Home ⇒ 👍Хімія ⇒ Класифікація та взаємозв’язок неорганічних речовин

Класифікація та взаємозв’язок неорганічних речовин

Класифікація неорганічних речовин базується на хімічному складі – найбільш простий і постійною в часі характеристиці. Хімічний склад речовини показує, які елементи присутні в ньому і в якому числовому відношенні для їх атомів.

Елементи умовно діляться на елементи з металевими і неметалевими властивостями. Перші з них завжди входять до складу катіонів багатоелементних речовин (металеві властивості), другі – до складу аніонів (неметалічні властивості). Відповідно до Периодическим законом в періодах і групах між цими елементами знаходяться амфотерні елементи, що проявляють одночасно в тій чи іншій мірі металеві та неметалеві (амфотерні, двоїсті) властивості. Елементи VIIIA-групи продовжують розглядати окремо (благородні гази), хоча для Kr, Хе і Rn виявлені явно неметалічні властивості (елементи Нє, Ne, Ar хімічно інертні).

Класифікація простих і складних неорганічних речовин приведена в табл. 6.

Нижче наводяться визначення (дефініції) класів неорганічних речовин, їх найважливіші хімічні властивості і способи отримання.

Неорганічні речовини – сполуки, утворені усіма хімічними елементами (крім більшості органічних сполук вуглецю).

Метали мають високу відновлювальною здатністю в порівнянні з типовими неметалами. В електрохімічному ряді напруг вони коштують значно лівіше водню, витісняють водень із води (магній – при кип’ятінні):

Прості речовини елементів Cu, Ag і Ni також відносять до металів, так як у їхніх оксидів CuO, Ag2O, NiO і гідроксидів Cu (OH) 2, Ni (OH) 2 переважають основні властивості.

Неметали – прості речовини елементів з неметалевими властивостями (висока електронегативність). Типові неметали: F2, Cl2, Br2, I2, O2, S, N2, Р, С, Si.

Неметали володіють високою окисної здатністю в порівнянні з типовими металами.

Амфігени – амфотерні прості речовини, утворені елементами з амфотерним (подвійними) властивостями (електронегативність проміжна між металами і неметалами). Типові амфігени: Be, Cr, Zn, Аl, Sn, Pb.

Амфігени володіють більш низькою відновлювальною здатністю в порівнянні з типовими металами. В електрохімічному ряді напруг вони примикають зліва до водню або стоять за ним праворуч.

Аерогени – благородні гази, одноатомні прості речовини елементів VIIIA-групи: Нє, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn. З них He, Ne і Ar хімічно пасивні (з’єднання з іншими елементами не отримані), а Kr, Хе і Rn виявляють деякі властивості неметалів з високою електронегативні.

Елементи He, Ne і Ar сполук з киснем не утворюють. З’єднання елементів з киснем в інших ступенях окислення – це не оксиди, а бінарні сполуки, наприклад O + IIF2-I і H2 + IO2-I. Не належать до оксидів і змішані бінарні сполуки, наприклад S + IVCl2-IO-II.

Основним оксиди – продукти повної дегідратації (реальної чи умовної) основних гідроксидів, зберігають хімічні властивості останніх.

З типових металів тільки Li, Mg, Ca і Sr утворюють оксиди Li2O, MgO, СаО і SrO при спалюванні на повітрі; оксиди Na2O, К2O, Rb2O, Cs2O і ВаО отримують іншими способами.

Оксиди CuO, Ag2O і NiO також відносять до основних.

Кислотні оксиди – продукти повної дегідратації (реальної чи умовної) кислотних гідроксидів, зберігають хімічні властивості останніх.

З типових неметалів тільки S, Se, Р, As, С і Si утворюють оксиди SO2, SeO2, Р2O5, As2O3, СO2 і SiO2 при спалюванні на повітрі; оксиди Cl2O, Cl2O7, I2O5, SO3, SeO3, N2O3, N2O5 і As2O5 отримують іншими способами.

Виняток: у оксидів NO2 і ClO2 немає відповідних кислотних гідроксидів, але їх вважають кислотними, так як NO2 і ClO2 реагують з лугами, утворюючи солі двох кислот, а ClO2 і з водою, утворюючи дві кислоти:

А) 2NO2 + 2NaOH = NaNO2 + NaNO3 + H2O

Б) 2ClO2 + Н2О (хол.) = НClO2 + НClO3

2ClO2 + 2NaOH (хол.) = NaClO2 + NaClO3 + H2O

Оксиди CrO3 і Mn2O7 (хром і марганець у вищій ступені окислення) також є кислотними.

Амфотерні оксиди – продукти повної дегідратації (реальної чи умовної) амфотерних гідроксидів, зберігають хімічні властивості амфотерних гідроксидів.

Типові амфігени (крім Ga) при спалюванні на повітрі утворюють оксиди BeO, Cr2O3, ZnO, Al2O3, GeO2, SnO2 і РЬО; амфотерні оксиди Ga2O3, SnO і РЬO2 отримують іншими способами.

Подвійні оксиди утворені або атомами одного амфотерного елемента в різних ступенях окислення, або атомами двох різних (металевих, амфотерних) елементів, що і визначає їх хімічні властивості. Приклади:

(FeIIFe2III) O4, (Рb2IIPbIV) O4, (MgAl2) O4, (CaTi) O3.

Оксид заліза утворюється при згорянні заліза на повітрі, оксид свинцю – при слабкому нагріванні свинцю в кисні; оксиди двох різних металів отримують іншими способами.

