Класифікація рослинного світу
Всі рослини поділяють на два великих класи: однодольні і дводольні. Однодольні рослини – клас покритонасінних квіткових рослин. Характерна ознака однодольних рослин, від якого вони отримали свою назву, полягає в тому, що зародок забезпечений тільки однією сім’ядолею, яка при проростанні здебільшого залишається всередині насінини і є органом, за допомогою якого зародок висмоктує з насінини поживні речовини (білок).
Первинний корінець зародка звичайно скоро перестає рости і замінюється придатковими коренями. Стебла рідко гілкуються. Листки здебільшого стеблообгортні, завжди без прилистків, звичайно вузькі, з дугоподібними жилками. Квіти звичайно побудовані з потрійного типу: оцвітина з двох тричленних кіл, тичинок також 3 + 3, плодолистиків 3, рідше замість числа 3 у квітці спостерігаються числа 2 або 4.
Дводольні – клас насіннєвих рослин, що містить в собі до 80 000 видів. Головний ознака дводольних, на підставі якого вони отримали свою назву, полягає в тому, що зародок їх забезпечений двома сім’ядолями, сиділи одна проти іншої. Винятки з цього правила дуже рідкісні і залежать від того, що одна з часткою не виросла чи від слабкого розвитку зародка.
Сім’ядолі здебільшого виносяться з грунту під час проростання насіння і скоро зеленіють, рідше залишаються в грунті і не зеленіють, як у гороху. В останньому випадку вони м’ясистий. Зародок цей набагато частіше, ніж у однодольних, не оточений живильної тканиною (білком), а лежить прямо під насіннєвою шкіркою. Корінець його витягується більшості у вигляді сильного стрижневого кореня, що залишається у дерев’янистих рослин на все життя і утолщающегося з допомогою камбію, подібно стеблу.
Деревоподібних і взагалі дерев’янистих рослин тут незрівнянно більше, ніж між однодольними. Можна взяти за загальне правило, що в холодних і помірних країнах все дерев’янисті рослини відносяться до класу дводольних. Листорозміщення різноманітно, але найчастіше більше, восьмерное і протилежне. Листя у всіх відношеннях надзвичайно різноманітні – знову в протилежність однодольних; у дводольних листові пластинки у величезній більшості углонервные, часто складні або різне надрізані.
Нирки у дерев’янистих дводольних одягнені нерідко лусками, які не що інше, як низові, не доросшие і змінені листя, службовці для запобігання внутрішніх частин; у однодольних тонких запобіжних лусок немає.
Квіти дводольних побудовані в більшості випадків за пятерному плану, тобто мають по 5 частин в чашечці, у віночку, в андроцее (тичинки, взяті разом) і в гинецее (маточки, взяті разом). Це число нерідко збільшується, але залишається все-таки основним, тобто замість 5 виходить 10, 15 і т. д., в гинецее це число проте нерідко зменшується.
Частини різних гуртків квітки у більшості чергуються; порівняно рідко тичинки припадають проти пелюсток. Крім п’ятірного, інше число квіткових частин рідко, особливо потрійне, властиве однодольних; відомі, однак, дводольні з четверним (хрестоцвіті) і навіть з семерным числом. Спрощення квітів у дводольних відбувається, як і в інших класах, зменшенням числа частин, яке тут доходить до останньої крайності: у ів, наприклад, квітка складається або з однієї маточки або 2 тичинок без всякого покриву; але такого безлічі видів з спрощеними квітами, яке помічається між однодольними, тут не помічається.
Традиційна класифікація рослин:
– відділ моховидные: листостебельные мохи, печіночники, антоцеротовые мохи;
– відділ плаунові: семейсвто плаунові;
– відділ псилотовидные: сімейство псилотовидные;
– відділ хвощевидные; клас хвощевидные, порядок хвощевидные;
– відділ папоротниковидные; класи: мараттиопсиды, полиподиопсиды, ужовниковые;
– відділ саговниковые; клас саговниковые; порядок саговниковые;
– відділ гінкгові; сімейство гінкгові;
– відділ хвойні; порядки: араукариевые, кипарисові, подокарповые, соснові, тисові;
– відділ гнетовые; порядки: вельвичиевые, гнетовые, эфедровые;
– відділ покритонасінні (квіткові); класи: однодольні, дводольні;
– відділ лишайники; класи: базидиальные, сумчасті.
До царства рослин зараховують також водорості:
– Вольвоксовые (Volvocophyceae); порядки: вольвоксовые, полиблефаридовые, хламидомонадовые;
– Гормогониевые (Hormogoniphyceae); порядки: мастигокладовые, ностоковые, осциллаториевые, стигонемовые;
– Діатомеї пеннатные (Pennatophyceae); порядки: безшовні, двошовні, каналошовные, одношовні;
– Діатомеї центричні (Centrophyceae); порядки: актинодисковые, аулакодисковые, биддульфиевые, косцинодисковые, солениевые;
– Кон’югати (Conjugatophyceae); порядки: гонатозиговые, мезотениевые;
– Ксантокапсовые (Xanthocapsophyceae);
– Ксантококковые (Xanthococcophyceae);
– Ксантомонадовые (Xanthomonadophyceae);
– Ксантоподовые (Xanthopodophyceae);
– Ксантосифоновые (Xanthosiphonophyceae);
– Ксантотриховые (Xanthotrichophyceae);
– Протококковые (Protococcophyceae); порядки: вакуольные, прототриховые, хлорококковые;
– Сифонові (Siphonophyceae); порядки: дазикладовые, сифонові, сифонокладовые;
– Улотриксовые (Ulothrichophyceae); порядки: сфероплеевые, схизогониевые, улотриксовые, ульвовые, хетофоровые, цилиндрокапсовые, эдогониевые;
– Флоридеевые (Florideophyceae); порядки: гелидиевые, гигартиновые, криптонемиевые, немалиевые, родимениевые, церамиевые;
– Фэозооспоровые (Phaeozoosporophyceae); порядки: десмарестиевые, диктиосифоновые, диктиотовые, кутлериевые, ламінарієві, спорохновые, сфацеляриевые, сцитосифоновые, тилоптеридовые, хордариевые, эктокарповые;
– Хамесифононовые (Chamaesiphonophyceae); порядок дермокарповые;
– Хризокапсовые (Chrysocapsophyceae);
– Хризоподовые (Chrysopodophyceae);
– Хризосферовые (Chrysosphaerophyceae);
– Хризотриховые (Chrysotrichophyceae).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)