Класифікація факторів ризику навколишнього середовища
В останні роки проблема встановлення зв’язку між впливом факторів навколишнього середовища та станом здоров’я населення висунулася в число найбільш актуальних і складних проблем клінічної та фундаментальної медицини. Одним з важливих аспектів даної проблеми є посилення уваги до розшифровки етіологічної обумовленості захворювань людини, виявленню факторів ризику порушень станів здоров’я у окремого індивідуума, певних груп осіб і населення в цілому.
Прийнято вважати, що здоров’я людини визначається складним впливом цілої низки факторів: спадковість, спосіб і якість життя, а також якість навколишнього середовища.
Внесок кожного з цих факторів у розвиток захворювань дуже мінливий і залежить від аналізованого виду захворювань. На думку експертів ВООЗ (1997), 23% всіх захворювань і 25% всіх випадків раку обумовлені впливом чинників навколишнього середовища. Внесок у ризик розвитку порушень стану здоров’я населення не постійний і залежить від виду аналізованих порушень, конкретних географічних, економічних та багатьох інших особливостей досліджуваного регіону. За даними Ю. П. Лісіцина і співавт. (1987), середня питома вага впливу окремих факторів на стан здоров’я населення становить:
– Спосіб життя (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, зловживання ліками, характер харчування, умови праці, гіподинамія, матеріально-побутові умови, сімейний стан та ін.) – 49-53%;
– Генетичні та біологічні фактори – 18-22%;
– Стан охорони здоров’я (сучасність і якість медичної допомоги, ефективність профілактичних заходів) – 8-10%;
– Навколишнє середовище (природно-кліматичні чинники, якість об’єктів навколишнього середовища) – 17-20%.
В умовах великих міст реальні навантаження на стан здоров’я населення становлять: соціальні фактори і спосіб життя – 30,2%, біологічні фактори – 11%, міська та внутріжіліщной середу – 16,5%, виробнича середу – 18,5% (Губернський Ю. Д. [и др.], 1985).
На практиці виявлення точного вкладу того чи іншого фактора в розвиток захворювання, в силу їх складних взаємодій між собою, нерідко представляє дуже важке завдання. Наприклад, результати досліджень по проекту генома людини показали, що існують більш 200 генів, що контролюють сприйнятливість людини до захворювань, пов’язаних з впливом факторів навколишнього середовища. Індивідуальні відмінності в чутливості до більшості раніше вивчених шкідливих факторів, як правило, не перевищують 5-10 разів, у той час як до дії канцерогенів чутливість індивідуумів може розрізнятися в тисячі разів.
Виявлення ролі тих чи інших впливів факторів навколишнього середовища в порушенні стану здоров’я населення утруднено величезним різноманіттям потенційно шкідливих факторів, з якими контактує людина в умовах населених місць і у виробничих умовах. Так, за даними Служби хімічної інформації США (CAS) у світі до 2002 р було зареєстровано понад 35000000 хімічних сполук і деякі з них можуть становити потенційну загрозу для здоров’я людини. Крім того, виявлення внеску факторів навколишнього середовища у виникнення захворювань у людини нерідко ускладнюється великим числом викликаються ними шкідливих ефектів, багато з яких зустрічаються серед населення і без впливу аналізованих факторів навколишнього середовища.
Фактор навколишнього середовища може відігравати різну роль у виникненні захворювання:
– Виступати як етіологічний фактор (хвороба Мінамата, ітай-ітай і т. Д.);
– Як фактор ризику, тобто такий компонент етіології, який, хоча і важливий для розвитку і прогресування захворювання (наприклад, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби і т. Д.), Проте сам по собі за відсутності інших умов (наприклад, генетичної схильності, зміненого статусу організму) не здатний викликати захворювання у конкретної людини.
Співвідношення між впливом факторів навколишнього середовища та порушеннями стану здоров’я можуть мати різний характер:
– Факт впливу необхідний і достатній для виникнення захворювання (наприклад, укус людини хворою собакою – ризик розвитку сказу);
– Вплив може бути необхідним, але не достатньою для розвитку захворювання. Наприклад, згідно з сучасними уявленнями механізм хімічного канцерогенезу включає кілька послідовних стадій:
а) ініціації (первинне ушкодження клітини);
б) промоції (перетворення ініційованих клітин в пухлинні);
в) прогресії (злоякісний ріст і метастазування).
Якщо хімічна речовина володіє тільки промоторному або тільки инициирующими властивостями, то цього недостатньо для розвитку раку;
– Вплив достатньо, але не необхідно для розвитку захворювання. Наприклад, вплив бензолу здатне викликати розвиток лейкозу, проте лейкоз може виникнути і без впливу цієї речовини.
Будь-яка людина в своєму повсякденному житті стикається з дуже великим числом різноманітних факторів ризику, частина з яких є добровільними, а частина вимушеними, що нав’язуються іншими людьми або державою в цілому.
Здоров’я людини визначається її динамічною рівновагою з навколишнім середовищем. Навколишнє середовище включає поняття зовнішньої та виробничого середовища. У більш широкому поданні під навколишнім середовищем подразумевают біосферу.
В даний час одним з найбільш доступних і поширених напрямів вивчення різних аспектів впливу навколишнього середовища на здоров’я населення є факторний підхід, тобто зосередження уваги на факторах ризику, безпосередньо ведуть до екологічно залежним і екологічно обумовленим захворюванням.
У більшості країн світу потенціал здоров’я населення прийнято характеризувати системою статистичних показників, що включають:
– Демографічні показники: народжуваність, смертність (загальна, перинатальна, малюкова, повозрастная, за окремими причинами), природний приріст населення, тривалість життя;
– Захворюваність: загальна, за окремими класами, групами, хворобам, окремих вікових груп, з тимчасовою втратою працездатності, професійна, інфекційна, неинфекционная та ін.;
– Фізичний розвиток: всього населення або окремих вікових груп;
– Групи здоров’я;
– Інвалідність.
У міжнародній практиці для оцінки здоров’я використовуються і інші показники. Наприклад, показники, які характеризують умови, що обумовлюють виникнення захворювань. До останніх відносяться фактори ризику: низька вага при народженні, ожиріння, короткі проміжки між пологами, низький рівень охоплення імунізацією, куріння, зловживання алкоголем і ліками.
У формуванні і розвитку найважливіших соціально значущих захворювань величезну роль грають фактори ризику способу життя і місця проживання.
Соціальна обумовленість захворюваності підтверджується численними медико-соціальними дослідженнями. Як вважає академік РАМН Ю. П. Лісіцин (2002), захворюваність населення обумовлена: на 50% і більше умовами і способом життя, на 20-25% – станом (забрудненням) зовнішнього середовища, на 20% – генетичними факторами і на 10- 15% – станом охорони здоров’я.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)