Несолеобразующіе оксиди – оксиди неметалів, що не мають кислотних гідроксидів і не вступають в реакції солеутворення (відмінність від основних, кислотних і амфотерних оксидів), наприклад: СО, NO, N2O, SiO, S2O.

Гідроксиди – сполуки елементів (крім фтору і кисню) з гидроксогруппами О-IIН, можуть містити також кисень O-II. У гідроксид ступінь окислення елемента завжди позитивна (від + I до + VIII). Число гидроксогрупп від 1 до 6. Діляться за хімічними властивостями:

Кислоти можна отримати по реакціях відповідних кислотних оксидів з водою (нижче наведені реально протікають реакції):

Cl2O + H2O = 2HClO

Е2O3 + Н2О = 2НЕO2 (Е = N, As)

As2O3 + 3H2O = 2H3AsO3

EO2 + H2O = H2EO3 (Е = С, Se)

E2O5 + H2O = 2HEO3 (Е = N, Р, I)

E2O5 + 3H2O = 2H3EO4 (E = P, As)

EO3 + H2O = H2EO4 (E = S, Se, Cr)

E2O7 + H2O = 2HEO4 (E = Cl, Mn)

Виняток: оксиду SO2 в якості кислотного гідроксиду відповідає полігідрат SO2 nН2O (“сірчиста кислота H2SO3” не існує, але кислотні залишки HSO3- і SO32- присутні в солях).

При нагріванні деяких кислот протікає реальна дегідратація і утворюються відповідні кислотні оксиди:

2HAsO2 = As2O3 + H2O

H2EO3 = EO2 + H2O (E = C, Si, Ge, Se)

2HIO3 = I2O5 + H2O

2H3AsO4 = As2O5 + H2O

H2SeO4 = SeO3 + H2O

При заміні (реальної і формальної) водню кислот на метали і амфігени утворюються солі, кислотні залишки зберігають у солях свій склад і заряд. Кислоти H2SO4 і Н3РO4 в розбавленому водному розчині реагують з металами і амфігенамі, що стоять у ряді напруг лівіше водню, при цьому утворюються відповідні солі і виділяється водень (кислота HNO3 в такі реакції не вступає; нижче типові метали, крім Mg, не вказані, так як вони реагують в подібних умовах з водою):

М + H2SO4 (pasб.) = MSO4 + Н2 ^ (М = Be, Mg, Cr, Mn, Zn, Fe, Ni)

2M + 3H2SO4 (paзб.) = M2 (SO4) 3 + 3H2 ^ (M = Al, Ga)

3M + 2Н3РO4 (разб.) = M3 (PO4) 2v + 3H2 ^ (M = Mg, Fe, Zn)

На відміну від безкисневих кислот кислотні гідроксиди називають кислородсодержащими кислотами або оксокислот.

Амфотерні гідроксиди утворені елементами з амфотерні властивості. Типові амфотерні гідроксиди:

Be (OH) 2 Sn (OH) 2 Al (OH) 3 AlO (OH)

Zn (OH) 2 Pb (OH) 2 Cr (OH) 3 CrO (OH)

He утворюються з амфотерних оксидів і води, але піддаються реальної дегідратації і утворюють амфотерні оксиди:

Виняток: для заліза (III) відомий тільки метагидроксид FeO (OH), “гідроксид заліза (III) Fe (OH) 3” не існує (не отримана).

Амфотерні гідроксиди проявляють властивості основних та кислотних гідроксидів; утворюють два види солей, в яких амфотерний елемент входить до складу або катіонів солей, або їх аніонів.

Для елементів, що мають кілька ступенів окислення, діє правило: чим вище ступінь окислення, тим більш виражені кислотні властивості гідроксидів (і / або відповідних оксидів).

Солі – сполуки, що складаються з катіонів основних або амфотерних (у ролі основних) гідроксидів та аніонів (залишків) кислотних або амфотерних (у ролі кислотних) гідроксидів. На відміну від безкисневих солей, солі, розглядаються тут, називаються кислородсодержащими солями або оксосолямі. Діляться за складом катіонів та аніонів:

Середні солі містять середні кислотні залишки СО32-, NO3-, РО43-, SO42- та ін.; наприклад: К2СO3, Mg (NO3) 2, Cr2 (SO4) 3, Zn3 (PO4) 2.

Якщо середні солі отримують по реакціях за участю гідроксидів, то реагенти беруть в еквівалентних кількостях. Наприклад, сіль К2СO3 можна отримати, якщо взяти реагенти в співвідношеннях:

2КОН і 1Н2СO3, 1К2O і 1Н2СO3, 2КОН і 1СO2.

Реакції освіти середніх солей:
1)

Підстава + Кислота> Сіль + Вода
1а) основний гідроксид + кислотний гідроксид> …

2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2Н2O

Cu (OH) 2 + 2HNO3 = Cu (NO3) 2 + 2H2O

1б) амфотерний гідроксид + кислотний гідроксид> …

2Al (ОН) 3 + 3H2SO4 = Al2 (SO4) 3 + 6Н2O

Zn (OH) 2 + 2HNO3 = Zn (NO3) 2 + 2Н2O

1в) основний гідроксид + амфотерний гідроксид> …

NaOH + Al (ОН) 3 = NaAlO2 + 2Н2O (в розплаві)

2NaOH + Zn (OH) 2 = Na2ZnO2 + 2Н2O (в розплаві)

2)

Основний оксид + Кислота = Сіль + Вода
2а) основний оксид + кислотний гідроксид> …

