Класифікація реальних опціонів
Існує безліч видів реальних опціонів, кожен з них має свої особливості, які значно впливають на методику їх оцінки. Крім того, класифікація реальних опціонів може проводитися за досить великій кількості ознак:
- ? типом невизначеності; ? “сторона балансу”; ? дію.
Дамо коротку характеристику кожної з наведених класифікацій.
Почнемо з класифікації за типом невизначеності, запропонованої в роботі Courtney, Kirkland і Viguerie:
- 1-й рівень – досить ясне майбутнє (єдиний прогноз). 2-й рівень – різні варіанти майбутнього (кілька сценаріїв). 3-й рівень – спектр різних варіантів майбутнього (мається кінцеве кількість ключових змінних, але варіанти сценаріїв, відповідні цим змінним, утворюють нескінченний континуум). 4-й рівень – справжня невизначеність (нічого не можна передбачити).
Автори вважають, що основні практичні випадки укладаються в невизначеність другого і третього рівнів, тільки в другому випадку вони предлагаються використовувати реальні опціони для прийняття рішень, а в третьому випадку – набір інструментів, що складається з дослідження прихованого попиту, передбачення технологій, сценарного планування. Автори зводять справу по суті до морально застарілої концепції стратегічного планірованія1, причому в надзвичайно несприятливих для її реалізації умовах.
А. В. Бухвалов пропонує іншу класифікацію, яка дозволяє застосувати різні підходи до моделювання реальних опціонів як універсального апарату обліку майбутньої невизначеності. Насамперед, якщо йдеться про суттєве подію в майбутньому, то воно ніколи не буває визначеним. Варіант з кінцевим набором альтернатив майбутнього відрізняється від спектра альтернатив не сутністю, а модельними припущеннями. Тому це не є реальна невизначеність. Реальна невизначеність, на думку А. В. Бухвалова, може бути представлена??двома варіантами:
– майбутнє є невизначеним, але невизначеність носить регулярний характер. Це означає, що задані деякі регулярні імовірнісні закони, що описують майбутнє і які з загальноекономічних закономірностей. Навіть якщо параметри цих законів не змінюються, є безліч можливих реалізацій. При моделюванні іноді зручно розглянути кінцеве число реалізацій (сценаріїв), а іноді – нескінченне (що також добре просчітиваемо за допомогою імітаційного моделювання). І в тому і в іншому випадку застосуємо апарат реальних опціонів. Невизначеність зазначеного типу виникає, наприклад, при видобутку корисних копалин (насамперед нафти) або в так званих сезонних галузях (металургія, сільське господарство і т. П.);
– майбутнє є невизначеним, але невизначеність не носить регулярний характер. Це означає, що неможливо висловити будь-які гіпотези з приводу імовірнісних розподілів ключових параметрів майбутньої ситуації. У цьому випадку треба створити організацію, що навчається, яка буде використовувати опціони в найпростішої агрегированной постановці – дерева рішень (як правило, на два періоди – “завтра” і “післязавтра”). Інтелектуальна складність аналізу перейде з області формального моделювання в вигадування опціонів, які додадуть гнучкість прийняття рішень. До цього виду невизначеності відноситься і випадок, коли ніякої прогноз варіантів неможливий. Класифікація, запропонована А. В. Бухвалова, більш прийнятна з практичної точки зору, оскільки дозволяє чітко ідентифікувати опціон і одночасно дає відповідь на питання про можливість і методи його оцінки. Інший класифікацією реальних опціонів є класифікація за “стороні балансу”. Дану класифікацію приймають за основу безліч авторів, серед яких T. Copeland, A. Damodaran. Дана класифікація найбільш часто застосовується в рамках оцінки діючих підприємств.
Відповідно до цієї класифікації реальні опціони діляться наступним чином:
? опціони на стороні активів;
? опціони на стороні пасивів.
Класифікація реальних опціонів по дії:
? на відстрочку реалізації проекту; ? на ліквідацію проекту; ? на призупинення; ? на скорочення; ? на розширення; ? на перемикання; ? опціон зростання.
