Класифікація управлінських рішень
Поняття управлінського рішення
Рішення – це завжди вибір альтернативи.
Під управлінським рішенням розуміють вибір альтернативи в процесі реалізації управлінських функцій.
Управлінське рішення – це, в першу чергу, вольове і, в той же час, творче і цілеспрямований вплив суб’єкта управління, яке грунтується на знанні об’єктивних законів функціонування керованої підсистеми, а також на аналізі інформації про її стан.
Об’єктом управлінського рішення виступає – операція або система.
Суб’єкт управлінського рішення – це особа, яка приймає рішення (ОПР), керуюча підсистема організаційно-виробничої системи та ін.
Прийняте рішення, для свого практичного втілення (тобто, цілеспрямованого впливу на керовану підсистему), як правило, конкретизується у вигляді програми дій. Остання, в основному, містить:
- Перелік дій (заходів) Методи здійснення даних заходів Межі дій і терміни Виконавці Необхідні ресурси Необхідні результати, а також критерії (індикатори) їх оцінки.
За допомогою програми визначається місце кожного керованого елемента системи в процесі досягнення поставлених завдань і цілей. Ресурси і дії структурних підрозділів, при цьому, повинні бути взаємоузгодженими, а також взаємопов’язаними, як в часі, так і в просторі.
Управлінські рішення, в більшості своїй, носять директивний характер і служать як би імпульсом, сигналом до дії для учасників керованої підсистеми.
Класифікація управлінських рішень
За характером процесу прийняття рішення поділяються на:
- Інтуїтивні (вибір, грунтується лише на підсвідомому відчутті того, що він є правильним) Рішення, які грунтуються на судженнях (в даному випадку, вибір обумовлюється накопиченим досвідом або знаннями) Раціональні рішення (обгрунтовується за допомогою об’єктивного аналітичного процесу)
Крім того, управлінські рішення класифікуються на: Стратегічні (це, в основному рішення, що мають довгостроковий характер, пов’язані з адаптацією до зовнішнього середовища і спрямовані на досягнення основних цілей організації) Перспективні (спрямовані на реалізацію перспективних планів організації)
поточні (дана категорія рішень, як правило, спрямована на розвиток і уточнення перспективних рішень) Оперативні – приймаються щодо конкретного елементу нижнього рівня товару або елемента виробничої системи Стабілізаційні (рішення, прийняті з метою забезпечення знаходження системи і складових її підсистем в області допустимих або керованих станів).
За технологією розробки рішення виділяють:
- Організаційні – рішення, головна мета яких полягає в забезпеченні руху, спрямованого на вирішення завдань, поставлених перед організацією. У свою чергу, організаційні рішення можна поділити на дві групи: запрограмовані і незапрограмовані. Перші являють собою результат реалізації певного алгоритму (послідовності дій, кроків). Незапрограмовані рішення – в основному, приймаються в принципово нових ситуаціях (вони, як правило, внутрішньо неструктурованість і пов’язані з фактором невизначеності). В даному випадку ми маємо можливості скласти заздалегідь визначену послідовність необхідних кроків. Компроміси (рішення, які приймаються, як правило, з позицій системного підходу; при цьому обов’язково враховуються можливі наслідки для всіх частин організації).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)