Na2O + H2SO4 = Na2SO4 + Н2О

CuO + 2HNO3 = Cu (NO3) 2 + H2O

2б) амфотерний оксид + кислотний гідроксид> …

Al2O3 + 3H2SO4 = Al2 (SO4) 3 + 3H2O

ZnO + 2HNO3 = Zn (NO3) 2 + H2O

2в) основний оксид + амфотерний гідроксид> …

Na2O + 2Al (ОН) 3 = 2NaAlO2 + ЗН2O (в розплаві)

Na2O + Zn (OH) 2 = Na2ZnO2 + Н2О (у розплаві)

3)

Підстава + Кислотний оксид> Сіль + Вода
За) основний гідроксид + кислотний оксид> …

2NaOH + SO3 = Na2SO4 + Н2О

Ва (ОН) 2 + СO2 = ВаСO3 + Н2О

3б) амфотерний гідроксид + кислотний оксид> …

2Al (ОН) 3 + 3SO3 = Al2 (SO4) 3 + 3H2O

Zn (OH) 2 + N2O5 = Zn (NO3) 2 + H2O

Зв) основний гідроксид + амфотерний оксид> …

2NaOH + Al2O3 = 2NaAlO2 + Н2О (у розплаві)

2NaOH + ZnO = Na2ZnO2 + Н2О (у розплаві)

4)

Основний оксид + Кислотний оксид> Сіль
4а) основний оксид + кислотний оксид> …

Na2O + SO3 = Na2SO4, BaO + СO2 = ВаСO3

4б) амфотерний оксид + кислотний оксид> …

Al2O3 + 3SO3 = Al2 (SO4) 3, ZnO + N2O5 = Zn (NO3) 2

4в) основний оксид + амфотерний оксид> …

Na2O + Al2O3 = 2NaAlO2, Na2O + ZnO = Na2ZnO2

Реакції 1в, якщо вони протікають в розчині, супроводжуються утворенням інших продуктів – комплексних солей:

NaOH (конц.) + Al (OН) 3 = Na [Al (OH) 4]

КОН (конц.) + Cr (OH) 3 = К3 [Cr (ОН) 6]

2NaOH (конц.) + M (OH) 2 = Na2 [M (OH) 4] (М = Be, Zn)

КОН (конц.) + M (OH) 2 = K [M (OH) 3] (М = Sn, Pb)

Всі середні солі в розчині – сильні електроліти (диссоциируют остачі).

Кислі солі містять кислі кислотні залишки (з воднем) HCO3-, Н2РO42-, HPO42- та ін., Утворюються при дії на основні та амфотерні гідроксиди або середні солі надлишку кислотних гідроксидів, що містять не менше двох атомів водню в молекулі; аналогічно діють відповідні кислотні оксиди:

NaOH + H2SO4 (конц.) = NaHSO4 + H2O

Ва (ОН) 2 + 2Н3РO4 (конц.) = Ва (Н2РO4) 2 + 2Н2O

Zn (OH) 2 + Н3РO4 (конц.) = ZnHPO4v + 2Н2O

PbSO4 + H2SO4 (конц.) = Pb (HSO4) 2

K2HPO4 + Н3РO4 (конц.) = 2КН2РO4

Са (ОН) 2 + 2ЕO2 = Са (НЕO3) 2 (Е = С, S)

Na2EO3 + ЕO2 + H2O = 2NaHEO3 (Е = С, S)

При додаванні гідроксиду відповідного металу або амфігена кислі солі переводяться в середні:

NaHSO4 + NaOH = Na2SO4 + Н2О

Pb (HSO4) 2 + Pb (OH) 2 = 2PbSO4v + 2H2O

Майже всі кислі солі добре розчиняються у воді, дисоціюють остачі (КНСO3 = К + + HCO3-).

Основним солі містять гидроксогрупп ОН, що розглядаються як окремі аніони, наприклад FeNO3 (OH), Ca2SO4 (OH) 2, Cu2CO3 (OH) 2, утворюються при дії на кислотні гідроксиди надлишку основного гідроксиду, містить не менше двох гидроксогрупп в формульної одиниці:

Со (ОН) 2 + HNO3 = CoNO3 (OH) v + Н2О

2Ni (OH) 2 + H2SO4 = Ni2SO4 (OH) 2v + 2H2O

2Cu (OH) 2 + H2CO3 = Cu2CO3 (OH) 2v + 2H2O

Основні солі, утворені сильними кислотами, при додаванні відповідного кислотного гідроксиду переходять в середні:

CoNO3 (OH) + HNO3 = Co (NO3) 2 + Н2О

Ni2SO4 (OH) 2 + H2SO4 = 2NiSO4 + 2H2O

Більшість основних солей малорастворіми у воді; вони осідають при спільному гідролізі, якщо утворені слабкими кислотами:

2MgCl2 + Н2О + 2Na2CO3 = Mg2CO3 (OH) 2v + СO2 ^ + 4NaCl

Подвійні солі містять два хімічно різних катіона; наприклад: CaMg (CO3) 2, KAl (SO4) 2, Fe (NH4) 2 (SO4) 2, LiAl (SiO3) 2. Багато подвійні солі утворюються (у вигляді кристалогідратів) при спільній кристалізації відповідних середніх солей з насиченого розчину:

K2SO4 + MgSO4 + 6Н2O = K2Mg (SO4) 2 6Н2Ov

Часто подвійні солі менш розчинні у воді в порівнянні з окремими середніми солями.

Бінарні сполуки – це складні речовини, які не відносяться до класів оксидів, гідроксидів і солей і складаються з катіонів та безкисневих аніонів (реальних чи умовних).