Опціон на відстрочку реалізації проекту присутній, якщо рішення про початок основних інвестицій може бути відкладено. Це дозволяє менеджменту визначити в майбутньому точну дату, коли необхідно розпочати основні інвестиції. Припустимо, вам у спадок дістався золотий рудник. Однак, поговоривши з керуючим, ви з’ясували, що в даний час змінні витрати з видобутку золота з цієї копальні в розрахунку на 1 кг перевищують ціну золота на ринку, а для того, щоб залишатися власником рудника, необхідно щорічно виплачувати порівняно невеликий податок на землю. Зауважимо, що зараз видобуток золота збиткова, проте в майбутньому ціни на золото можуть підскочити і тоді рудник почне приносити прибуток. Таким чином, сплата невеликого за сумою податку дає вам можливість відкласти ухвалення рішення про початок видобутку золота до того моменту, поки ціни на золото не піднімуться до необхідного рівня.
Таким чином, за певну суму, необхідну для початку реалізації проекту, інвестор отримує право (але не обов’язок) здійснити основні інвестиції в зручний для нього момент часу. Відповідно, проект, що містить в собі опціон на вибір часу інвестицій, повинен коштувати дорожче, ніж проект, що не володіє можливістю відстрочки початку капіталовкладень.
Опціон на розширення можливостей використання проекту є оцінкою наявності у проекту своєрідних резервів, надлишкових потужностей або ресурсів, які можуть бути використані в разі сприятливого розвитку кон’юнктури. Наприклад, при будівництві фабрики було вирішено зробити її виробничі потужності дещо більшими, ніж потрібно для виробництва планованого кількості певного виду продукції. Таким чином, була закладена можливість у разі підвищеного попиту на дану продукцію задіяти ці надпланові потужності і збільшити випуск необхідної продукції. Відповідно, проект, що містить опціон на розширення, володіє більшою вартістю, оскільки дозволяє в разі позитивної ринкової кон’юнктури шляхом введення додаткових потужностей отримати більшу віддачу від позитивного руху ринку.
Опціон на скорочення є зворотним опціоном на розширення. У ньому міститься можливість зменшити використання проекту (наприклад обсяг випущеної продукції) в разі негативної кон’юнктури ринку, що дозволяє скоротити витрати в порівнянні з проектом, що не містить в собі даного реального опціону.
Для багатьох виробничих підприємств в період зниження цін (або підвищення витрат на комплектуючі) виявляється невигідним продовжувати виробництво, оскільки дохід не покриває витрати. Наприклад, для нафтовидобувного підприємства може бути вигідніше призупинити видобуток нафти на час зниження цін на нафту на світовому ринку. Подібний тип реальних опціонів називається опціоном на призупинення. Крім ресурсовидобувних галузей даний вид опціонів застосуємо в сільському господарстві – якщо витрати на збір врожаю виявляються вищими, ніж рівень цін, в будівництві, коли ціни на нерухомість падають і немає можливості окупити витрати, продавши або здавши збудована будівля в оренду.
Опціони зростання також є найважливішим елементом корпоративних стратегій і використовуються, коли початкові інвестиції служать необхідною умовою майбутнього розвитку. При цьому поточний проект може розглядатися як ланка в ланцюзі пов’язаних один з одним проектів. Дуже часто подібні проекти мають негативну чисту наведену вартість, якщо їх розглядати автономно.
Розглянемо даний вид реальних опціонів на практичному прикладі про наш тимчасово непрацюючому золотом руднику. Ви виявили, що обладнання на руднику кілька застаріло, і вирішуєте, що в майбутньому, як тільки ціни на золото піднімуться, в першу чергу буде куплено нове обладнання. Однак ви встановили, що його доставка на шахту практично неможлива через відсутність нормальної дороги до копальні. Тому ви вирішуєте побудувати якісну дорогу. При цьому, якщо розглядати вартість будівництва дороги автономно, то даний проект явно збитковий, проте ви вирішуєте будувати дорогу, оскільки без неї ви не зможете доставити на рудник нове обладнання. Таким чином, ви здійснюєте проект, що має негативну чисту наведену вартість тому, що його реалізація є частиною підготовки до проекту розширення рудника. Опціони росту мають особливу цінність у високотехнологічній промисловості, для компаній, що займаються розробкою програмного забезпечення, у галузях стратегічної промисловості. Опціони зростання мають величезне значення при інвестуванні в науково-дослідні розробки.
Нарешті, багато проектів містять в собі більше одного реального опціону. Прикладом змішаних реальних опціонів може служити згадуваний раніше золотий рудник, який містить в собі опціон на вибір часу, опціон на здійснення послідовних інвестицій і опціон зростання. Однак при кількісній оцінці загальний результат можна отримати простим підсумовуванням вартості всіх наявних видів опціонів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)