КЛАСИЦИЗМ – БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ
Класичний стиль для людини XXI століття перш за все асоціюється зі строгою, монументальною архітектурною будівлею яскравого білого кольору, де переважають чіткі лінії, прямокутні гармонійні форми, вивірені пропорції, ясно виражена симетрія. Такий будинок уособлює дух вишуканості і благородства, створює атмосферу витонченості й елегантності.
Тож нашим образом літературного та мистецького напряму класицизму, який прийшов на зміну бароко в XVII – початку ХІХст., буде пропорційний, урочистий класичний будинок. Назва даного напряму утворена від латинського “claasicus”- зразковий, адже митці цього періоду звертались до античних творів як вищого зразка, еталону досконалості, незаперечного авторитету, що передбачає суворе дотримання непорушних правил, почерпнутих в естетиці давніх греків та римлян. Як цілісна система смакових уподобань класицизм сформувався в XVІІ столітті у Франції при королівському дворі, де панувала схильність до парадності й вишуканості, і звідти розповсюдився серед аристократичних кіл усієї Європи.
Дах нашого класичного будинку є образом характерної для класицизму пірамідальної свідомості. Класицизм проголосив абсолютний культ розуму, ідею раціоналізму (від лат. “ratio” – розум). Людина в епоху класицизму трактується насамперед як функція, як ланка в розумній піраміді світобудови. У кожному явищі художники класицизму прагнули побачити розумний центр, який визнавався вершиною піраміди і уособлював всю будівлю. Скажімо, в розумінні держави класицисти виходили з ідеї розумної монархії – корисної і потрібної всім громадянам.
У творах цього напряму яскраво виражена повчальність, що позначається на виборі значущих тем і сюжетів, суспільної проблематики, суворому розподілі героїв на позитивних і негативних. Героями творів класицистів не ставав будь хто. Це завжди були знатні, родовиті, видатні, героїчні, моральні особистості, що вершать історію, залучені у важливі історичні події. Внутрішній світ людини класицистів цікавить менше, важливіші зовнішні діяння персонажа. Людина мислиться носієм певної важливої ідеї, яка визначає її сутність, що впливає на надуманість і схематичність характерів персонажів. Спостерігається прагнення до вираження піднесених ідеалів, вічного і незмінного у світі, тому й неувага до індивідуальних особливостей, деталей. Головний конфлікт: боротьба почуття й обов’язку, підпорядкування особистих інтересів громадським. Почуття в кінцевому рахунку виявлялося переможеним. Така ідеалізація дійсності у творах класицистів неодмінно призводила до порушення життєвої правди.
Обов’язковими елементами класичного стилю є колони. Як колонада диктує ритмічну організацію внутрішнього простору архітектурної будівлі, так само і художній твір, на думку класицистів, має будуватися на підставі строгих правил, структурно повторюючи розумність і впорядкованість самого всесвіту.
Митці цього стилю прагнуть досягти гармонії форми і змісту, ясності викладу, чистоти мови і логічної організації літературного твору.
Класицизм встановлює чітку ієрархію жанрів літератури, які діляться “високі” (трагедія, епопея, ода; їх сфера – державне життя, історичні події, міфологія, їх герої-монархи, полководці, міфологічні персонажі, релігійні подвижники) і “низькі” (комедія, сатира, байка, які зображували приватне повсякденне життя людей середніх прошарків).
Культура епохи класицизму – це “золоте століття” європейського театру. Класицистична драматургія затвердила так званий принцип “єдності місця, часу та дії”, що означало: всі події відбуваються протягом однієї доби, в одному місці і навколо однієї інтриги, центрального конфлікту, в який втягнуті всі герої. Провідний жанр цього періоду – трагедія. Правда, після геніальних комедій Ж.-Б. Мольєра комедійні жанри теж стати вельми популярними.
Видатні представники класицизму в літературі: драматурги П. Корнель, Ж. Расін, Ж.-Б. Мольер, Вольтер, автор байок Ж. Лафонтен, сатирик Н. Буало, прозаїки Дж. Свіфт і Ф. Ларошфуко. В українській літературі в силу історичних причин цей художній метод до кінця не сформувався. Елементи класицизму знаходимо у Феофана Прокоповича, Івана Некрашевича, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, пізніше (як неокласицизм) – у творчості неокласиків (М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, М. Рильський, Ю. Клен).
В образотворчому мистецтві класицизм прагнув до закономірностей, ясності, логіки, краси, витончених форм, проповіді гармонійного ідеалу людської особистості. Найяскравіші представники живопису даного періоду Н. Пуссен і П. Рубенс.
Скульптура епохи класицизму відрізняється складністю форм, спокійністю поз, зверненістю до ідей античності (Е. Фальконе, Ж. Гудон).
Увінчання Марії (П. Рубенс)
Ознаки архітектури класицизму – продумана симетрична композиція, урочистість, велич, симетричністю і монументальність форм. Строго дотримуються правильні природні пропорції, які, за задумом митців, повинні виховувати гармонійну особистість. Унікальне явище в архітектурі, яке виникло за часів античності і поширилося у добу класицизму,- колона, що стоїть окремо. Безглузда з точки зору зручності і користі, ця форма відкрила унікальні можливості для організації простору.
Одинока, але підкреслено велична колона, що урочисто височіє посеред площі, отримала назву тріумфальної. Вона повинна була переконувати глядача, що земна слава не завжди проходить безслідно. У блискучому ряду тріумфальних колон хочеться особливо відзначити колону Траяна на римському форумі, Вандомську на однойменній площі та Триумфальну арку на площі Зірки в Парижі, Нельсонівську на Трафальгарській площі в Лондоні.
Мадам (Ж. Гудон)
Площа Зірки в Парижі, увінчана класичною Тріумфальною аркою.
Незважаючи на відмінності, у бароко і класицизмі є й спільне, адже ці системи були своєрідною реакцією на кризу гуманістичних ідей епохи Відродження. Митці цих напрямків відкидали ідею гармонії, яка становила фундамент гуманістичної ренесансної концепції. Замість гармонії між людиною і суспільством мистецтво XVII ст. висунуло ідею служіння сильної особистості державі, замість гармонії розуму і почуття – ідею підкорення пристрастей розуму.
Індивідуальне завдання
Створіть свій опорний образ-символ доби класицизму і зобразіть його за допомогою будь-якого жанру (вірш, малюнок, ліплення, аплікація тощо).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)