Їх хімічні властивості різноманітні і розглядаються в неорганічної хімії окремо для неметалів різних груп Періодичної системи; в цьому випадку класифікація проводиться по виду аніону.

Приклади:

А) галогеніди: OF2, HF, KBr, PbI2, NH4Cl, BrF3, IF7

Б) хальгогеніди: H2S, Na2S, ZnS, As2S3, NH4HS, K2Se, NiSe

В) нітриди: NH3, NH3 H2O, Li3N, Mg3N2, AlN, Si3N4

Г) карбіду: CH4, Be2C, Al4C3, Na2C2, CaC2, Fe3C, SiC

Д) силіциди: Li4Si, Mg2Si, ThSi2

Е) гідриди: LiH, CaH2, AlH3, SiH4

Ж) пероксідьг. H2O2, Na2O2, СаO2

З) надпероксід: HO2, КO2, Ва (O2) 2

За типом хімічного зв’язку серед цих бінарних сполук розрізняють:

Ковалентні: OF2, IF7, H2S, P2S5, NH3, H2O2

Іонні: Nal, K2Se, Mg3N2, CaC2, Na2O2, KO2

Зустрічаються подвійні (з двома різними катіонами) і змішані (з двома різними аніонами) бінарні сполуки, наприклад: KMgCl3, (FeCu) S2 і Pb (Cl) F, Bi (Cl) O, SCl2O2, As (O) F3.

Всі іонні комплексні солі (крім гідроксокомплексних) також відносяться до цього класу складних речовин (хоча зазвичай розглядаються окремо), наприклад:

[Cu (NH3) 4] SO4 K4 [Fe (CN) 6] Na3 [AlF6]

[Ag (NH3) 2] Cl K3 [Fe (NCS) 6] K2 [SiF6]

До бінарним сполук відносяться ковалентні комплексні сполуки без зовнішньої сфери, наприклад [Fe (CO) 5] і [№ (СО) 4].

За аналогією зі взаємозв’язком гідроксидів і солей з усіх бінарних сполук виділяють безкисневі кислоти і солі (інші сполуки класифікують як інші).

Безкисневі кислоти містять (як і оксокислоти) рухливий водень Н + і тому виявляють деякі хімічні властивості кислотних гідроксидів (дисоціація у воді, участь в реакціях солеутворення в ролі кислоти). Поширені безкисневі кислоти – це HF, НCl, HBr, HI, HCN і H2S, з них HF, HCN і H2S – слабкі кислоти, а решта – сильні.

Приклади реакцій солеутворення:

2HBr + ZnO = ZnBr2 + Н2О

2H2S + Ва (ОН) 2 = Ba (HS) 2 + 2Н2O

2HI + Pb (OH) 2 = Pbl2v + 2Н2O

Метали і амфігени, що стоять у ряді напруг лівіше водню і не реагують з водою, вступають у взаємодію з сильними кислотами НCl, НВr і HI (у загальному вигляді НГ) в розбавленому розчині і витісняють з них водень (наведені реально протікають реакції):

М + 2НГ = мг2 + Н2 ^ (М = Be, Mg, Zn, Cr, Mn, Fe, Co, Ni)

2M + 6НГ = 2МГ3 + H2 ^ (M = Al, Ga)

Безкисневі солі утворені катіонами металів і амфігенов (а також катіоном амонію NH4 +) і аніонами (залишками) безкисневих кислот; приклади: AgF, NaCl, KBr, PbI2, Na2S, Ba (HS) 2, NaCN, NH4Cl. Виявляють деякі хімічні властивості оксосолей.

Загальний спосіб отримання безкисневих солей з одноелементними анионами – взаємодія металів і амфігенов з неметалами F2, Cl2, Br2 і I2 (у загальному вигляді Г2) і сіркою S (наведені реально протікають реакції):

2М + Г2 = 2МГ (М = Li, Na, К, Rb, Cs, Ag)

M + Г2 = мг2 (М = Be, Mg, Са, Sr, Ва, Zn, Mn, Со)

2М + ЗГ2 = 2МГ3 (М = Al, Ga, Cr)

2М + S = M2S (М = Li, Na, К, Rb, Cs, Ag)

M + S = MS (M = Be, Mg, Ca, Sr, Ba, Zn, Mn, Fe, Co, Ni)

2M + 3S = M2S3 (M = Al, Ga, Cr)

Винятки:

А) Cu і Ni реагують тільки з галогенами Cl2 і Br2 (продукти МCl2, МBr2)

Б) Cr і Mn реагують з Cl2, Br2 і I2 (продукти CrCl3, CrBr3, CrI3 і MnCl2, MnBr2, MnI2)

В) Fe реагує з F2 і Cl2 (продукти FeF3, FeCl3), з Br2 (суміш FeBr3 і FeBr2), з I2 (продукт FeI2)

Г) Cu при реакції з S утворює суміш продуктів Cu2S і CuS

Інші бінарні сполуки – всі речовини цього класу, крім виділених в окремі підкласи безкисневих кислот і солей.

