святослав і Володимир же встали на сторону Ярослава. Зав’язався міжусобну конфлікт.
21 квітня 1216 року відбулася знаменита битва на річці Липиці між військами Мстислава та Ярослава, в результаті якого Ярослав зазнав поразки і змушений був віддати титул князя Новгородського назад Мстиславу.
Однак боротьба за Новгород на цьому не закінчилася. Ярослав ще кілька разів ставав князем Новгородським: в 1218 році був відправлений туди батьків, в 1221 і 1224 роках був покликаний на князювання самими городянами. Тільки після покликання 1224 року Ярослав, нарешті, надовго залишився в Новгороді в титулі князя і став правити містом.
Уже спільно з новгородцями Ярослав здійснив кілька успішних військових походів. У 1225 році він виступив проти литовців, зігнавши їх із російських земель назад в князівство Литовське, в 1227 році відбувся похід на Ям проти фінських племен і 1228 року Ярослав успішно відбив у відповідь напад з боку фінів.
У 1226 Ярослав знову змушений був доводити своє право правити в Новгороді. На цей раз проти нього виступив князь Чернігівський Михайло Всеволодович, проте боротьба не увінчалася для Михайла успіхом. Більш того, 1231 року Ярослав спільно з братом Юрієм зібрав військо і вторгся до Чернігова.
У 1234 Ярослав виступив проти німецького війська під містом Юр’єв, результатом битви став розгром військ противника і вигідний для Русі мир.
У 1236 році Ярослав отримує титул Великого князя Київського і вирушає до Києва, залишивши в Новгороді свого сина.
У 1238 році Ярослав повертається до Володимира і починає княжити вже там. Через кілька років успішного князювання, під час яких Володимир остаточно стає столицею Русі, Ярослав отримує наказ з’явитися від хана Батия. З поїздки в Золоту Орду Ярослав повертається з ярликом на велике князювання у Володимирі. У цей період Київ остаточно втрачає статус столиці Київської Русі.
Підсумки правління Ярослава Всеволодовича
За роки князювання Ярослава Володимир офіційно стає новою столицею Русі, Київ втрачає свою владу, політичну і економічну. Також завдяки діяльності Ярослава Русь змогла відновитися після нападу західних хрестоносців, зберігши при цьому свою державність і не розпавшись на окремі території.
У зовнішній політиці Ярослав намагався врегулювати відносини із Золотою Ордою, а також убезпечити країну, яка тепер перебувала в тяжкому становищі, від нападу з боку німців і литовців.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)