Класова психологія
Класова психологія (психологія різних класів) – це психологічні явища, що виникають в процесі взаємодії, взаємосприйняття, спілкування і взаємин представників різних класів, а також соціально-психологічні особливості представників останніх. Зазвичай до цього виду явищ відносять психічний склад класу, а також специфіку мотивації, настроїв, відносин, поведінки його представників.
Під класами в психології зазвичай розуміються великі, організовані групи людей, що розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва (що закріплюється у праві власності), за їх ролі в громадській організації праці, а отже, за способами одержання і розмірами тієї частки багатства, якому вони мають (у вигляді відсотка на викладений капітал, зарплати чи інших доходів).
Класи з’являються на певному щаблі розвитку продуктивних сил, коли створюється надлишок продукту, який можна привласнити. Це значить, що класи виникають як результат розвитку продуктивних сил. Їх існування пов’язане з історично певними способами виробництва.
155
Клас є одним з головних суб’єктів свідомості суспільства і під безпосереднім впливом саме цієї спільності складаються основні соціально-психологічні явища (суспільні відносини, соціальна взаємодія та взаємовідносини, спілкування і настрої людей).
Психологія класу включає в себе його потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, рольові уявлення, норми поведінки, традиції та інші соціально-психологічні явища.
Потреби класу – це спонукальні сили його активності та розвитку. Специфіка діяльності класу розвиває у його представників одні потреби і пригнічує інші. Підприємницька діяльність, наприклад буржуазії, формує у її представників яскраво виражену потребу вистояти в конкурентній боротьбі, зберегти себе в складі привілейованого класу і забезпечити отримання нової прибутку.
Інтереси класу – інша найважливіша його рушійна сила, обумовлена становищем класу в системі виробничих відносин даного суспільства. Інтереси можуть відрізнятися за ступенем зрілості, яка залежить головним чином від рівня розвитку об’єктивних потреб класу. Всі спроби будь-якого ущемлення інтересів класу, особливо з боку держави, сприймаються його представниками як замах на їхні життєві підвалини. Соціальна дійсність показує, що жоден клас, жодна з міжкласових груп не поступається своїми інтересами добровільно, на основі морально-етичних міркувань або закликів до гуманізму, до обліку інтересів іншої сторони, інших класів або соціальних груп. Конфлікт класових інтересів зазвичай призводить до виникнення класової боротьби.
Цінності (ціннісні орієнтації) класу – це вироблені його суспільною свідомістю ідеали, зумовлені характером власності на засоби виробництва. Цінності об’єктивно визначаються економічними умовами діяльності класу. Наприклад, у підприємців-власників, усе життя яких проходить в жорсткій конкурентній боротьбі, ціннісна система базується на догматі святості і недоторканності приватної власності, яка є запорукою особистого розкріпачення, єдиним засобом досягнення благополуччя та незалежності для себе і своїх нащадків.
156
Рольові уявлення класу – його погляди, які є результатом осмислення своєї ролі в суспільстві та ціннісних орієнтації, вироблених на основі повсякденної діяльності.
Норми поведінки класу – певні приписи, побажання та очікування, які пред’являються до його представників. Клас за допомогою норм, вироблених ним, пред’являє своїм представникам такі вимоги, яким має задовольняти їх поведінку і які регулюють, контролюють, спрямовують і оцінюють їх вчинки і дії.
Традиції, звичаї і звички класу – усталені правила, принципи і стереотипи життя та діяльності членів класу, важливі регулятори їх поведінки. З їх допомогою, як і інших елементів психології класу, він перетворюється в стійку і організовану спільність людей.
Класові відмінності в суспільстві виникають на основі суспільного розподілу праці і появи приватної власності на засобів, а виробництва і тому є основними серед інших розходженні між людьми. Розвиток науково-технічної революції, державно-монополістичного капіталізму привело до значного ускладнення структури основних класів та міжкласових груп, посилило різнорідність видів діяльності та соціальних функцій людей, що належать до одного й того ж класу.
Для того щоб науково обгрунтовано виявити психологічні характеристики класів та міжкласових верств досліджуваного суспільства, необхідно знати і розрізняти:
1) детермінанти класової психології;
2) основу її утворення.
Якщо як детермінантів психології класу виступають соціально-економічне становище класу, його місце в суспільній системі, ставлення до засобів виробництва, історична роль, рівень його розвитку, соціально-економічні відносини, що становлять істота даної формації, то основу освіти психології класу становлять умови його життя, характер суспільно-практичної діяльності, відносини з іншими класами і межклассовая групами, соціальний досвід, спосіб життя і багато інших суб’єктивні і об’єктивні характеристики життєдіяльності його представників.
157
Зазвичай розрізняють такі психологічні особливості представників робітничого класу, буржуазії, середніх і маргінальних верств населення.
Основними характеристиками психології робітничого класу (індустріальних і сільськогосподарських робітників, середніх і нижчих службовців) є: працьовитість; менша задоволеність (порівняно з іншими класами і соціальними групами) своїм соціальним і матеріальним становищем; слабкий соціальний конформізм; сильна світоглядна орієнтованість; здатність, а дуже часто і наполегливе прагнення до масового вираженню своїх соціальних і майнових настроїв і переживань; велика схильність впливу ідеологічної (інформаційної, культурної, національної та націоналістичної) пропаганди і агітації; велика ізольованість від близького спілкування з представниками інших класів та соціальних груп; висока ступінь внутриклассовой організованості і згуртованості та ін.
Слід мати на увазі, що існують значні психологічні відмінності між робітниками і селянами, які обумовлені неоднаковими умовами життя в місті і в селі. Сільськогосподарські робітники більшою мірою витримані, наполегливі, менш схильні до перепадів у настроях і переживаннях і т. д.
Відмінними психологічними особливостями класу буржуазії (вищі й середні власники, вищі наймані керуючі, представники влади, фінансові олігархи) є: раціональний образ мислення і ділової етики; самовіддача і самообмеження у виробничій діяльності; індивідуалізм і себелюбство; яскраво виражена потреба вистояти в конкурентній боротьбі; високе прагнення в отриманні максимальної виробничої та фінансової прибутку; відданість своїй справі, що виявляється в тому числі і в безперервній націленості на його розширення, постійне вкладання у виробництво все нових і нових грошей, прагнення зміцнити, розширити та удосконалити його, завоювати нові ринки збуту продукції; висока ділова (а часто і міжособистісна) агресивність; прагнення зберегти себе у складі привілейованого класу і ін.
Середнім верствам населення (дрібної буржуазії і дрібним власникам, інтелігенції та адміністративному персоналу),
158
як правило, притаманні такі особливості психології: працьовитість; відданість професії та своїй справі; висока ступінь відповідальності і почуття обов’язку; високий прагматизм та індивідуалізм; компетентність і організаційний талант; вміння перспективно мислити; наявність навичок ефективно організовувати свою діяльність і роботу інших люде й; часто присутність відчуття нестійкості (ефемерності) своєї праці і своїх зусиль; періодичне присутність почуття страху, безсилля, нездатності вплинути на хід подій і ін.
Маргінальним верствам населення (безробітним, жебраком, бомжам) зазвичай притаманні: невіра в свої сили, переконання в безвиході свого становища, моральна і духовна деградація, соціальний страх і ін.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)