Способи отримання бінарних сполук цього підкласу різноманітні, найпростіший – взаємодія простих речовин (наведені реально протікають реакції):

А) галогеніди:

S + 3F2 = SF6, N2 + 3F2 = 2NF3

2P + 5Г2 = 2РГ5 (Г = F, CI, Br)

С + 2F2 = CF4

Si + 2Г2 = Sir4 (Г = F, CI, Br, I)

Б) халькогеніди:

2As + 3S = As2S3

2E + 5S = E2S5 (E = P, As)

E + 2S = ES2 (E = C, Si)

В) нітриди:

3H2 + N2 2NH3

6M + N2 = 2M3N (M = Li, Na, K)

3M + N2 = M3N2 (M = Be, Mg, Ca)

2Al + N2 = 2AlN

3Si + 2N2 = Si3N4

Г) карбіду:

2M + 2C = M2C2 (M = Li, Na)

2Be + С = Be2C

M + 2C = MC2 (M = Ca, Sr, Ba)

4Al + 3C = Al4C3

Si + С = SiC

Д) силіциди:

4Li + Si = Li4Si

2M + Si = M2Si (M = Mg, Ca)

Е) гідриди:

2M + H2 = 2MH (M = Li, Na, K)

M + H2 = MH2 (M = Mg, Ca)

Ж) пероксиди, надпероксід:

2Na + O2 = Na2O2 (згоряння на повітрі)

M + O2 = МО2 (М = К, Rb, Cs; згоряння на повітрі)

Багато з цих речовин повністю реагують з водою (частіше гідролізуються без зміни ступенів окислення елементів, але гідриди виступають як відновники, а надпероксід вступають в реакції дисмутації):

РCl5 + 4Н2O = Н3РO4 + 5НCl

SiBr4 + 2Н2O = SiO2v + 4НBr

P2S5 + 8Н2O = 2Н3РO4 + 5H2S ^

SiS2 + 2Н2O = SiO2v + 2H2S

Mg3N2 + 8H2O = 3Mg (OH) 2v + 2 (NH3 H2O)

Na3N + 4H2O = 3NaOH + NH3 H2O

Be2C + 4H2O = 2Be (OH) 2v + CH4 ^

MC2 + 2H2O = M (OH) 2 + C2H2 ^ (M = Ca, Sr, Ba)

Al4C3 + 12H2O = 4Al (OH) 3v + 3CH4 ^

MH + H2O = MOH + H2 ^ (M = Li, Na, K)

MgH2 + 2H2O = Mg (OH) 2v + H2 ^

CaH2 + 2H2O = Ca (OH) 2 + H2 ^

Na2O2 + 2H2O = 2NaOH + H2O2

2MO2 + 2H2O = 2MOH + H2O2 + O2 ^ (M = K, Rb, Cs)

Інші речовини, навпаки, стійкі по відношенню до води, серед них SF6, NF3, CF4, CS2, AlN, Si3N4, SiC, Li4Si, Mg2Si і Ca2Si.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Генетичний зв’язок між класами неорганічних речовин Спорідненість і взаємозв’язок хімічних перетворень підтверджується генетичним зв’язком між класами неорганічних речовин. Одне просте речовина в залежності від класу і хімічних властивостей утворює ланцюжок перетворень складних речовин – генетичний ряд. Неорганічні речовини З’єднання, що не мають вуглецевого скелета, характерного для органічних речовин, називаються неорганічними або мінеральними речовинами. Всі мінеральні сполуки класифікуються на дві великі групи: […]...

  2. Амфотерні оксиди і гідроксиди Істотним відмітною ознакою елементів є кислотний або основний характер відповідних їм оксидів і гідроксидів. Ви вже знаєте, що метали в ступені окислення +1 і +2 утворюють, як правило, основні оксиди, а в якості гідроксидів – підстави. Метали з великим значенням ступеня окислення (+6, +7) і неметали утворюють кислотні оксиди, яким відповідають кислородсодержащие кислоти. Проведемо невеликий […]...

  3. Класифікація солей – тести Класифікація солей 1. Тільки солеобразующіе оксиди перераховані в ряду 1) Р2O5, ZnO, NO 3) Аl2O3, N2O, N2O3 2) СО, N2O5, Na2O 4) SiO2, BeO, CaO Це завдання слід виконати методом виключення тих рядів речовин, в яких містяться формули несолеобразующіе оксидів. Таких оксидів небагато, і їх потрібно знати. Варіанти відповідей 1-3 виключаються. Відповідь: 4. 2. амфотерному […]...

  4. Характерні хімічні властивості оксидів: основних, амфотерний, кислотних Оксиди – бінарні сполуки (складні речовини), що складаються з кисню зі ступенем окислення -2 і іншого елемента. За своїми хімічними здібностям утворювати солі все оксиди поділені на дві групи: Солеутворюючі; Несолеутворюючі. Солеообразующіе в свою чергу поділені на три групи: основні, ксілотние, амфотерні. До несолеобразующіе відносяться оксид вуглецю (II) СО, оксид азоту (I) N2O, оксид азоту […]...

  5. Взаємозв’язок між окремими класами неорганічних сполук Численні способи одержання солей з речовин, що належать до різних класів, говорять про те, що між цими класами неорганічних речовин існує тісний взаємний зв’язок. Приводиться нижче схема де-монстрірует цей взаємозв’язок. Ця схема показує також, що продуктом взаємодії з’єднань різних класів у всіх випадках є солі. Таким чином, клас солей – речовин, найбільш складних за складом, […]...

  6. Сполуки кобальту і нікелю (II) Ступінь окислення +2 характерна для кобальту і нікелю. Оксиди кобальту (II) CoO і нікелю (II) NiO. Оксид кобальту (II) – сірі, коричневі або оливково-зелені кристали з кубічною решіткою. Оксид нікелю (II) – залежно від способу отримання змінює колір від світло – до темно-зеленого і чорного. При звичайних умовах стійкі кристали гексагональної сингонії, вище 252 ° […]...

