Кістки, зуби і сполучні тканини

Сімейство клітин сполучної тканини включає фібробласти, клітини хрящової і кісткової тканини. Ці клітини спеціалізуються на секреції фібрилярних білків (особливо коллагенов), з яких будується міжклітинний матрикс (див. Рис. 337).

А. Кістки

Кістки – дуже щільна, спеціалізована форма сполучної тканини. Поряд з виконанням опорних функцій кістки служать місцем депонування кальцію і неорганічного фосфату, а в кістковому мозку утворюються клітини кровотворної системи і дозрівають клітини імунної системи.

Найбільш важливою мінеральної складової кісткової тканини є нерозчинний фосфат кальцію у вигляді гидроксилапатита або карбонатапатіта (Ca10 (PO4) 6 (OH) 2 і Ca10 (PO4) 6СО3 відповідно). У кістках присутні також карбонати інших лужноземельних елементів. Апатит – це великий комплексний катіон Ca [Ca3 (PO4) 2] 32+, який оточують протівоіони ОН-, СО32-, HPO42- або F-.

В організмі дорослої людини в кістковій тканині міститься більше 1 кг кальцію. За рахунок активності костеобразующих клітин, остеобластів, і клітин, що руйнують кісткову тканину, остеокластів, кальцій постійно відкладається і знову вимивається з кістки. Кальцієвий обмін контролюється гормонами: кальцитонін підвищує відкладення кальцію в кістковому матриксі, паратгормон стимулює мобілізацію кальцію, а кальцитриол покращує процес мінералізації. Недолік кальцитріолу у дітей призводить до захворювання на рахіт, а у дорослих може викликати порушення обміну речовин в кістковій тканині. Негативний баланс між процесами відкладення і вимивання кальцію, особливо в літньому віці, викликає захворювання остеопорозом.

Найважливішою органічною складовою кісткової тканини є колаген (тип I, див. С. 334) і протеоглікани (див. С. 336). Ці сполуки утворюють міжклітинний матрикс, в якому вибудовуються апатитові структури (біомінералізація). У цьому ще не до кінця зрозумілий процесі утворення кісткової тканини беруть участь ряд білків, а тому числі колаген і фосфатази. Лужна фосфатаза знаходиться в остеобластів, кисла фосфатаза локалізована в остеокластах. Обидва ферменти служать маркерами клітин кісткової тканини.
Б. Зуби

На схемі наведено поздовжній розріз зуба-різця, одного з 32 зубів людини. Основну частину зуба становить дентин. Виступаюча з ясен частину зуба, коронка, покрита емаллю, а корінь зуба покритий зубним цементом. Цемент, дентин і емаль побудовані подібно кісткової тканини. Високий вміст мінеральних речовин надає їм високу твердість Білковий матрикс цих тканин складається головним чином з колагену і протеогліканів (глікозаміногліканів); найбільш важливою мінеральної складової є гідроксилапатит.

У кислому середовищі тканину зуба піддається атаці і втрачає твердість. Таке поширене захворювання, як карієс, викликається мікроорганізмами, що живуть на поверхні зубів і виділяють в якості продукту анаеробного гліколізу органічні кислоти, що вимивають з емалі іони Са2 +. Інші продукти бактеріального метаболізму цукрів – позаклітинні декстрани, нерозчинні полісахариди; вони грають роль захисного фактора для бактерій. Бактерії та декстрани складають основну масу зубного каменю (зубних бляшок), що утворюється на погано чищених зубах.

Профілактичні заходи захисту від карієсу включають регулярне чищення зубів (з метою видалення зубного нальоту), використання води, збагаченої фтором (з метою насичення зубної емалі іонами фтору), нарешті, виключення з повсякденного раціону харчових продуктів, що містять сахарозу, глюкозу і фруктозу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кістки, зуби і сполучні тканини