  7. Класифікація оксидів – коротко Багато оксиди можуть реагувати з кислотами або підставами. Продуктами таких реакцій є солі. Тому такі оксиди називаються солеутворюючі. Однак існує невелика група оксидів, які до таких реакцій не здатні. Такі оксиди називаються несолеутворюючі (байдужими): H2O, CO, N2O, NO, F2O. Байдужі оксиди утворюються тільки неметаллами. Ось деякі правила утворення солеутворюючих оксидів: Неметали утворюють тільки кислотні оксиди; […]...

  8. Генетичний зв’язок між найважливішими класами неорганічних речовин Всі речовини ділять на окремі класи. Речовини, що належать одному класу, володіють подібними властивостями. Зв’язок між класами речовин ієрархічна. Так речовини в першу чергу ділять на прості і складні. Далі прості речовини ділять на метали і неметали. Складні – на оксиди, кислоти, основи, солі, гідриди, карбіди та ін. У свою чергу всередині цих класів речовин […]...

  9. Хімічні властивості амфотерних оксидів Амфотерні оксиди проявляють властивості і основних, і кислотних. Від основних відрізняються тільки тим, що можуть взаємодіяти з розчинами і розплавами лугів і з розплавами основних оксидів, яким відповідають лугу. 1. Амфотерні оксиди взаємодіють з кислотами і кислотними оксидами. При цьому амфотерні оксиди взаємодіють, як правило, з сильними і середніми кислотами і їх оксидами. Наприклад, оксид […]...

  10. Класифікація речовин Найпростіша класифікація полягає в тому, що всі відомі речовини ділять на: Неорганічні; Органічні. До органічних речовин відносять вуглеводні і їх похідні. Всі інші речовини – неорганічні. Класифікація неорганічних речовин Неорганічні речовини за складом ділять на прості і складні. Прості речовини складаються з атомів одного хімічного елемента і підрозділяються на метали, неметали, благородні гази. Складні речовини […]...

  11. Гідроксиди – коротко Гідроксиди – це складні речовини, що складаються з оксидів і води, які мають гідроксогрпп (OH-). Вони підрозділяються на підстави, кисень кислоти і амфотерні гідроксиди. Підстави – гідроксиди металів зі ступенем окислення +1, +2, проявляють основні властивості і складаються з іонів металів і гідроксид – іонів OH-. Наприклад: Гідроксид натрію – Na + OH, Гідроксид кальцію […]...

  12. Оксид і гідроксид міді (II) Оксид міді (II) CuO – кристали чорного кольору, кристалізуються в моноклінної сингонії, щільність 6,51 г / см3, температура плавлення 1447 ° С (під тиском кисню). При нагріванні до 1100 ° С розкладається з утворенням оксиду міді (I): 4CuO = 2Cu2O + O2. У воді не розчиняється і не реагує з нею. Має слабко виражені амфотерні […]...

  13. Хімічні властивості оксиду алюмінію Оксид алюмінію – типовий амфотерний оксид. Взаємодіє з кислотними та основними оксидами, кислотами, лугами. 1. При взаємодії оксиду алюмінію з основними оксидами утворюються солі-алюмінати. Наприклад, оксид алюмінію взаємодіє з оксидом натрію: Na2O + Al2O3 → 2NaAlO2 2. Оксид алюмінію взаємодіє з розчинними підставами (лугами). При цьому в розплаві утворюються солі-алюмінати, а в розчині – комплексні […]...

  14. Гідроксиди та їх класифікація Як ви вже знаєте підстави утворюються атомами металів і гідроксогруп (ОН), тому інакше їх називають гідроксидами. Існує кілька класифікацій підстав. 1. По відношенню до води вони поділяються на: Розчинні, Нерозчинні. До розчинною підстав відносяться гідроксиди лужних і лужноземельних металів, тому їх називають лугами. У цю ж групу можна віднести і гідроксид амонію, але він на […]...

  15. З’єднання марганцю (II) У ступені окислення +2 для марганцю характерні оксид, гідроксид і солі. Оксид марганцю (II) MnO – кристалічна речовина сіро-зеленого кольору, утворює дві поліморфні модифікації: кубічну і гексагональну, володіє напівпровідниковими властивостями. Проявляє переважно основні властивості. З водою і розчинами лугів не взаємодіє, в кислотах розчиняється, утворюючи солі марганцю (II) і воду: MnO + 2HCl = MnCl2 […]...

  16. Сполуки хрому (III) У хрому ступінь окислення +3 є найбільш стійкою. Оксид хрому (III) Cr2O3 – темно-зелений порошок, в кристалічному стані – чорне з металевим блиском речовину. Температура плавлення 1990 ° С, щільність 5,21 г / см3. Хімічно інертний. У воді, кислотах і лугах розчиняється. Насилу розчиняється в сильних кислотах при тривалому нагріванні. Проявляє амфотерні властивості. При сплаві […]...

  17. З’єднання заліза (III) Ступінь окислення +3 характерна для заліза. Оксид заліза (III) Fe2O3 – речовина бурого кольору, існує в трьох поліморфних модифікаціях. Проявляє слабко виражені амфотерні властивості з переважанням основних. Легко реагує з кислотами: Fe2O3 + 6HCl = 2FeCl3 + 3H2O. З розчинами лугів не реагує, але при сплаву утворює ферити: Fe2O3 + 2NaOH = 2NaFeO2 + H2O. […]...

  18. Номенклатура гідроксидів Загальна формула гідроксидів Е (OН) m, де m – число атомів елемента, рівне ступеня окислення металу. Згідно з міжнародною номенклатурою назви гідроксидів складаються з слова “гідроксид” і назви металу в родовому відмінку. Якщо метал утворює кілька підстав, то в назвах зазначається ступінь його окислення римською цифрою в дужках відразу після назви елемента. Наприклад, NaOH – […]...

  19. Генетичний зв’язок між класами речовин Генетичним зв’язком між класами речовин називається взаємоперетворенням з’єднань, що підтверджує єдність їх походження. Класифікація Всі неорганічні сполуки діляться на дві великі групи: Прості, що складаються з однакових атомів; Складні, що складаються з атомів різних з’єднань. До металів належать елементи III групи та побічні підгрупи III-VIII груп таблиці Менделєєва. Це тверді речовини (виняток – ртуть), що […]...

  20. Сполуки кобальту і нікелю (III) У ступені окислення +3 для кобальту характерні численні комплексні сполуки, бінарні сполуки і солі характерні. Ступінь окислення +3 для нікелю нехарактерна. Відносно стійкий змішаний оксид Co3O4 коричневого кольору, який є дуже сильним окислювачем. Оксид кобальту (III) Co2O3 – сіре, темно-коричневе або чорне речовина, вміст кисню в ньому зазвичай нижче стехіометричного. У воді практично не розчиняється, […]...

  21. Зв’язок між класами неорганічних і органічних речовин Ми живемо в нескінченно змінюваному, динамічному і барвистому світі. Неабиякою мірою ці зміни пов’язані з хімічними перетвореннями. У кожній клітині живих організмів, у грунті, в повітрі, у воді відбуваються тисячі хімічних реакцій. Єдність і різноманіття хімічних речовин, залучених в нескінченний процес перетворень, найбільш яскраво проявляється в генетичному зв’язку речовин, яка відображається у так званих генетичних […]...

  22. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів Амфотерні підстави реагують і з кислотами і з лугами. В ході взаємодії відбувається утворення солі і води. При проходженні будь – якої реакції з кислотами, амфотерні підстави завжди проявляють властивості типових підстав: Cr (OH) 3 + 3HCl → CrCl3 + 3H2O. В ході реакції з лугами, амфотерні підстави здатні виявляти властивості кислот. В процесі сплаву […]...

  23. Сполуки ванадію (II) В сполуки ванадію (II) метал входить у вигляді катіона V2 +. Оксид ванадію (II) VO – речовина сірого кольору, володіє металевим блиском і досить високою електричну провідність, кристалізується в кубічної гранецентрированной решітці типу хлориду натрію. Проявляє основні властивості, з водою і лугами не взаємодіє, реагує з кислотами: VO + 2HCl = VCl2 + H2O; При […]...

  24. Оксид і гідроксид срібла (I) Оксид срібла (I) Ag2O – буро-чорні кристали з кубічною кристалічною решіткою, щільність 7,14 г / см3, при 300 ° С розкладається. Має виражені основні властивості. У воді погано розчиняється, але надає їй слаболужну реакцію: Ag2O + H2O = 2Ag + + 2OH-. При нагріванні до 300 ° С розкладається на кисень і срібло: 2Ag2O = […]...

  25. Сполуки ванадію (IV) При звичайних умовах ступінь окислення +4 є для ванадію найбільш характерною. Ванадій (IV) існує в таких формах: VO2 + (ванадиніт-іон), VO32-, V4O92- (ванадат (IV) – іони). У комплексних іонах має координаційне число, рівне 6, а також 4 і 5. Оксид ванадію (IV) VO2 – речовина синього кольору, має кристалічну решітку типу рутилу. Амфотерное з’єднання, з […]...

  26. Солі. Назви та класифікація солей У попередніх параграфах цієї глави ви постійно зустрічалися з реакціями, в яких утворюються солі. Солями називаються речовини, в яких атоми металу пов’язані з кислотними залишками. Винятком є солі амонію, в яких з кислотними залишками пов’язані не атоми металу, а частки NH4 +. Приклади типових солей наведені нижче. NaCl – хлорид натрію, Na2SO4 – сульфат натрію, […]...

  27. Обмін мінеральних речовин в організмі Для нормального функціонування організму необхідно надходження мінеральних речовин, які визначають структуру і функції багатьох ферментативних систем і процесів, забезпечують їх нормальний перебіг, беруть участь у пластичному обміні. У новонародженої дитини мінеральні речовини становлять 2,5% від маси тіла, у дорослого – 5%. Мінеральні солі містяться в їжі в кількості, достатній для підтримки життєдіяльності. Тільки хлорид натрію […]...

  28. Оксиди азоту З киснем N утворює оксиди: N2O, NO, N2O3 NO2, N2O5 і NO3. Оксид азоту I – N2O – закис азоту, “звеселяючий газ”. Фізичні властивості: безбарвний, з солодкуватим запахом, розчинний у воді, t плавлення -91 ° C, t кипіння -88,5 ° C. Анестезуючий засіб. Хімічні властивості: розкладається при 700 ° C: 2N2O? 2N2 + O2 підтримує […]...

  29. Хімічні властивості фосфору і його сполук Фосфор – життєво важливий елемент з п’ятої групи періодичної таблиці Менделєєва. Хімічні властивості фосфору залежать від його модифікації. Найбільш активною речовиною є білий фосфор, окислюється на повітрі. Фосфор має дві валентності (III і V) і три ступені окислення – +5, +3, -3. Фосфор і з’єднання Фосфор має три алотропічні модифікації, що відрізняються хімічними і фізичними […]...

  30. Оксид азоту (IV) – хімія N2O5 – оксид азоту (V), ангідрид азотної кислоти – кислотний оксид. Одержання оксиду азоту (V). 1. Отримати оксид азоту (V) можна окисленням діоксиду азоту: 2NO2 + O3 → N2O5 + O2 2. Ще один спосіб отримання оксиду азоту (V) – зневоднення азотної кислоти сильним водовіднімаючих речовиною, оксидом фосфору (V): 2HNO3 + P2O5 → 2HPO3 + […]...

  31. Гідроксиди лужних металів Фізичні властивості Загальна формула гідроксидів лужних металів – MOН. Всі гідроксиди лужних металів – безбарвні гігроскопічні речовини. Вони легко розпливаються на повітрі, дуже добре розчинні у воді і етанолі, при переході від LiOH до CsOH розчинність збільшується. Хімічні властивості Гідроксиди всіх лужних металів плавляться без розкладання, гідроксид літію при нагріванні до температури 600 ° С […]...

  32. Оксид кальцію Негашене вапно – це оксид кальцію. Його отримують в лабораторіях і промисловим шляхом з природних матеріалів. Речовина активно використовується в будівництві і промисловості. Фізичні властивості Оксид кальцію – неорганічне кристалічна речовина у вигляді білого або сіро-білого порошку без запаху і смаку. Тверда речовина кристалізується в кубічні гранецентрированную кристалічні решітки по типу хлориду натрію (NaCl). Загальний […]...

  33. Класифікація органічних речовин Циклічні – містять замкнуті ланцюги вуглецевих атомів. Карбоциклічні – містять тільки атоми вуглецю: ациклічні (не містять бензольних кілець) і ароматичні (містять одне або кілька бензольних кілець). Гетероциклічні – містять атоми вуглецю, кисню, азоту, сірки. Ациклічні (аліфатичні) – містять незамкнуті ланцюга вуглецевих атомів. граничні (насичені) Ненасичені (ненасичені) Клас органічних речовин Алкани – СnH2n + 2 Алкени […]...

  34. Класифікація речовин за будовою вуглецевого ланцюга Провести класифікацію хімічних речовин можна з найрізноманітніших ознаками: складом, фізичними або хімічними властивостями, застосуванню. Однак у відповідності з теорією А. М. Бутлерова першоосновою практично всіх перерахованих властивостей є хімічне будова речовини. Отже, за основу класифікації доцільно прийняти порядок зв’язку атомів у молекулі, їхнє взаємне розташування. Будь-яке органічна сполука містить атоми вуглецю. Нам також відомо, що […]...

  35. Оксиди вуглецю. Вугільна кислота Вуглець з киснем утворює оксиди: СО, СО2, С3О2, С5О2, С6О9 та ін Оксид вуглецю (II) – СО. Фізичні властивості: чадний газ, без кольору і запаху, отруйний, у воді майже не розчинний, розчинний в органічних розчинниках, t кипіння = -192 ° C, t плавлення = -205 ° C. Хімічні властивості: несолеобразующіе оксид. У звичайних умовах малоактивний, […]...

  36. Солі, їх класифікація та властивості З усіх неорганічних сполук солі є найбільш численним класом речовин. Це тверді речовини, вони відрізняються один від одного за кольором і розчинності у воді. На початку XIX ст. шведський хімік Й. Берцеліус сформулював визначення солей як продуктів реакцій кислот з підставами, або сполук, отриманих заміною атомів водню в кислоті металом. За цією ознакою розрізняють солі […]...

  37. Хімічні властивості металів і неметалів Метали реагують з неметалами. Метали, що стоять до водню, реагують з кислотами (крім азотної та сірчаної конц.) З виділенням водню Активні метали реагують з водою з утворенням лугу і виділенням водню. Метали середньої активності реагують з водою при нагріванні, утворюючи оксид металу і водень. Метали, що стоять після водню, з водою і розчинами кислот (крім […]...

  38. Кремнієва кислота – хімія Будова молекули і фізичні властивості Кремнієві кислоти – дуже слабкі, малорозчинні у воді сполуки загальної формули nSiO2 – mH2O. Утворює колоїдний розчин у воді. Метакремнієва H2SiO3 існує в розчині у вигляді полімеру. Способи отримання Кремнієва кислота утворюється при дії сильних кислот на розчинні силікати (силікати лужних металів). Наприклад, при дії соляної кислоти на силікат натрію: […]...

  39. Класифікація, склад і назви солей Солями називаються електроліти, диссоциирующие у водних розчинах з утворенням обов’язково катіона металу і аніону кислотного залишку При написанні формул будь-яких солей необхідно керуватися одним правилом: сумарні заряди катіонів та аніонів повинні бути рівні за абсолютною величиною. Виходячи з цього, повинні розставлятися індекси. На приклад, при написанні формули нітрату алюмінію ми враховуємо, що заряд катіона алюмінію […]...

  40. Гідроксид алюмінію Фізичні властивості Гідроксид алюмінію Al (OH) 3 – безбарвна тверда речовина, нерозчинна у воді, входить до складу багатьох бокситів. Існує в чотирьох поліморфних модифікаціях. На холоді утворюється α-Al (OH) 3 – Байєр, а при осадженні з гарячого розчину γ-Al (OH) 3 – гиббсит (гідаргіліт), обидві кристалізуються в моноклінної сингонії, мають шарувату будову, шари складаються з […]...

Класифікація та взаємозв’язок неорганічних речовин
«
»